Плескачевка

Административно-территориальное деление

Плескачевка (укр. Плескачівка) — cело, центр сельского совета Смелянского района Черкасской области. В ХІХ столетии село Прусянской волости Черкасского уезда Киевской губернии.

Плескачевскому сельскому совету подчинено село Шевченко.

Cело относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История

Cело основано в начале XVII ст. Правда, местность возле Плескачевки была обжита раньше, а именно с 4-3 ст. до н.э., о чем свидетельствуют останки скифского городища неподалеку от села Шевченко. Исследователи городища Плескачевское считают, что упадок поселение состоялся вследствие вторжения кочевников.

Плескачевка22.05.2010

Население Плескачевки занималось хлебопашеством, садоводством, а также производством глиняной посуды, поскольку эта местность богатая на качественные глины. Ремесленников, которые умели изготавливать из глины посуду, называли плескачами, а поселение получило название Плескачевка. В 1737 г. в Плескачевке была построенная Михайловская церковь, однако уже в то время на территории села в урочище «Черешники» действовал монастырь-крепость.

Жители Плескачевки принимали участие в национально-освободительной борьбе Богдана Хмельницкого против польского порабощения 1648—1654 гг., а позднее в национально-освободительном движении, которое получило название Гайдаматчина и характеризовался крестьянскими восстаниями от начала XVIII ст. до конца XIX ст. Активное участие брали жители Плескачевки в национально-освободительном движении против польского порабощения под проводом Максима Железняка и Ивана Гонты — Колиивщине 1768—1769 гг.

В XVIII—XIX ст. Плескачевка принадлежала помещику Красовоскому, а с начала XX ст. — помещицы Веселкиной.

К тому времени в Плескачевке насчитывалось 323 двора, в которых проживала 1831 лицо. В селе действовали православная церковь, церковноприходская школа, 14 ветряных мельниц, 2 кузницы, хлебный магазин.

Церковь

С провозглашением в 1917 г. Украинской Народной Республики, 87 жителей села Плескачевка во главе с сотенным атаманом То- досем Смовжем вошли в свободную казачью дружину, взяв участие в борьбе за независимость Украины 1918—1922 гг. под проводом братьев Чучупак из с. Мельники. После падения УНР село Плескачевка вошло в провозглашенную Холоднорскую республику.

Подавив крестьянские восстания, советская власть сформировала в с. Плескачевка, с 1923 г. отнесенной к новообразовавшемуся Прусянскому району, органы государственной власти. В 1929 г., проведя общую коллективизацию, сельская власть объединила крестьян в артель «Красный Октябрь». Большое количество зажиточных жителей Плескачевка, которые отказались сдать имущество и скот, а также войти в колхоз, считая это новым закрепачеванием, были высланы из села в Тюменскую область.

Страшный голодомор 1932-1933 лет не обошел Плескачевку и вопреки высокому урожаю хлеба, много жителей села в те дни умерло голодной смертью.

Показательной является история семьи Самсона Сахацкого. Во время насильнической коллективизации его сын Степан, будучи зажиточным крестьянином, за отказ идти к колхозу вместе с женой был депортирован в Сибирь, а сам Самсон Сахацкий за отказ сдавать хлеб во время хлебозаготовли 1932 года арестованный и заключенный в г. Смела. Вернувшись через полгода из-под ареста, он не застал живой жену Мартоху, которая умерла во время голодомора. Сын же Степан после бегства из ссылки в 1937 г. был осужден решениям суда- тройки к расстрелу в г. Смела, а невестка Анастасия осужденная до 10 лет лагерей и вернулась в Украину только в 1948 г.

Дом Культуры

АЗС

Обелиск Славы

В годы Великой Отечественной войны территория с. Плескачевка находилась под фашистской оккупацией и была освобождена 9 января 1944 г.

В Плескачевке сооружен обелиск Славы односельчанам, которые погибли в годы Второй мировой войны.

После распада Советского Союза колхоз был реорганизован в коллективное сельскохозяйственное предприятие (КСП) «Красный Октябрь».

Вернуться к содержанию ↑

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Плескачевка, село в 4-х верстах от местечка Жаботина, расположено между горами и со всех сторон окружено черным лесом, который можно считать продолжением известного Мотронинского леса. Жителей обоего пола 771. Между Плескачевкой и Сунками, в глухом лесу находится место, обнесенное кругом валом, наподобие того, который окружает Мотренинский монастырь. В недавнее время близ Плескачевки евреи Дувид и Мейер Бродские купили у наследников Красовских 367 десятин превосходного леса, который немедленно продали на сруб на сахарные заводы так, что земля, на коей предполагают они поселить своих единоверцев, досталась им даром.

Церковь в Плескачевке во имя Архангела Михаила, деревянная, очень ветхая, потому что построена еще 1737 года. На место ее, с 1851 года строится новая еще неоконченная. По штатам состоит в 6-м классе; земли имеет указную пропорцию.

В давнее время существовал здесь православный монастырь во имя Святого Пророка Илии на горе, ныне заселенной крестьянами. Жители указывают место престола монастырской церкви. Когда, кем этот монастырь построен и разрушен, не сохранилось предания.

Вернуться к содержанию ↑

История городов и сел УССР 1972 год

Плескачівка — село, центр сільської Ради. Лежить на віддалі 25 км на схід від районного центру і найближчої залізничної станції — м. Сміли. Населення — 1648 чоловік. Сільраді підпорядковане село Шевченко.

На території Плескачівки розташована центральна садиба колгоспу «Червоний Жовтень», тут обробляють 2436 га землі, в т. ч. орної — 1966 га. Артіль вирощує зернові й технічні культури. Спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби.

У Плескачівці є восьмирічна школа, клуб, бібліотека (9000 книжок), відділення зв’язку, медичний пункт, пологовий будинок, 2 кіноустановки, 4 магазини, дитячі ясла. Партійна організація села налічує 40 комуністів, комсомольська — 62 члени ВЛКСМ. За вирощування високих врожаїв у роки повоєнних п’ятирічок 54 жителів Плескачівки відзначено урядовими нагородами. В 1929 році селяни Плескачівки об’єдналися в колгосп «Червоний Жовтень».

За мужність і відвагу, проявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни та в партизанських загонах, 198 плескачі вці в нагороджені орденами й медалями СРСР. Уродженець села Л.Г. Чередниченко удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Звідси родом і С.С. Дорошенко — учасник штурму Зимового палацу.

На честь воїнів, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни в боротьбі з німецькими загарбниками, у селі встановлено обеліск Слави.
Поблизу Плескачівки виявлено велике городище скіфських часів.

Вернуться к содержанию ↑

Сведения о числе хуторских и отрубных хозяйств существующих в пределах Жаботинской волости Черкасского уезда 1908 год

При с. Плескачевке

1. хут. Якова Яненка наследники: Андриан, Григорий и Иван
2. хут. Валы: Цуканов и Янковский Леонтий Осипович
3. хут. Лятково-Григорий Иванович
4. хут. Иванов
5. хут. Херсонский
6. хут. Сунковский (Дорошенко Наум, Конон, Феодосий и Акелина Дорошенковы)
7. хут. Марьинский-Кулиш
8. хут. Гусева наследники: Павел и Исидор

Вернуться к содержанию ↑

Распространенные фамилии лиц православного вероисповедания по селу Плескачевка в конце ХІХ — начале ХХ ст.

Вернуться к содержанию ↑

Список жертв голодомора 1932-1933 гг. по с. Плескачевка (Национальная книга памяти жертв голодомора в Украине. Черкасская область.)

5 вуличних сусідів Слобідки Марії Семенівни (прізвища, імена невідомі), від голоду.
Андрущенко Федір, від голоду.
Баба з родини Притули Ніни Луківни, від голоду.
Баба Цьоми Ніни Григорівни (прізвище, ім’я невідомі), від голоду.
Вуличні сусіди Анатолійовичів — родина — 8 осіб, від голоду.
Дві родини Селецьких — 18 осіб, від голоду.
Дві родини Степанівських — разом 8 осіб ( імена невідомі),від голоду.
Двоє сусідів Перепелиці Павла Климовича (прізвища, імена невідомі),від голоду.
Дід з родини Притули Ніни Луківни, від голоду.
Діти Андрущенків — 4 особи, від голоду.
Дудник Петро Якович, від голоду.
Жружина Андрущенка Федора, від голоду.
Куксиха Ганна, від голоду.
Куксиха Марія, від голоду.
Маруни Іван, від голоду.
Мати Островської Ганни Пилипівни, від голоду.
Мачуський Михайло та 1 особа з його родина (ім’я невідоме), від голоду.
Підгірний Андрій, від голоду.
Підгірний Андрій Митрофанович, від голоду.
Раднянська Оксана, від голоду.
Раднянський Сеня, від голоду.
Родина  Марії Терентіївни ~ 4 чоловіка (прізвища, імена невідомі), від голоду.
Родина Анатолійовичів — 10 осіб, від голоду.
Родина Бондаренків — 6 чоловік, від голоду.
Родина Бондаренків — 8 чоловік, від голоду.
Родина Буркацьких — 2 чоловіка, від голоду.
Родина Буряків — 2 чоловіка, від голоду.
Родина Гнатів — 4 особи, від голоду.
Родина Гнатівських — 3 чоловіка, від голоду.
Родина Гусєва Йосипа — 8 чоловік, від голоду.
Родина Коваленків — 7 чоловік, від голоду.
Родина Коваленків — 8 чоловік, від голоду.
Родина Лисенків — 12 осіб (імена невідомі), від голоду.
Родина Мартиненків — 7 чоловік, від голоду.
Родина Мартинівських — 4 чоловіка, від голоду.
Родина Мачуського Демида — 4 чоловіка, від голоду.
Родина Миколенків — 9 чоловік, від голоду.
Родина Миколенко Катерини — 4 чоловіка (прізвища, імена невідомі), від голоду.
Родина Новоголубів — 2 чоловіка, від голоду.
Родина Новоголубів — 2 чоловіка, від голоду.
Родина Пилипенків — 5 чоловік (імена невідомі), від голоду.
Родина Сахацької Марії вмерло 4 чоловіка( прізвища, імена невідомі), від голоду.
Родина Синьогуб Явдохи — 2 чоловіка, від голоду.
Родина Сліпченків — 6 чоловік, від голоду.
Родина Фасіїв — 5 осіб, від голоду.
Сахацька Ганна Іванівна, від голоду.
Сахацький Іван Євтухович, від голоду.
Селецький Гаврило, від голоду.
Селецький Свирид, від голоду.
Син Коваленко Савки, від голоду.
Син у родині Ткаченків, від голоду.
Слобідка Тетяна, від голоду.
Тітка Селюцької Марії та 4 дитини,від голоду.
Ткаченко Ганнна та її родина — 15 чоловік (імена невідомі),від голоду.
Трохименко Ганна Іванівна, від голоду.
Трохименко Денис Микитович, від голоду.

Вернуться к содержанию ↑

Метрические книги по селу Плескачевка находящиеся на хранении в ГАЧО

1. Київська губернія
2. Київська єпархія
3. Михайлівська церква, с. Плескачівка Черкаського повіту Прусянської волості
5. Народження: 1788-1800: ф.254, оп.1, спр.1;  1798: ф.660, оп.1, спр.161;  12.1801-04.1802: ф.205, оп.1, спр.13;  1803: ф.205, оп.1, спр.13;  1878: ф.931, оп.1, спр.3218;  1888: ф.931, оп.1, спр.3512;  1916: ф.931, оп.1, спр.4359; 1918-1919: ф.931, оп.1, спр.4403
6. Шлюб: 1788-1800: ф.254, оп.1, спр.1;  1798: ф.660, оп.1, спр.161;  1803: ф.205, оп.1, спр.13;  1878: ф.931, оп.1, спр.3218;  1888: ф.931, оп.1, спр.3512;  1916: ф.931, оп.1, спр.4359
8. Смерть: 1788-1800: ф.254, оп.1, спр.1;  1798: ф.660, оп.1, спр.161;  1803: ф.205, оп.1, спр.13;  1878: ф.931, оп.1, спр.3218;  1888: ф.931, оп.1, спр.3512;  1916: ф.931, оп.1, спр.4359

Вернуться к содержанию ↑

Карты

Вернуться к содержанию ↑