Иваньки
Административно-территориальное деление
Иваньки (укр. Іваньки) — cело, центр сельского совета Маньковского района Черкасской области. В ХІХ столетии местечко Иваньковской волости Уманского уезда Киевской губернии.
Иваньковскому сельскому совету подчинено село Тимошовка.
Полковничье — cело, Иваньковской волости Уманского уезда Киевской губернии. В 1958 г. присоеденено к селу Иваньки Маньковского района Черкасской области.
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.
Иванька, местечко в 30-ти верстах от города Умани, при соединении речки Маньковки и Быка, впадающих за 4 версты от местечка в реку Тикич. Жителей обоего пола: православных 1145, римских католиков 10, евреев 82. Принадлежит подполковнику, князю Антону Ксавериевичу Любомирскому (лат. исп, сыны Ксаверий, Александр и Антон), имеющему здесь свою резиденцию. Имение его состоит из следующих сел и местечек: Иваньки, Полковничей, Буков, Антоновки, Березовки и Кривых Колен, с 15134 десятинами земли, да за женою село Водяники в Звенигородском уезде. К самому местечку Иваньки приписано земли 2906 десятин.
Церковь Успенская, деревянная, 5-го класса; земли имеет 41 десятину; построена в 1782 году. Ныне в ветхом состоянии. К Иваньковскому приходу причислена деревня Томашовка, лежащая двумя верстами выше по ручью Маньковке. Жителей в ней обоего пола 393; земли 1533 десятины Принадлежит Флориану Ярчевскому.
Дополнение: Иванька: Иваньский ключ куплен князем Любомирским у графини Кисилевой.
История городов и сел УССР 1972 год
Іваньки — село, центр сільської Ради. Розташовані за 11 км на північний схід від район- , ного центру та за 16 км від залізничної станції Поташ. Населення — 4404 чоловіка. Сільраді підпорядковане с. Паланочка.
На території села розміщена центральна садиба колгоспу ім. М. О. Островського, за яким закріплено 4988,4 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 4542,3 га орної землі. Основний напрям господарства — вирощування зернових і технічних культур, відгодівля великої рогатої худоби та розведення птиці. Колгосп має пилораму, ремонтну майстерню, млин.
Тут діють цукровий (збудований 1899 року) і спиртовий (збудований 1906 року) комбінати, залізничні під’їзні колії. Цукровому комбінату присвоєно звання підприємства високої культури виробництва. У квітні 1970 року за досягнення високих показників у соціалістичному змаганні на честь 100-річчя від дня народження В. І. Леніна ЦК КПРС, Президія Верховної Ради СРСР, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС нагородили цукрозавод Ленінською ювілейною Почесною Грамотою.
В селі є середня та восьмирічна школи, будинок культури, 2 клуби, 4 бібліотеки з фондом 23,4 тис. книг, 4 дошкільні заклади, дільнична лікарня на 25 ліжок, відділення зв’язку, ощадна каса, комбінат побутового обслуговування, 7 магазинів, їдальня. 1967 року колгосп побудував піонерський табір праці і відпочинку «Бджілка», в якому щоліта відпочиває 200 дітей.
П’ять партійних організацій об’єднують 195 комуністів, сім комсомольських — 437 членів ВЛКСМ.
279 трудівників села — передовиків колгоспного і промислового виробництва та культурного будівництва нагороджено орденами й медалями Союзу РСР, у т. ч. директора цукрокомбінату В. П. Карташова, ланкову колгоспу Н. Р. Лаптієнко — орденом Жовтневої Революції, бригадира тракторної бригади колгоспу Г. Ф. Грабового — орденом Леніна. Бригадир слюсарів цукрокомбінату М. Д. Самборський удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.
В історичних документах село відоме з початку XVII ст. Його жителі брали участь у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. і народному антифеодальному повстанні 1768 року під проводом Максима Залізняка.
519 уродженців села билися проти німецько-фашистських загарбників у Великій Вітчизняній війні, з них 242 — загинули, 255 — відзначені бойовими нагородами, а жителю с. Паланочки С. Р. Богайчуку присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
В Іваньках 1947, 1948 і 1951 роках встановлено три пам’ятники на братських могилах воїнів-визволителів від гітлерівців. 1960 року в центрі села відкрито обеліск Слави односельцям, які полягли в боротьбі з ворогом, а 1965-го — пам’ятник В. І. Леніну.
Біля Іваньок виявлено залишки поселення трипільської культури та доби бронзи.
Моя мама Рябоконь Клара Олемпиевна,1926 г.р.,уроженка Маньковского района, до войны проживала в селе Полковничье, была насильно угнана в Германию. Прошу оказать мне помощь, подскажите куда мне обратиться за документами, подтверждающими факт пребывания моей мамы в Германии.Может в Иваньках проживают какие-нибудь наши родственники, рады бы были установить с ними связь. Мама сильно сьстарилась. болеет, стала все забывать.Надеется на добрых людей. Мой адрес: 678450, Российская Федерация, Республика Саха(Якутия), г.Нюрба,ул. С.Васильева 119, кв.11 Тимофеева Маргарита Петровна.
Уважаемая Маргарита Петровна! Все сохранившиеся фильтарционные дела, а также списки насильно угнанных в Германию, которые в свое время составляли сельсоветы и райисполкомы хранятся в Государственных архивах. Советуем Вам написать запрос в Государственный архив Черкасской области. Адреса архивов тут:
http://beket.com.ua/poleznye_ssylki/adresa_arhivov_ukrainy/
Уважаемая Маргарита Петровна, попробуйте поискать здесь: https://ost-west.memo.ru
Если она была угнана немцами, то на сайте «Память народа» выложены карточки попавших к немцам в плен. Там я отыскала дядю своей бабушки. Если посчастливится найти, в карточке будет довольно подробная анкета….
Добрый день! У меня к вам огромная просьба,помогите мне найти родственников по папиной линии. Я только знаю что он родился в селе Иваньки Маньковского района в 1918 году Сухацкий Николай Артемович. Я только знаю,что у него была сестра и у нее не было одной ноги она ходила на костылях,больше ничего не знаю.Помогите мне, заранее благодарна.
Уважаемая Анна Николаевна, попробуйте задать этот вопрос в теме Генеалогического форума, посвященного Уманскому району: https://forum.vgd.ru/3525/31698/
Там могут подсказать и направить.
За сповідним розписом Успенської церкви Уманського повіту Київської єпархії за 1840 рік: Білявський Бойко Бугай Буцький Валюченко Верзун Волошин Ворона Гайдан Ганжа Гарагуленко Гарагуля Головко Гончар Горб Горбенко Горлатий Гришко Грошенко Груша Гуленко Гурчак Дашко Дегнера Дивний Драган Дубина Дубровський Ємець Жебит Жогля Жугля Журило З(в)єрина Заворотній Загоруйко Заіц Зинець Зиниць Зубко Зубченко Канівський Касян Качка Килимник Книш Ковалик Колодій Костенко Кривда Криворуко Крижановський Кріпак Кураш Кучиравенко Левченко Лєва Линник Лоєвський Мака Макогон Малютенко Маринич Мельник Музика-Лисій Найда Наклада Немороз Новохацький Обревко Ольшевський Оралатий Осавуленко Остроух Павленко Паламаренко Пампуха Парій Похватило Почапський Профатило Проценко Рабовол Рабодзей Рачинський Рубан Рудь Сергієнко Сидоренко Симинюк Синиця Смалій Солонько Сотник Соха Сохацький Стадник Стасінєвич Сторчак Тищенко Ткач Туркот Фаріон Фещенко Фіщик Хабло Халимон Халимоник Хмель Худолій Циган Ціхановський Чепурний Чередник Чичкало Шалений Шаленко Шалий Шестопал Шмалій Щербина (ЦДІАК ф.127 оп.1015 спр.597). unclelado@ukr.net
В сповідці 1840 року сім’я Сохацьких нараховує 6
осіб: Марія 1780 р.н., сини її Василь та Єлисей Гнатовичі (1804 та 1812, відп.), невістки — Агафія Наумівна (1812) і Васса Павлівна (1821). та дочка Василя і Агафії Євдокія (1837).
За переписом 1897 року: православні — Баранов Безклепкий Беченко Билинський Бойцан Бондаренко Бораковський Бучак Верзун Ганджа Глушак Гоменюк Гонта Гончар Горущенко Грабовий Гришко Гуменюк Дашевський Дашковський Драган Драченко Желюк Зинець Іванюта Ісько Качка Килимник Кисилевський Коба Колищенко Коптєв Костенко Котик Котиченко Кравченко Кривонос Кукуруза Лавренюк Лихенко Луговський Любанський Любаха Ляш Мазуренко Матфєєв Мацієвич Мельник Меронюк Накльока Остроушко Пилявський Пржибильський Проценко Радзівановський Рак Редченко Росоловський Руденко Савицький Синицький Смедун Собко Степаненко Тацієвський Тирса Товкис Турковський Хабло Хмельницький Хохич Чемерковський Чепурний Черкес Чиж Шельост Шеманський Шостопал Яценко; ще тринадцятеро католиків: Вольський Кочинський Литоха Любомирський Наровський Поплавський Радзівановський Рудницький Садовський Терешкевич Черняховський Шанявський Шиманський та двоє старообрядців: Кравцов Проскурін. Юдеїв також багато — Абідон Айзінбарг Айзінберг Алодорт Антоновський Берізань Беркун Бєлапольський Вайнруб Вайнштейн Валор Ватилевський Вернік Верхолаз Вєрбук Вишневецький Гайсинський Гандельман Гітерман Гітман Гойсинський Голідовой Голоборідка Гросман Гуральник Гуровіц Гутник Дашевський Двухбабний Дессе Дізик Дізорець Дозорець Долгонос Еріндман Жерновой Жиданос Зайчик Заславський Зелдес Злотчик Зозовський Зупнік Ігільской Каган Камінський Канагур Капелюшнік Квітка Клацман Клейнман Коган Козеринський Коренман Корсунський Кошоватський Кошоватцький Крічун Кузачек Куржев Кушаковський Лабскер Ламець Лапідес Лехтенберг Ловінський Марніпольський Меламуд Месіонжнік Міжеріцький Мінгзбер Мінзбарг Мінзберг Могильов Мосіонж Мосіонжнік Немировський Обшатка Олановський Ольшанський Осадчий Партагуль Півник Поведітор Пойсик Полєвой Польовей Потягайло Пятигорський Рабінович Радер Розенберг Розенфельд Ройтман Романовський Рузинський Салонний Сирота Соловей Соловейчик Сурчин Сухар Тарадаш Теглінський Теплицький Топоровський Торотут Трайтман Троянський Файнштейн Фінкельштейн Футоран Цфангер Чарніповський Черевин Черкасс Черкасський Черкіс Чубіс Шарніпольський Шерман Шлаферман Шнір Шпігельман Штейн Штімер Шульман Шумський Юрковський Яський Яхновський (ф.384 оп.12 спр.451-453). unclelado@ukr.net