Потоки

Административно-территориальное деление

Потоки (Потоки) — cело, центр сельского совета Катеринопольского района Черкасской области. В ХІХ столетии село Петриковской волости Звенигородского уезда Киевской губернии.

Потоковскому сельскому совету подчинено село Кобылянка.

Село относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

К Сухокалигорской церкви причислены три деревни того же владения по реке Выси лежащие:
Поток или Мацевичова, в 9-ти верстах от церкви Жителей обоего пола 150.

История городов и сел УССР 1972 год

Потоки — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі річки Великої Висі, притоки річки Синюхи (басейн Південного Бугу), за 27 км від районного центру. Населення — 665 чоловік.

За колгоспом ім. Шевченка закріплено 1,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,6 тис. га орної землі. Господарство вирощує зернові й технічні культури. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. 1965 року за високі показники в роботі комбайнера А. П. Очеретяного нагороджено орденом Леніна.

У Потоках є восьмирічна школа, клуб, бібліотека з книжковим фондом 9,5 тис. томів; медичний пункт, 2 магазини. Партійна організація села налічує 30 комуністів, комсомольська — 42 члени ВЛКСМ.

Перша згадка про село в документах належить до середини XVIII століття.

На захист Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни пішов 181 чоловік, 91 з них загинув в боротьбі з ворогом, 48 жителів села нагороджено орденами й медалями СРСР.