Меню Закрити меню Історико-генеалогічна
база даних України

Тальное

Административно-территориальное деление

Тальное (укр. Тальне) — город, районный центр, Тальновского района Черкасской области. В ХІХ столетии местечко Тальновской волости Уманского уезда Киевской губернии.

Город относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История

Наиболее распространенной версией названия города есть та, что топоним Тальное происходит от названия р. Тальянки. Этой версии придерживается и «Топонимический словарь Украины» (Киев, 1998). Слово Тальянка и Тальное объединяет «тал». Талом в Украине издавна называли кусты ивняка, который так густо рос на берегах реки. Именно такое значение слова найдено в словаре В. Даля. Исследователь топонимов и гидронимов И. Железняк утверждает: tаl — индоевропейское слово, которое означает «то, что увеличивается».

Черкасские научные работники О. Толкушин и А. Ярмилко в «Краткой исторической справке о городе Тальное» предложили версию, согласно которой название города происходит от немецкого tаl (долина), принесенного сюда евреями-ашкеназами в 50-х годах XVII ст. Действительно, на еврейском языке (идиш) слово долина произносится как «тал», но евреи-ремесленникн, торгаши поселялись в уже обжитых местах.

Петропавловский храм в Тальном

Петропавловский храм26.08.2013

В словарях Б. Гринченко и В. Даля «тал», «талая» трактуется как «застава», «заложник». Этой версии придерживается и Л. Похилевич. В работе «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» указано: «Тал у древних летописцев означает заложник. Следовательно, Тальное, Тальянка древние славянские названия и, вероятно, получили наименования еще до руин».

То, что испокон веков на землях Тального над реками Горный Тикич и Тальянка жили люди, подтверждено и археологическими раскопками, которые показали здесь несколько поселений трипольской и черняховской культур. Известны погребения и скифского периода. В течение 1500 лет всю правобережную украинскую лесостепь занимали племена так называемой трипольской культуры.

Первые поселения трипольской культуры на Тальновщине были открытые еще в конце XIX ст., когда украинский историк и фольклорист В.М. Доманицкий провел ряд разведок, благодаря которым выявлены поселения возле сел Колодистое, Корсунка, Глыбочек, Пещана. Возле города известно три поселения. Материалы раскопок (кухонная и столовая керамика и т.п.) хранятся в Институте археологии НАНУ и в Тальновском музее истории хлебопашества. Керамика дает возможность датировать поселение первой четвертью III тыс. до н.э.

Улицы Тального

Как считают историки П. Голубовский и Г. Ткаченко, Тальное существовало в княжеское время под названием Куниль, тот самый, к которому, согласно Летописи Русской (Ипатьевский список), в 1150 г. ехал князь Изяслав Мстиславович. В пользу того, что на территории города было поселение времен Руси, свидетельствует и найденная в Тальном кадильница (раскопки 1874-1875 гг.). Отлита она из той самой матрицы, что и кадильница из Михайловского Златоверхого монастыря в Киеве, построенного в 1108-1113 гг. Киевскую «сестру» тальновской находки ученые датируют ХІІ-ХІІІ ст. Исходя из этого, датой учреждения города считают 1150 год.

В 1593 г. впервые в письменных источниках упоминается р. Тальна (Тальянка).

По Люблянской унии в 1569 г. территория Тальновщины оказалась под властью Польши. Упоминание о землях, которые принадлежали к Брацлавскому старостатству, содержится в сеймовом акте 1609 г., согласно которому «эта пустыня», не определенная в актах границей, имела свыше 300 слоев. Уже в 1664 г. Тальное упоминается, как городок, поскольку имело площадь свыше 5 га.

В 1793 г. после второго деления Польши правобережные украинские земли – Киевщина, Подолье, Брацлавщина вошли в состав Российского государства. Тальное входило в Уманский уезд Киевской губернии. В 1863 г. в городе проживало 5275 человек, которые имели право на 3926 десятин земли.

В 1866 г. Тальное стало центром волости.

В апреле 1923 г. создан Тальновский район с центром в Тальном. В 1926 г. Тальному присвоен статус поселка городского типа. С 1938 г. населенный пункт отнесен к категории городов районного деления и предоставлен городской статус.

Улицы Тального

Вторая мировая война оставила кровавые следы в судьбе города. С 29 июля 1941 г. по 9 марта 1944 г. Тальное было оккупировано войсками гитлеровской Германии. За время оккупации уничтожено свыше 1000 человек, почти полтысячи насильно вывезены в Германию. Еврейское население, которое не успело эвакуироваться из города, было согнано и замучено в Уманском и Звенигородском гетто. Большие убытки причинены экономике города. После войны в Тальном восстановлены бывшие предприятия, построено новые.

Промышленный потенциал города по состоянию на 2011 год составляют такие предприятия: ЗАО «Тальновский шебзавод» (директор В.А. Орлов) с мощностью 800 тыс. куб. м щебня разной фракции в год, который в частности использовался для строительства автобана Одесса-Киев, ЗАО «Молочноконсервный комбинат» пристуипл к работе в 1965 г. с проектной мощностью 300 тонн переработанного молока за сутки. Ныне предприятие занимается переработкой и реализацией молока и молочных продуктов. TOB «Тальновский завод «Минводы» (директор А.О. Яковенко) введено в действие в 1968 г. На сегодня годовая мощность достигает 8 млн бутылок. Сахарный завод ведет свою историю с 1849 г. Ныне завод ведет подготовку к сезону сахароварения (собственник TOB «СЕВ АГРО», руководитель А. Г. Бондаренко). ВАТ «Тальновское АТП 17137» (глава правления В.И. Накопюк, заслуженный работник транспорта Украины). Объем пасажироперевозок составляет 1223,1 тыс. человек. Доходы автопредприятия достигают 2757,1 тыс. грн. ДВЗП «Тальное» ДАК «Хлеб Украины» (руководитель В.А. Шутко) — одно из мощнейших предприятий в Украине. Площадь предприятия — 130 тыс. кв. м. проектная численность работников — 320 человек, год введения в эксплуатацию — 1989 г. Зерно на элеваторы подается железнодорожным и автомобильным транспортом. На предприятии есть 2 элеватора, один из которых емкостью 33 тыс. тонн, приспособленный для заготовки, хранение и реализации зернопродуктов, а второй — емкостью 18 тыс. тонн выполняет функции по обеспечению зерном мелзавод. Мелзавод имеет мощность 500 тонн в сутки и хранилище готовой продукции. Предприятия жилищно-коммунальной сферы города и бытового обслуживания населения:
Предприятием тепловых сетей обслуживается 6 котельных и 2 топочные. В течение последних шести лет построены и введены в эксплуатацию котельная. 2 топочные и проведена реконструкция с заменой котлов на 5-ти котельных, благодаря чему улучшилось и восстановилось теплоснабжение как жилого сектора, так и предприятий, учреждений города.

Улицы Тального
Улицы Тального

За последние годы водообеспечения города значительно улучшилось благодаря коммунальному предприятию «Водоканал», которым построено 7 промышленно-разведывательных артскважин, три из которых наиболее большие, пущены в действие, планируется строительство бассейна на 300 куб. м воды, закальцовывание водогона на массиве Победы. На сегодня предприятие осуществляет закупку качественного оборудования, имеет его в резерве, что дает возможность бесперебойно предоставлять услуги по водоснабжению. В городе ведется строительство второй ветки водонапорного коллектора.

ЗАО «Коммунальщик» работает над расширением количества улиц, которые охвачены санитарной очисткой города и его благоустройством. В течение последних лет город дважды являлся победителем в областном конкурсе «Город лучшего благоустройства». На предприятии восстановлен автопарк, приобретено и отремонтировано 4 трактора и 14 автомоби¬лей, среди которых есть контейнеровоз, мусоровоз, чтоо значительно влияет на качество и полноту предоставления услуг по вывозу твердых бытовых отходов.

На балансе коллективного предприятие «Жилье» находится 75 домов общей площадью 72,7 тыс. кв. м.

В городе функционирует отель, который обслуживается МП «Горный Тикич».

Большую и важную работу выполняют работники службы быта, предоставляя населению необходимые услуги по ремонту бытовой техники, радиотелеапаратуры, одежды, обуви, стабильно работают парикмахерские, фотоателье. Это МП «Афродита», КП «Тальновчанка» и др.

В городе развивается малый и средний бизнес. Из зарегистрированных 1123 предпринимателей-физических лиц налоги платят 634 лчеловека, из 154 предпринимателей-юридичиих лиц — 70 человек, удельный вес в общей сумме поступлений в местные бюджеты от предпринимателей составляет свыше 35%. В городе функционирует 3 рынка, в частности ежедневный городской и мини-ринок, количество торговых мест составляет 940.

В городе функционируют местная телестудия «Альфа» (одним из соучредителей является городской совет), районное радиовещание, районные газеты «Колос», «Поле чести», «Колос Тальновщины».

В городе сохранена сеть дошкольных учебных заведений. 7 детских садов посещают 830 малышей. Работают 4 общеобразовательные школы, школа-интернат, математический лицей, Дом детей и юношества и детскую спортивную школу посещают 522 юных жителя города. Работают секции футбола, женского футбола, вольной борьбы. Среди воспитанников ДЮСШ есть мастера спорта, кандидаты в мастера спорта, члены сборной области и сборной Украины, призеры чемпионатов Европы и мира.

Дом управляющего замком Шувалова в Тальном

Дом управляющего замком Шувалова Константина Чочулина

Начато и стало традиционным проведение фестивалей патриотической песни «Афганистан — моя боль», детского творчества «Подсолнечник», семейный «Мелодия двух сердец», а также проводится единый в области ежегодный турнир по мини-футболу среди команд воспитанников дошкольных учебных заведений города.

Тальновский строительно-економический колледж (директор П.С. Бистрицкнй) основан в 1927 г. Коллектив колледжа отмечен в рейтинге высших учебных заведений Украины «Софиевские звезды». В колледже осуществляют обучение по специальностям «бухгалтер», «финансист», «строитель», «компьютерное программирование».

В колледже созданы новые структурные подразделы — консультпункты заочной формы обучения Львовского государственного аграрного университета и Черкасской инженерно-технологической академии. На базе колледжа действует народный фольклорно-етнографическая группа «Орияны».

В Тальном работает детская музыкальная школа, вокальный ансамбль преподавателей которой носит звание народного любительского коллектива (руководитель Л. Столярская). К услугам жителей города центральная библиотека для взрослых, библиотека для детей. При Доме культуры действуют народный самодеятельный ансамбль украинской песни «Ордана» (руководитель заслуженнный работник культуры Украины М. Вовк), народная самодеятельная студия «Стожары» (руководитель О. Циповяз), народный любительский коллектив, хор ветеранов войны и труда (руководитель Т. Сошальская), народный вокальный ансамбль «Источники» (руководитель А. Довгань).

Охотничий замок графа Шувалова в Тальном

Охотничий замок графа Шувалова

Учитывая то, что памятники трипольской культуры расположены преимущественно на пахотных землях, а потому беспощадно разрушаются и нуждаются в охране, участники международной конференции, посвященной 100-летию исследования этой культуры, которая состоялась в с. Тальянки в 1993 г., обратились к Правительству и Верховному Совету Украины с обращением о необходимости принятия мероприятий по их сохранению и созданию на Тальновщине заповедника с музеем «Трипольская культура на территории Украины» в помещении замка графа Шувалова в г. Тальном. Этот заповедник имел бы статус научного центра относительно изучения и охраны памятников трипольской культуры, а также звеном туристического маршрута «Дендропарк «Софіївка» в г. Умани — заповедник на Тальновщине — Шевченковские места на Звенигородщине — Суботов — Чигирин — Канев. В 1993 г. из-за нехватки средств этот вопрос не был решен, но ныне появилась потребность вернуться к нему. Решением Черкасского областного совета утверждено комплексную историко-культурологическую программу «Золотая подкова Черкасщины», которая призвана средствами науки, культуры, образования, туризма, краеведения реально отобразить роль Черкасщины в развитии мировой цивилизации и государствообразующем процессе украинской нации, ознакомить с историко-культурным потенциалом области широкие слои населения, молодое поколение.

Одними из мероприятий по выполнению этой программы есть реставрация памятника архитектуры национального значения — дворца Шувалова (охотничий замок) и упорядочение парка в г. Тальном, в котором находился Т.Г. Шевченко; создание экспозиции музея поселений-гигантов трипольской культуры в с. Легедзино Тальновского района: строительство хозяйственно-жилого комплекса трипольского поселения с гончарной мастерской (на основе раскопок в поселении Веселый Угол Тальновского района), с дальнейшим использованием ее как гончарного центра по выпуску сувенирной продукции на трипольскую тематику и двухэтажного жилого здания, которое станет первой в Украине полномаштабной реконструкцией трипольской жизни. Выполнение этих мер даст возможность включить город Тальное в туристический маршрут по Черкасщине.

Костел святой Анны в гороле Тальное

Костел святой Анны

Памятки истории и архитектуры, которые сохранились в Тальном до наших дней, — костел святой Анны (застройка 1702 г.), ныне действующий; Тальновский лесопарк, упорядочение которого началось в 1827 г., упомянутый в известной работе Липы «Сады и парки Украины», площадь 401 га; охотничий замок графа Шувалова, застройка 1898-1904 гг. (арх. Андрес Клеменс), ныне здесь открыт музей истории хлебопашества; сахарный завод, открытый в 1849 г. Первым директором был французский ученый, сахаровар инженер-технолог Жан Буссю; железнодорожная станция Тальное ( 1891 г.); чайный дом (ныне помещение детской музыкальной школы), застройка 2-ой пол. XIX ст.; помещение управляющего имением Константина Чочулина, так называемый Фанивский дом, застройка 1903.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Тальное, местечко при Горском Тикиче, в 42-х верстах от города Умани, на соединении многих дорог для переправы чрез реву, здесь уже значительную. Таль у древних летописцев означает заложник. Следовательно Тальное, Тальянка, древние славянские названия и вероятно, получили наименования еще до руин. С 1725 года Тальновское имение находилось во владении Оранских, Калиновских и Потоцких. Ныне оно считается заповедным Жителей обоего пола: православных 1861, римских католиков 251, евреев 3163, из коих 26 купцов 3-й гильдии; земли 3926 десятин. Резиденция владелицы имения гшерал-лейтенантши Ольги Станиславовны, графини Шуваловой, урожденной Потоцкой В Тальновском ключе ее числится земли 30/440 десятин, с значительными лесами и с 5520 ревизскими душами, в следующих селах: м. Тальном сМошурове, с. Гордашовке, Белашках, Лащевой, Глебочке, Романовке, Кобриновой Гребле, Паланочке, д Соколовочке. Поташе.

Церковь Троицкая, каменная, с такою же колокольнею, построены в 1846 году генералом Нарышкиным, на место давней деревянной, престол коей обозначен памятником на площади. По штатам церковь причислена к 4-му классу; земли имеет 65 десятин.

Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона 1890 — 1907 гг.

Тальное— старинное мст. Киевской губ., Уманского у., в 43 в. от уездн. гор., при р. Горском Тикиче; ст. жел. дор.; жит. 11129 (5770 мжч. и 5359 жнщ.). Правосл. и катол. црк., синагога, 4 евр. молитв, дома, двухклассн. народное учил., пивоваренный, кирпичный и свеклосахарный зав., вальцевая и 2 водян. мельницы, больница, почтово-телеграфная контора, лавки. В окрестностях 11 доисторических могил, окаймленных кругами из валунов. В 1876 г. были раскопаны 8 могил; найдены скелеты, лошадиные зубы, платиновые зеркала, золотые кольца, бронзовые серьги, железные топоры, ножи, стремена, удила, огнива, ножницы, медные кувшины, медная кадильница византийского изделия (с изображением четырех евангелистов). В курганах, раскопанных кладоискателями, найдены бронзовый топор, каменный полированный топор-молот, кремневый полированный топор.

Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона 1906 — 1913 гг.

Тальное — местечко Киевской губ., Уманского yезда. По ревизии 1847 г. «Тальнянское еврейское общество» состояло ив 1807 душ. По переписи 1897 г. в Т. жит. 9610, среди них 5452 евр. Имеются (1910) талмуд-тора и частное мужское еврейск. училище.

Большая Советская Энциклопедия 1969 — 1978 гг.

Тальное, город (с 1938), центр Тальновского района Черкасской области УССР. Расположен на р. Горный Тикич (бассейн Южного Буга). Ж.-д. станция на линии Христиновка — Цветково. 15 тыс. жителей (1975). Комбинаты: молочно-консервный, хлебопродуктов; заводы: металлоизделий, строительных материалов, щебёночный, сахарный и др. предприятия пищевой промышленности. Строительный техникум.

История городов и сел УССР 1972 год

Тальне — місто, центр району, розташоване на обох берегах річки Гірського Тікичу та його притоки Тальянки, за 141 км на південний захід від обласного центру. Залізнична станція. Населення — 14,4 тис. чоловік. Міській Раді підпорядковані селища Здобуток Жовтня, Тарасівна і с. Соколівочка.

На території міста і його околиць виявлено залишки 2 поселень трипільської культури, 3 — доби бронзи та 3 — черняхівської культури.

Перші згадки про Тальне, яке виникло на перехресті численних шляхів, що йшли з Сміли, Черкас, Канева, Богуслава на південний захід — до Умані, Бара, Брацлава, Хотина, належать до XVII століття.

1609 року повновладним господарем Уманщини, в т. ч. й Тального, став магнат В. О. Калиновський. Під час визвольної війни 1648—1654 рр. тальнівці взялися за зброю. Козаки містечка з 1649 року входили до Романівської сотні Уманського полку. За Андрусівським перемир’ям 1667 року Тальне залишилося під владою шляхетської Польщі. В документах XVII ст. воно іменується містом. Протягом тривалого часу Тальне переходило від одного феодала до іншого, з 1725 року належало магнату Ф. Потоцькому.

Зростання соціально-економічного і національно-релігійного гніту знов піднімало народні маси на боротьбу. У травні 1738 року гайдамаки вчинили напад на Тальне. В 1750 році до гайдамацького загону приєдналися місцеві жителі О. Малий і 6 його товаришів. Селяни Тального також брали участь у народно-визвольному антифеодальному повстанні 1768 року. Відомо, що один з них Г. Яценко 1770 року страчений у містечку Кодні на Житомирщині.

Після возз’єднання Правобережної України з Лівобережною в складі Росії Тальне 1797 року ввійшло до новоутвореного Уманського повіту Київської губернії і залишалося власністю Потоцьких. З 1823 року місто разом з іншими селами Та львівського маєтку перейшло до графів Наришкіних. Становище селян було тяжким. Вони відбували панщину та інші повинності. Панській сваволі не було меж. У квітні 1826 року тальнівці підтримали селянський виступ сіл Мошурова, Романівни та Іваньків і відмовилися працювати на панських полях. У березні 1842 року головний управитель маєтку графа Бредіхін наказав покарати різками Ф. Карпенка тільки за те, що той продав, не спитавшись пана, подарованого йому вола. Невдовзі Ф. Карпенко від цих побоїв помер.

Підневільне життя селян не стало легшим і після видання царським урядом інвентарних правил 1847—1848 рр. Навпаки, скориставшись з них, пан відрізав на свою користь частину селянських земель. 1854 року новий власник граф. П. Шувалов почав переводити кріпаків на грошовий чинш. Відтепер селянам треба було їздити до Миколаєва, Одеси, Херсона, щоб реалізувати частину свого врожаю для сплати чиншу, а взимку шукати випадкових заробітків на гуральнях, цукроварнях, лісопильнях. Матеріальне становище селян нерідко ускладнювалось і від засух, градобоїв, саранчі. Так, 2 вересня 1860 року тільки протягом доби саранча знищила 190 десятин посівів.

У Тальному в 40-х роках XIX ст. з промислових підприємств діяла лише паперова фабрика, що в 1845 році випускала продукції на 25 тис. крб. На місці колишньої «папірні» 1849 року граф П. Шувалов поставив цукровий завод. Для його потреб 1853 року вступила в дію цегельня, на якій 16 робітників за сезон випалювали 450 тис. штук цегли. Згодом у містечку було збудовано пивоварний завод, 2 водяні млини; засновано кінний завод, де розводили англійську і арабську породи коней; працювало 11 кузень. Крім землеробства, набуло розвитку ткацтво. Взимку селяни-хлібороби підробляли на візникуванні, доставляючи пшеницю до південних портів України — Херсона, Миколаєва, Одеси. Серед трудового люду Тального значний процент становили дрібні ремісники-кустарі: кравці, шевці, муляри, маляри, художники. Частина населення займалася торгівлею. У містечку були невелика лікарня і аптека.

На час реформи 1861 року за Тальним числилося 7585 десятин землі. З них графу П. Шувалову належало 5508, церкві — 64, а 9312 жителям — лише 2013 десятин землі. Злидні, гнали бідноту на заробітки в херсонські степи, примушували переселятися до Сибіру і на Далекий Схід або ж поповнювати ряди робітників цукрового заводу, що з року в рік збільшував свою потужність. Так, у 1898 році він виробив 250 207 пудів цукру. Якщо 1885 року на заводі працювало 270 робітників, то 1890-го їх число подвоїлося.

Розвиток цукрової промисловості на Україні дав поштовх прокладанню залізниць. 1891 року вступила в дію залізнична лінія Христинівка—Цвіткове, що пролягла неподалік Тального. Відтепер тальнівська пшениця транспортувалася до Одеси, Миколаєва, Риги, Ревеля, Лібави, Нарви, Кенігсберга.

Соціальний і національний гніт, політичне безправ’я робітників і селян об’єктивно зумовлювали посилення їх боротьби проти капіталізму. Поступово зростала революційна свідомість мас. Цьому сприяло поширення іскрівських видань. 10 грудня 1901 року і 20 березня наступного року до Тальнівської поштово-телеграфної контори надійшло з Мюнхена 2 пакети з газетою «Искра» від 6 грудня 1901 року і 10 березня 1902 року на ім’я Г. В. Коханенка. Газети були конфісковані, а Г. В. Коханенко заарештований і відправлений до київської в’язниці.

У травні 1902 року тальнівці рішуче висловили своє незадоволення існуючим порядком і зажадали від графа П. Шувалова переділу землі. Під впливом загального революційного страйку на Півдні Росії 6 серпня 1903 року 40 робітників, що працювали на спорудженні графського замку в Тальному, припинили роботу, вимагаючи збільшення заробітної плати і скорочення робочого дня. Лише після задоволення вимог будівельники приступили до роботи.

1905 року в Тальному виникла соціал-демократична група, яка розгорнула пропаганду революційних ідей серед робітників і селян. 10 квітня поліцією було виявлено 29 прокламацій. 15 січня наступного року група РСДРП організувала демонстрацію протесту з нагоди річниці розстрілу робітників у Петербурзі. Проти демонстрантів виступив озброєний ескадрон драгунів. Але революційна хвиля в Тальному не спадала. Поступово налагоджувалися тісні зв’язки з Уманською соціал-демократичною організацією. Робітники і молодь продовжували розповсюджувати по селах волості листівки, відозви, прокламації, що надходили з Умані, Катеринослава, Одеси. 14 квітня на вулицях містечка поліція знайшла 16 листівок «До селян» з червоною печаткою «Тальнівська група РСДРП».

Виступи проти поміщиків і капіталістів з новою силою розгорнулися у Тальному 1907 року. 24 квітня під час мітингу, що проходив на площі біля церкви, проти робітників і селян була застосована зброя. Згодом до судової відповідальності притягнуто 24 учасники мітингу. Селяни, що працювали на бурякових плантаціях економії «Степова», 6 травня не вийшли на роботу. Управитель економії привіз 250 робітників із села Рижанівки. Але страйкуючі закликали прибулих до солідарності, роз’яснюючи їм, чого вони добиваються, і ті повернули додому. Після цього селяни вчинили на економію напад, організатором якого був син учительки с. Новоселиці Г. Г. Гаркушенко. Надвечір з Умані прибув озброєний загін поліції і відкрив вогонь по натовпу. Серед страйкуючих були поранені. За кілька днів власті заарештували 61 чоловіка. Через 2 дні не вийшли на роботу працівники сільськогосподарських дрібних майстерень та ремісники, домагаючись збільшення плати, поліпшення побутових умов і скорочення робочого дня в суботу. Страйкарів підтримали робітники цукрового заводу. Загальний страйк закінчився перемогою робітників. Учасницею цього страйку була Т. Ф. Людвинська, член партії з 1903 року, яку за революційну діяльність в Одесі на початку 1907 року царські власті вислали за місцем проживання в Тальне. 1911 року за вказівкою партії Т. Ф. Людвинська емігрувала до Парижа, де зустрічалася з В. І. Леніним і розповіла йому про травневі події у Тальному 1907 року.

За рішенням Київського військового окружного суду від 10 січня 1908 року учасників квітневого мітингу І. М. Шпичку, С. Г. Гончаренка, Н. Є. Поліщука, І. К. Розгона, А. 3. Кореньцвіта засуджено на півроку тюремного ув’язнення. 29 липня відбувся суд над учасниками травневого виступу. Г. Г. Гаркушенка кинули до в’язниці на 8 місяців, 6 чоловік — на 4 місяці. Тальнівська група РСДРП була розгромлена.

Про розвиток освіти в Тальному говорять такі дані. На початку 60-х років XIX ст. тут працювала парафіяльна школа, 1878 року — двокласне міністерське початкове училище, в якому 1899 року навчалося 196 хлопчиків і 46 дівчаток, але повний курс навчання скінчили лише 13 хлопчиків і 2 дівчинки. Інші діти ранньою весною залишали школу і нарівні з дорослими працювали в полі. Крім того, не кожна’ сім’я могла щороку платити по 3 крб. за навчання. 1 липня 1908 року за настійними вимогами населення відкрився перший клас чотирикласного міністерського міського училища, до якого прийняли 50 учнів із заможних родин. 1912 року вже працювали 4 класи, в них здобували освіту 137 учнів. І все ж близько половини дітей віком від 8 до 11 років лишалася поза школою.

Після звершення Лютневої буржуазно-демократичної революції у Тальному в травні 1917 року було створено Раду робітничих, солдатських і селянських депутатів. За її рішенням запроваджено 8-годинний робочий день, визначено рівень мінімальної заробітної плати, за понаднормові роботи введено оплату в полуторному розмірі. Виконком волосної Ради щотижня заслуховував звіти представників навколишніх сіл про стан справ на місцях. На цих своєрідних щотижневих конференціях розв’язувалося багато питань: розподіл робочої сили, розсилка агітаторів на місця тощо. Так, 3 червня Тальнівська Рада встановила поденну плату робітникам економій волості в розмірі 3 крб. замість 2, призначених повітовим продовольчим комітетом. 17 червня Рада на своєму засіданні вирішила закликати агітаторів до роботи з трудящими на селі. Виступаючи проти такого рішення, уманський повітовий комісар Тимчасового уряду назвав Тальнівську Раду робітничих, солдатських і селянських депутатів «самозванним органом».

Рішуче виступила Тальнівська Рада проти свавілля адміністрації у ставленні до робітників та селян. Виконавчий комітет Ради у жовтні 1917 року звернувся до завідуючого Лисогірською економією з пропозицією в триденний строк звільнити з роботи економа Куриненка і токового Гулановського за їх нелюдське ставлення до робітників. Цю вимогу було виконано.

Під впливом революційної боротьби робітничого класу зростав і ширився селянський рух у Тальному. Селяни захопили панську землю, відмовилися вивозити буряки з плантацій на цукровий завод.

Як тільки стало відомо в Тальному про перемогу Великої Жовтневої соціалістичної революції в Петрограді, Москві і великих містах країни, робітники й селяни почали брататися з солдатами роти 14-го запасного піхотного полку, що стояли тут на зимових квартирах. Революційно настроєні солдати проводили агітаційну роботу серед місцевого населення, не підкорялися командуванню. В лютому 1918 року було ліквідовано представництво Тимчасового уряду. Волосна Рада стала єдиною владою. Преса повідомляла, що невеликий загін червоногвардійців на чолі з членом Київського Комітету більшовиків І. Ю. Куликом офіційно проголосив створення влади Рад у містечку Тальному. Робітники цукрового заводу організували охорону підприємства. Виконком Тальнівської Ради створив загін добровольців і прихильників Радянської влади для збирання продовольства для Червоної гвардії.

Але в березні 1918 року Тальне окупували австро-німецькі війська. Загарбники заарештували місцевих активістів, членів волвиконкому Тальнівської Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, ліквідували робітничий контроль на підприємствах і в економіях, силою змушували працювати в поміщицьких економіях.

Все це викликало ненависть до ворогів і рішучу боротьбу з ними. Тальнівці без вагань підтримали визвольний рух проти окупантів, центрами якого стали Звенигородщина і Таращанщина. На кожному кроці загарбників чатували народні месники. Так, у червні 1918 року вони завдали поразки німецькому загонові під Тальним. Учитель Н. Я. Галай розповсюджував у містечку листівки, що закликали населення до боротьби з німецькими поневолювачами та їхнім ставлеником гетьманом П. Скоропадським. Одержував їх він із Звенигородки від сина машиніста водокачки Черниховського.

В грудні 1918 року владу на Уманщині захопила націоналістична Директорія. На початку березня 1919 року радянські війська успішно розвивали наступ на Цвіткове — Тальне — Христинівку. 7 березня 2-а Українська дивізія визволила Тальне від військ Директорії. Зразу ж було створено ревком. Почалося соціалістичне будівництво. Уже 7 травня Народним комісаріатом землеустрою України було зареєстровано в Тальному 4 трудові комуни.

На початку травня 1919 року тут організувався комітет бідноти, який у містечку став основною опорою зміцнення Радянської влади. Робітники приступили до ремонту цукрового заводу і відбудови складських приміщень.

Будувати нове життя доводилося зі зброєю в руках, бо навколо шугали банди. Від рук бандитів загинули член ревкому О. К. Капітанова, голова ревкому Попов та інші.

У вересні 1919 року Тальне захопили денікінські війська. Вони встановили режим кривавого терору і грабежу. У середині січня 1920 року містечко визволила 44-а дивізія 12-ї армії. Влада Рад утвердилася тут назавжди.

25 квітня 1920 року війська буржуазно-поміщицької Польщі перейшли у наступ на широкому фронті — від Прип’яті до Дністра. На боротьбу з інтервентами поспішали бійці Першої Кінної армії. 25 травня на полі біля центральних майстерень відбулася зустріч кіннотників 1-ї бригади 6-ї кавалерійської дивізії з М. І. Калініним.

Прийнявши рапорт від комбрига В. І. Книша, М. І. Калінін обійшов шеренги бійців піднявся на кулеметну тачанку і виголосив промову.

Завдяки походу Першої Кінної армії польським інтервентам не вдалося перешкодити радянському будівництву в Тальному. 9 липня 1920 року тут відбулася конференція селян Тальнівської і Мошурівської волостей. Вона обговорила земельне й продовольче питання та хід радянського будівництва. Делегати конференції ухвалили всіма засобами підтримувати Радянську владу й виконувати її розпорядження та накази, рішуче вести боротьбу з бандитизмом. Розпочали свою роботу й комітети незаможних селян. Але в повіті продовжували орудувати численні банди. Для боротьби з ними на Київщину прибув корпус червоного козацтва під командуванням В. М. Примакова. В грудні 1920 року в Тальному дислокувалася 8-а кавалерійська дивізія, яка згодом виступила на боротьбу із загонами Махна, що з’явилися на Білоцерківщині.

Мирне життя поступово налагоджувалося. Навесні 1921 року для забезпечення Тальнівського та Майданецького цукрового заводів буряковим насінням організовано Тальнівський радгосп, якому виділено 40 десятин землі. Восени 1922 року розпочав свій виробничий сезон Тальнівський цукровий завод. До кінця року він виробив 140,5 тис. пудів цукру-піску.

В день 5-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції — 7 листопада 1922 року — члени сільськогосподарських комун зібралися на свої перші спільні збори, щоб вирішити, як господарювати по-новому. На цих зборах ухвалили створити сільськогосподарську артіль. Для вироблення статуту, підписання його і подання на затвердження було виділено групу фундаторів, до складу якої ввійшли Ф. І. Дубковецький, М. І. Конфендрат, В. М. Панченко, І. М. Пікулов, О. І. Рож-ко і П. Яковенко. Артіль, головою якої обрали Ф. І. Дубковецького, назвали «Вулик та бджола» (з 1929 року «Здобуток Жовтня»). Розмістилася вона на східній околиці Тального, де колись була панська економія. Ентузіасти одержали 51 га землі, 3 пари коней, 3 плуги, 6 борін та 2 вози. На заощаджені гроші вони придбали молотарку, якою обмолотили свій хліб, а потім до пізньої осені допомагали біднякам і середнякам, які наочно переконувалися в перевазі колективного господарювання і почали подавати заяви про вступ до артілі. Дехто з тих, хто вийшов з неї, повернувся восени 1923 року. А коли 13 квітня 1926 року через Тальне Ф. І. Дубковецький вів першого трактора, за ним бігла дітвора, йшло чи не все населення.

Відповідно до змін в адміністративному районуванні Української РСР у квітні 1923 року створено Тальнівський район. За рішенням інструкторської колегії повіткому тут організовано райком КП(б)У, який об’єднував колишніх 7 волостей. 19 листопада 1924 року в Тальному відбувся перший районний з’їзд Рад. Він намітив чергові завдання району на найближчий час.

У роки відбудови народного господарства сталися зміни в побуті жителів Тального та їх культурі. В травні 1920 року тут створено дитячі майданчики для сиріт 1 безпритульних дітей. У тому ж році відкрито лікарню на 45 ліжок, де працювали 2 лікарі і 12 осіб іншого персоналу. 7 вересня 1924 року почала діяти поліклініка для робітників промислових підприємств Тального і жителів навколишніх сіл. Восени 1921 року в Тальному відкрито ще одну школу.

Організатором масово-політичної і культосвітньої роботи серед молоді був комсомольський осередок, створений на початку серпня 1920 року.

З 1926 року Тальне — селище міського типу, де проживало 10 652 чоловіка. В роки першої п’ятирічки в промисловості міста і району відбулися помітні зміни. Тальнівський цукровий завод значно підвищив свою виробничу потужність. До нього було підведено вітку від станції Тальне. Віднині це підприємство свою продукцію транспортує залізницею. Кар’єр, що існував здавна в селищі як невелике підприємство з ручною працею та кінною тягловою силою, почав оснащуватися вітчизняним устаткуванням. Сюди також прокладено залізничну колію. Все це вплинуло й на розширення залізничної станції. Прокладаються додаткові вітки до елеватора, нафтобази, державного млина тощо.

На початку масової колективізації сільського господарства, незважаючи на шалений опір куркулів, у Тальному організовано ще 4 колгоспи: ім. В. П. Чкалова, ім. С. М. Будьонного, «Лан» і «Червоний партизан». 1930 року створено першу Тальнівську машинно-тракторну станцію, яка мала 43 трактори. Органом районного комітету партії і райвиконкому Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів з 9 жовтня 1930 року стала газета «За суцільну колективізацію».

Поступово міцніли колгоспи. З розвитком колективних господарств назріла потреба у створенні ще однієї машинно-тракторної станції і машинно-тракторної майстерні. В січні 1934 року в Тальному було 2 МТС, вони мали 61 трактор. Організація двозмінної праці забезпечувала обробіток усіх колгоспних ланів.

На початку травня 1933 року Тальнівський район відвідав голова РНК Української РСР В. Я. Чубар. Після ознайомлення з районом він виступив на зборах районного партійного активу з промовою про суцільну колективізацію сільського господарства. З липня 1936 року на бурякових плантаціях колгоспу «Червоний партизан» побував голова Всеукраїнського ЦБК Г. І. Петровський. Він розмовляв з колгоспниками. Керівники партії і уряду УРСР подали значну допомогу в налагодженні господарства й піднесенні добробуту трудящих.

Загальне обов’язкове початкове навчання в Тальному здійснено до 1930 року, а з 1930/31 навчального року — загальне обов’язкове навчання в обсязі програми семирічної школи. Для підготовки спеціалістів сільського господарства в райцентрі 7 вересня 1930 року на базі сільськогосподарської школи засновано технікум технічних культур.

Зросла і партійна організація селища. У квітні 1937 року вона налічувала 123 члени ВКП(б). За двадцять років Радянської влади у Тальному збільшилася кількість робітників, інженерно-технічних працівників, учителів, службовців. Тут розмістилися районні радянські, партійні, комсомольські, господарські установи й організації. 1938 року Тальне віднесено до категорії міст районного підпорядкування.

В роки Великої Вітчизняної війни трудящі Тального, як і весь радянський народ, стали на захист соціалістичної Батьківщини. У перші дні війни було створено винищувальні групи для боротьби з диверсантами, групи самозахисту, біля міста будували оборонні споруди.

29 липня 1941 року місто захопили окупанти. Зразу ж. почалися масові репресії. Сотні робітників, колгоспників та інтелігенції Тального фашистські—кати розстріляли 18 серпня. Юнаків і дівчат насильно відправляли до Німеччини на каторжні роботи.. Проте жителі міста, виховані Радянською владою, не скорилися ворогові. В грудні у Тальному була організована підпільно-диверсійна група, очолювана лікарем В. І. Шашковим. Активними її учасниками стали комсомольці Т. Г. Бурнацев,. Г. Г. Пасменко, М. Я. Проценко, А. О. Скальовий, піонер В. Проценко, вчителька Н. Ф. Проценко, робітниця О. М. Заровняєва, медпрацівники Ф. П. Магнестий і К. О. Тимченко. Відважні підпільники, ризикуючи своїм, життям, визволяли поранених з табору для військовополонених, вночі розповсюджували листівки зі зведеннями Радянського інформбюро, діставали медикаменти, одяг, харчі, зброю для партизанських загонів, що діяли у навколишніх лісах. У придбанні бланків-перепусток з німецькою печаткою відзначалася П. В. Дубина (Ася). Справжнім героєм проявив себе п’ятнадцятирічний піонер Вітя Проценко, який загинув смертю хоробрих під с. Гусаковим Звенигородського району.. Бойовим зв’язківцем у підпільників була К. О. Тимченко. В її хаті переховувалися поранені, зброя, ліки. До складу групи також входили Д. К. Максимчук, Г. Я. Муляр та інші. У вересні 1942 року народні месники недалеко від Тального скарали-начальника Іваньківської районної поліції і 3 німецьких поліцаїв.

Фашисти лютували. Натрапивши на сліди тальнівського підпілля, вороги заарештували В. І. Шашкова, О. О. Мошинську і в травні 1943 року замордували їх в уманській в’язниці. З липня гестапівці стратили відважну підпільницю П. В. Дубину. Смертю хоробрих загинули в тому ж році за агітацію та розповсюдження листівок М. П. Зятев, Л. О. Маляренко та О. Сміщук-Даус.

За роки гітлерівського свавілля в таборі для військовополонених загинуло близько 1000 чоловік. На каторжні роботи до Німеччини було вивезено 463 чоловіка, в т. ч. 338 жінок. Місту були нанесені великі матеріальні збитки: фашистські вандали зруйнували цукровий завод, елеватор, нафтобазу, електростанцію, залізничний вокзал, 4 школи, понад 100 житлових будинків.

Весною 1944 року війська 2-го Українського фронту прорвали оборону німців і розгромили Умансько-Христинівське угруповання ворога. 9 березня 1944 року 7-а повітрянодесантна дивізія очистила Тальне від фашистів. У нічному й ранковому боях за визволення міста загинуло 96 радянських воїнів. На фронтах Великої Вітчизняної Війни билися з ворогами понад 1400 тальнівців; понад 600 з них не повернулися до рідного міста. За мужність і хоробрість 721 учасника Великої Вітчизняної війни удостоєно урядових нагород — орденів і медалей, а І. Ш. Двохбабному посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після визволення міста від німецько-фашистських загарбників трудящі приступили до відбудови народного господарства й культурно-освітніх закладів. Завдяки безкорисливій допомозі держави стали до ладу щебеневий, цегельний, цукровий заводи, елеватор, залізнична станція, нафтобаза, харчокомбінат, промкомбінат, побуткомбінат. Уже 1945 року в 2 тальнівських МТС налічувалося 75 тракторів, що обслуговували 43 колгоспи району з посівними площами 47,6 тис. гектарів.

Відновилося навчання в усіх школах міста, сільськогосподарському технікумі. Розпочали роботу районний будинок культури, клуб цукрозаводу, кінотеатр ім. В. П. Чкалова, районна бібліотека для дорослих, дитячі ясла. При колгоспі «Здобуток Жовтня» відкрилася початкова школа для дітей колгоспників. Роком пізніше тут вступила в дію перша черга колгоспної гідроелектростанції на річці Гірському Тікичу, 8 сімей трудящих артілі справили новосілля. На заощаджені гроші в цьому ж господарстві збудували майстерню, придбали 2 косарки-снопов’язалки, звукову кіноустановку для клубу. 7 лютого 1948 року Ф. І. Дубковецький, як один із зачинателів колгоспного руху на Україні, нагороджений орденом Леніна.

Навесні 1950 року відбулося укрупнення колгоспів Тального. «Здобуток Жовтня» об’єднався з господарством «Лан», три інші колгоспи («Червоний партизан», ім. С. М. Будьонного та ім. В. П. Чкалова) утворили колгосп ім. В. П. Чкалова. За господарствами закріпили 3860,4 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3593,8 га орної землі. Завдяки самовідданій праці хліборобів і допомозі партії та уряду колективні господарства міста за короткий час досягли рівня довоєнного врожаю зернових і технічних культур. Взірцем вирощування високих урожаїв зернових і цукрових буряків був колгосп «Здобуток Жовтня». Особливу увагу правління цього господарства звертало на розвиток тваринництва. Ферми були обладнані підвісними дорогами, автонапувалками.

За високі врожаї пшениці, що становили 33—36 цнт з га, 1951 року Ф. І. Дубковецькому присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, а 26 колгоспників відзначено орденами і медалями. 1954 року колгоспу «Здобуток Жовтня» вручено диплом Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1-го ступеня, а через рік — 2-го ступеня. 18 колгоспників відзначено срібними медалями та цінними подарунками. 26 лютого 1958 року за успіхи в розвитку сільського господарства і досягнення високих показників у виробництві і заготівлі зерна, цукрових буряків, м’яса, молока та інших продуктів орденом Леніна нагороджено бригадира тракторної бригади 1-ї Тальнівської МТС О. Т. Бойка, комбайнера 2-ї Тальнівської МТС П. Г. Третяка, дояра колгоспу «Здобуток Жовтня» С. Ф. Голяченка і свинарку М. Я. Чурпіту. Всього по місту урядовими нагородами було відзначено 31 чоловіка, а депутатові Верховної Ради СРСР голові колгоспу «Здобуток Жовтня» Ф. І. Дубковецькому вдруге присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. Його погруддя нині височить у центрі Тального.

Ще вище сягнула слава колгоспу «Здобуток Жовтня» за останні роки. 25 травня 1967 року він був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, а голові прославленого колгоспу орденоносцю Н. С. Корнійчуку присвоєно звання заслуженого агронома Української РСР.

В колгоспі багато працелюбних людей: 57 трудівників мають урядові нагороди, стільки ж є дипломантами, учасниками Виставки досягнень народного господарства CPCP. Напередодні 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції за трудові досягнення колгоспу навічно вручено Пам’ятний ювілейний прапор ЦК КПРС, Президії Верховної Ради Союзу PCP, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.

Середня врожайність зернових у восьмій п’ятирічці становила в колгоспі «Здобуток Жовтня» по 31,6 цнт з га, а в спецгоспі ім. В. П. Чкалова — по 25,9 цнт з гектара.

Щедро розплатився з хліборобами 1971 рік. Урожай зернових у колгоспі «Здобуток Жовтня» становив по 40 цнт, у т. ч. по 42 цнт озимої пшениці, по 56 цнт кукурудзи з га. Цукрові буряки вродили по 365 цнт на гектар. Самовіддано трудилися в 1971 році колгоспники спецгоспу ім. В. П. Чкалова на відгодівлі свиней. Тут з кожного гектара посівних площ зібрано по 30 цнт зернових, у т. ч. по 37,4 цнт озимої пшениці, по 38,8 цнт кукурудзи, по 325 цнт цукрових буряків.

Помітні зміни відбулися в промисловості. 1960 року введено в дію теплоелектроцентраль потужністю 6,5 тис. квт.-год. Став до ладу молококонсервний комбінат з проектною потужністю 300 тонн переробки молока на добу. В 1959—1960 рр. реконструйовано щебеневий завод. 1968 року збудовано кукурудзокалібрувальний завод потужністю 2,5 тис. тонн зерна на сезон.

За роки семирічки здійснено головну реконструкцію Тальнівського цукрового заводу. На сьогодні це підприємство переробляє 20 тис. цнт цукрових буряків на добу. Протягом сезону 1970/71 рр. завод виробив 400,9 тис. цнт цукру-піску.

В районі залізничної станції за 1960—1970 рр. виріс комбінат хлібопродуктів, що об’єднує кукурудзокалібрувальний і комбікормовий заводи та елеватор. При харчокомбінаті з 1968 року діє завод мінеральних вод, річна потужність якого досягає 9 млн. пляшок на рік.

Всього в Тальному 10 промислових підприємств, які 1971 року виробили продукції на 45,2 млн. крб., план першого року дев’ятої п’ятирічки виконали до 1 листопада. На цих підприємствах трудиться близько 2,5 тис. робітників.

За сумлінну працю 1253 трудівники міста удостоєні урядових нагород.

Виросли й зміцніли за останні роки 42 партійні організації міста. Нині вони налічують 1024 комуністи, які працюють на провідних ділянках промислового і сільськогосподарського виробництва. Вірними помічниками комуністів є 1710 комсомольців 33 організацій.

Багато сил і енергії питанням господарського і культурного будівництва, поліпшенню побутового обслуговування населення та благоустрою віддає міська Рада депутатів трудящих.

Про це свідчить хоча б зростання асигнувань на впорядкування міста. Якщо в 1965 році на це витрачено 53,3 тис. крб., то в 1970 — 157,8 тис. карбованців.

За роки Радянської влади Тальне перетворилося на впорядковане місто. На землях колгоспу «Здобуток Жовтня» виросло ціле селище, в центрі якого коштом колгоспу 1967 року споруджено нове приміщення початкової школи, будинок культури, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 магазини. Нове селище виросло і на північно-східній околиці Тального, поблизу щебеневого заводу. 1971 року в центрі міста споруджено приміщення районного будинку культури на 600 місць. До послуг мешканців міста — 26 магазинів, 7 їдалень.

Медичне обслуговування населення здійснюють районна поліклініка, районна клінічна лікарня на 215 ліжок, протитуберкульозний диспансер, дитяча і жіноча консультації, зубопротезна лабораторія, санепідемстанція, санлабораторія й аптека. На підприємствах цукрокомбінату, молококонсервного комбінату, щебеневого заводу та райоб’єднання «Сільгосптехніки» створені оздоровчі пункти.

Нині у місті — 2 середні, 3 восьмирічні школи і середня школа-інтернат. 203 педагоги навчають і виховують 2771 учня. Влітку 1967 року Тальнівський сільськогосподарський технікум був реорганізований у будівельний технікум, де разом з заочниками навчається близько 600 студентів. Восени того ж року в Тальному відкрито музичну школу.

У Тальному народився доктор історичних наук М. М. Ткаченко (1892—1965). Він автор відомих праць: «Гуманщина в XVI—XVII вв.», «Шевченківські місця на Україні», «Нариси з історії селян Лівобережної України XVII в.», «Київ у творчості Шевченка», «Шевченко в Москві», «Шевченко — мандрівник», «Іван Франко — видатний дослідник Шевченкової спадщини», «Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка».

Тальнівці свято шанують пам’ять про тих, хто віддав життя, відстоюючи завоювання Великого Жовтня. Напередодні відзначення 50-річчя встановлення Радянської влади на Україні в Тальному відкрито монумент Слави. На його мармурових стелах викарбувані імена загиблих — членів ревкому, учасників громадянської і Великої Вітчизняної воєн.

Нові широкі горизонти відкриваються перед трудівниками міста. Тальнівці з подвоєною енергією борються за виконання історичних накреслень XXIV з’їзду КПРС і XXIV з’їзду КП України.

Археологические памятники

Курган скифо-сарматская эпоха VII ст. до н.э. — III ст. н.э., 2,5км. на юговосток от города.

Наиболее распространенные фамилии по м. Тальное, конец ХІХ — начало ХХ ст. (православные).

А Б В
Аннощук Бабенко
Бабин
Басюк
Березовский
Бобраницкий
Бойко
Бондаренко
Бондуровский
Босенко
Валантырь
Вовк
Волантырь
Г Д Е
Гаращенко
Гладун
Гончаренко
Гончарук
Горбенко
Гоцык
Гримовский
Дашковский
Дийчак
Добровольский
Добрыдняк
Добрынюк
Доманицкий
Дорошенко
Дульский
Евтушенко
Ельник
З И К
Зверевич
Зятыка
Иудов Кабаченко
Каплюченко
Карман
Карпенко
Карпинский
Качур
Кашоид
Кириллов
Клементаренко
Коваленко
Кодратюк
Колесников
Комисаренко
Коноваленко
Крыжановский
Кузьминский
Кулибаба
Кульбида
Куницкий
Кухаренко
Куценко
Л М Н
Ланцевич
Ланчук
Левицкий
Литвинюк
Лобенко
Макаров
Мамиенко
Манилов
Мельник
Моцар
Моцаренко
Мошинский
Музыченко
Муленко
Надсадный
Нескромный
Нестеренко
Нечипоренко
Никифоров
Ноженко
О П Р
Овчаренко
Олейник
Олийник
Онойченко
Опаленко
Островский
Панченко
Педун
Перцель
Погорелый
Подлисевич
Подлисевич
Полевой
Ползун
Полищук
Пухний
Радченко
Розгон
Рябошапка
С Т Ф
Сиденко
Сидоренко
Скалозубенко
Скрынский
Смолинский
Сноз
Соколенко
Сокурец
Столбовой
Терещенко Фещенко
Филиппенко
Фунт
Х Ц Ч
Хильницкий
Химченко
Хмара
Цуляк
Цыганенко
Черепенко
Чернобай
Чубань
Ш Я
Шпичка Яковлев

Фамилии лиц иудейского вероисповедания проживавших в м. Тальное в ХІХ — начале ХХ ст.

А Б В
Авруцкий
Анчевский
Арбатман
Арбетблит
Архангородский
Бавский
Бадат
Базиан
Балдакса
Барабаш
Бекер
Белоголова
Белоцерковский
Бергельсон
Бердичевский
Березань
Бершадский
Бигунец
Билинский
Бомфеньд
Бондарь
Борлан
Браведман
Брагильный
Браславский
Бриль
Бриф
Бродский
Бронштейн
Будник
Бузик
Бурдей
Бурило
Бурлыга
Бурштейн
Бутенков
Бутовецкий
Вайсбурд
Варембуд
Вахнянский
Вацкий
Ващина
Векслер
Веретильный
Верещак
Верник
Вильшенкер
Винокур
Витрогон
Владницкий
Вовкобой
Волк
Волынец
Выдра
Г Д Е
Гайзидорский
Галицкий
Гардштейн
Гельфенд
Гесюк
Гинзбарг
Гликман
Голденберг
Голденштейн
Голоховый
Гольдберг
Гольховой
Горий
Городецкий
Гоферман
Граковский
Гренадер
Гринбарг
Гринбель
Гринборг
Гудесблат
Гурович
Гусак
Гутман
Дайман
Дармограй
Дашевский
Дижур
Дорфман
Дрантивый
Дубильт
Дубиновский
Дышельман
Елисаветский
Ельник
Ентин
Ерусалимский
Ж З И
Жадан
Жупанов
Журовский
Забранный
Заводник
Залис
Залицман
Заславский
Зеленковский
Зелинский
Землянкер
Зилюк
Зингеренко
Златка
Злотко
Злотченко
Знайда
Зупнык
Издатный
Исрис
К Л М
Каган
Каленов
Калика
Калисон
Кантер
Карачунский
Картузов
Килман
Кисеновский
Китайгородский
Клейнбарг
Клейнман
Кобеляцкий
Когут
Козорез
Комаров
Консулер
Коритник
Корчемный
Косогляд
Котляр
Коухман
Кошеватский
Крапник
Краснов
Краснопольский
Крисмен
Крутонога
Куперман
Купчан
Курцовайл
Куцый
Кушнир
Лебедин
Лева
Левит
Лейбф
Лейкихман
Лембфик
Либерман
Либман
Линецкий
Линчук
Липис
Липовец
Лирцман
Лисогор
Литвак
Лихтенберг
Лысянский
Люберский
Люблинский
Любовный
Людвинский
Львовский
Мазур
Макаровский
Маклер
Малый
Мандель
Маркович
Марьяновский
Машман
Медведик
Мижевский
Мизиковский
Милхикер
Мирочник
Могилев
Могилевский
Мозыс
Молдавер
Мошкатель
Мошуровский
Мудрак
Мычник
Н О П
Народовый
Натензон
Наточанный
Нездатный
Немировский
Непомящий
Нижний
Нимчик
Нудман
Обсушенный
Обшадкий
Ойхбарг
Олобдет
Ольшаницкий
Орзих
Отеранный
Очеретяный
Пакин
Палатник
Памбуков
Парижер
Партигуль
Пасовый
Паюк
Пекарь
Пергельман
Пердиус
Перельштейн
Перкас
Пилка
Писарев
Письменный
Плетинский
Поволоцкий
Поджадный
Покривайло
Полевий
Полевой
Полинский
Поляк
Поляков
Порядочный
Послитур
Потягайло
Приблуда
Притула
Псяровский
Пупко
Пустильник
Пучков
Р С Т
Рабинович
Райк
Рапопорт
Рачульский
Розедор
Розенфельд
Ройтман
Романовский
Рубашевский
Рудей
Рудий
Салидор
Самборский
Сапожник
Свердлик
Свердлик
Сербин
Сечанный
Сирота
Скалозуб
Скляр
Собень
Собко
Соболь
Соленный
Сорокопуд
Спектор
Спивак
Стакан
Сурененко
Сухарь
Сухолитка
Танский
Тарадор
Таракан
Таранов
Тарасюк
Тарьянкер
Тверский
Теплицкий
Терезай
Тетиевский
Титальбойм
Торботряс
Тоубер
Трифан
Трут
Тублин
Туницкий
Туркот
У Ф Х
Уманский
Учитель
Фавер
Фаерман
Файнерман
Файнлейб
Фашгальд
Фельдшер
Фенштейн
Филиневич
Финкель
Финоревский
Фрайман
Френкень
Фридман
Футеран
Хабут
Халов
Харитон
Хасик
Хвуля
Хилер
Хортик
Храпко
Хусид
Хуторан
Ц Ч Ш
Цибуля
Цубис
Цубыс
Цупрун
Черевань
Чижик
Чипурный
Чичотка
Човник
Чорный
Чубаров
Чудак
Шамрай
Шаргородский
Шарнопольский
Шатхан
Шахман
Шац
Швец
Шворцбурд
Шиндуровский
Шишка
Школьник
Шнейбрун
Шорман
Штеренберг
Штрашный
Штурман
Шуряк
Э Ю Я
Эрлахман Юкелев
Юнис
Юрик
Яновский
Ярморковый
Ярошевич
Ясский

 

Еврейское кладбище в Тальном
Еврейское кладбище в Тальном

Еврейское кладбище

Список избирателей евреев по выборам в думу по м. Тальное 1906 г.

Аксенфельд Сруль-Арья Лейбов
Альперин Хаим Герш Шмулев
Бадьян Эль Берков
Бадат Меер Беркович
Бадьян Берко-Янкель Гершков
Бершадский Арон-Мойше Шлемов
Бершадский Аврум-Шлема Гершков
Бердичевский Лейзор Овшиев
Бердичевский Юдко Абрамов
Беленкис Лазарь Марков
Бичуцкий Михель-Мойше Зуселев
Бондарев Бенцион Монашев
Бриф Янкель Элев
Браславский Борух Янкелев
Браславский Михель Ицкович
Бутыльков Нухим Гершков
Бурило Кисиль-Мойше Янкелев
Вехнянский Мошко Аврумов
Верхогляд Меер Дувидов
Винокур Нахман Зельманов
Винокур Ицко Мошков
Волынец Волько Ицков
Гернер Янкель Менделеев
Глуховский Аврум Берков
Гольховой Янкель Пейсахов
Головатый Шмуль Иосев
Головатый Бень Шмулев
Грайзель Лейба Иось Гершков
Гренадер Шмуль Аврумов
Гудесблат Мордко Лейбов
Дайчман Мендель Вольков
Дехтяроз Ицко Кивович
Дрантивый Меер Нухимов
Заводник Лейба Мошков
Залис Ицко Лейзеров
Злотольский Янкель Дувидов
Злотко Хаим-Берко Гершунов
Злотченко Шмуль Кельманов
Капров Меер Вольков
Калинский Лейба Шмулев
Карачунский Берко Шлемов
Кац Мошко Дувидов
Каган Эль Шлемов
Крутоус Лейба Симхов
Лангер Берко Вольков
Логовин Иось Иойликов
Лисогор Ицко Янкелев
Лисогор Арон Мошков
Лисогор Сруль Мендель
Лисогор Овший Янкелев
Лихтинберг Сруль Шлемов
Литвак Аба Вольков
Мармерштейн Лейба Иойзиков
Мазур Кельман Беньяминов
Мазур Шимон Гершов
Мазур Хаим Янкель Мойшев
Медведик Ицко Аврум Лейбов
Могилев Дувид Юдков
Мостовой Рефул Аврум Дувидов
Непомнящий Бенцион Мееров
Немировский Хаим Шулим Иосев
Ольшаницкий Берко Мошков
Пекарь Янкель Мошков
Полевой Юзик Янкелев
Полевой Шмуль-Бер Лейбов
Поволоцкий Янкель-Зейлик Хаим Ар.
Приблуда Грершко-Иось Вольков
Приблуда Мордко-Иось Вольфов
Радосельский Шмуль Шлемов
Рапопорт Борух Гдалев
Розанский Шмуль Ицков
Розенберг Иось Гершков
Сербин Мордко-Лейб Гершов
Сигал Элиоком Вольков
Смелянский Борух Нухимов
Сошевида Мошко Иоль Гершков
Собко Мошко Овшиев
Тарадаш Ицко Хаим Лейбов
Талянский Гигель Юдков
Теплицкий Гершко Нояхов
Торботрас Гершко Мошков
Трипольский Шулим Ионов
Туркот Берко-Эль Гершов
Фавер Волько Дувидов
Файзильберг Хаим Срулев
Фанлейб Ехиль Хаимов
Фишгальд Тевия Шаев
Фирер Сруль Менделеев
Френкель Фавель Юдков
Хавуль Иось Зельманов
Хавуль Хаскель Нухимов
Храпко Иось Иделев
Шаргородский Волько Копелев
Шатроватый Фроим Хайкелев
Шварцбрейм Дувид Рувинов

Погибшие и раненые жители м. Тального периода Первой мировой войны 1914-1918 гг.

Андреевский Аким Емельянович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., мст. Тальное, Место службы: 311-й пехотный Кременецкий полк, Ефрейтор, Дата события: 26.06.1916

Аниченко Онисим Куприянович Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., мст. Тальное, Место службы: 321-й пехотный Окский полк, Рядовой

Архангородский Шлема Лейбов. Ранен/контужен, Выбыл: под Кирлибабой (Карпаты); передовой перевязочный отряд 64 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, с. Тальное, Место службы: 409-й пехотный Новохоперский полк, Рядовой, Дата события: 07.09.1916

Бабенко Иван Петрович Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., мст. Тальное, Место службы: 6-й Заамурский пограничный пехотный полк, Рядовой

Бабенко Кузьма Петрович Ранен/контужен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., мст. Тальное, Место службы: 140-й пехотный Зарайский полк, Рядовой, Дата события: 10.10.1914

Бараш Шмуль Срулевич Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 74-й пехотный Ставропольский полк, Рядовой, Дата события: 26.08.1914

Безкоровайный Никита Лукьянович Болен, Выбыл: отп. 2 мес., Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Бабанская вол., м. Тальное, Место службы: Лейб-гвардии Волынский полк, Рядовой лейб-гвардии, Дата события: 16.02.1917

Безпалов Игнатий Засимович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Мошуровская вол., м. Тальное, Место службы: 197-й пехотный Лесной полк, Рядовой, Дата события: 24.08.1917

Белинский Иосиф Иосифович Ранен/контужен, Выбыл: 13.03.1917, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 18-й пехотный Вологодский полк, Рядовой, Дата события: 02.04.1917

Бершадский Давид Абрамович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 201-й пехотный Потийский полк, Вольноопределяющийся, Дата события: 13.05.1916

Бойко Евдоким Наумович Ранен/контужен, Выбыл: д. Олеша; 12 передовой отряд Красного Креста, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., с. Тальное, Место службы: 187-й пехотный Аварский полк, Рядовой, Дата события: 16.07.1916

Бойко Иван Семенович Ранен/контужен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тольное, Место службы: 20-й Туркестанский стрелковый полк, Стрелок, Дата события: 01.10.1916 — 01.12.1916

Бондаренко Василий Титович Ранен/контужен, Выбыл: 11.05.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., мст. Тальное, Место службы: 493-й пехотный Клинский полк, Рядовой, Дата события: 26.05.1916

Бортовой Самуил Аронович Ранен/контужен, Выбыл: 03.07.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., мст. Тальное, Место службы: 57-й пехотный Модлинский полк, Рядовой, Дата события: 15.07.1916

Ботлах Матвей Степанович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 163-й пехотный Ленкоранско-Нашебургский полк, Рядовой, Дата события: 03.09.1916

Брейтерман Цицилия Наумовна Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 35 эпид. отр. В.З.С., Сестра милосердия, Дата события: 03.01.1917

Бриф Герш Шимонов. Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 10-й гренадерский Малороссийский полк, Гренадер, Дата события: 02.12.1914

Вайзберг Герш Хаимов. Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 518-й пехотный Алашкертский полк, Рядовой, Дата события: 18.10.1917

Вайзборг Хаим Лейзоров. Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 14-й Финляндский стрелковый полк, Рядовой, Дата события: 26.11.1917

Валгентыр Александр Андреевич Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., Тальное, Место службы: 16-й Финляндский стрелковый полк, Стрелок, Дата события: 07.05.1915

Вербовский Шиман Евсеевич Пропал без вести, Выбыл: д. Русское, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Верхнячская вол., м. Тальное, Место службы: 180-й пехотный Виндавский полк, Рядовой, Дата события: 17.06.1915

Винокур Исаак Аронович Убит, Выбыл: 01.04.1915, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой

Волынец Эль Бенеционович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 14 пех зап полк, Рядовой, Дата события: 10.03.1917

Воробев Матвей Ефремович Убит, Выбыл: с. Ставное, 01.12.1914, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 258-й пехотный Кишиневский полк, Рядовой

Вудвуденко Никифор Иванович Ранен/контужен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Мошуровская вол., м. Тальное, Место службы: 118-й пехотный Шуйский полк, Рядовой, Дата события: 31.03.1917

Гилевич Иосиф Северинович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 1-я запасная артиллер. бриг., Канонир, Дата события: 19.01.1917

Глехман Шлема Машкович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 140-й пехотный Зарайский полк, Рядовой, Дата события: 15.07.1915

Глухенький Емельян Степанович Ранен/контужен, Выбыл: дивизионный лазарет, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 45-й пехотный Азовский полк, Рядовой, Дата события: 12.12.1914

Гончаренко Афонасий Кондратович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., с. Тальное, Место службы: 76-й пехотный Кубанский полк, Ефрейтор, Дата события: 13.06.1915

Гонюченко Игнатий Киприянович Ранен/контужен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 13-й пехотный Белозерский полк, Мл. унтер-офицер

Гоняный Давыд Степанович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальянская вол., м. Тальное, Место службы: 47-й Сибирский стрелковый полк, Ст. унтер-офицер, Дата события: 07.06.1916

Гоняный Самуил Семенович Ранен/контужен, Выбыл: 1 лазарет 19 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., с. Тальное, Место службы: 76-й пехотный Кубанский полк, Рядовой, Дата события: 22.08.1915

Горбанко Артемий Ранен/контужен, Выбыл: перевязочный отряд 15 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 57-й пехотный Модлинский полк, Рядовой, Дата события: 05.07.1916

Горбанко Артемий Ранен/контужен, Выбыл: перевязочный отряд 15 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 57-й пехотный Модлинский полк, Рядовой, Дата события: 05.07.1916

Горбенко Артемий Ранен/контужен, Выбыл: перевязочный отряд 15 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 57-й пехотный Модлинский полк, Рядовой, Дата события: 18.08.1916

Горбенко Федосей Иванович Ранен/контужен, Выбыл: дивизионный лазарет 15 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой, Дата события: 18.05.1916 — 21.05.1916

Горбенко Феодосий Иванович Ранен/контужен, Выбыл: дивизионный лазарет 15 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой, Дата события: 08.07.1915

Гоцек Давид Алексеевич Ранен/контужен, Выбыл: 17.03.1915, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 59-й пехотный Люблинский полк, Рядовой, Дата события: 25.03.1915

Гоцик Иван Ефремович Ранен/контужен, Выбыл: 26.01.1917, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 3 Стр. артиллер. Бригада, Подпрапорщик, Дата события: 13.08.1917

Гоцык Давид Алексеевич Ранен/контужен, Выбыл: дивизионный лазарет, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 59-й пехотный Люблинский полк, Рядовой, Дата события: 17.03.1915

Гренадер Бежюр Мошков. Ранен/контужен, Выбыл: дивизионный лазарет, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 47-й пехотный Украинский полк, Мл. унтер-офицер, Дата события: 13.01.1915

Гренадер Вовака Фулев. Ранен/контужен, Выбыл: передовой отряд 23 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 90-й пехотный Онежский полк, Рядовой, Дата события: 18.06.1917

Гренадер Евсей Эхелев. Ранен/контужен, Выбыл: перевязочный отряд 3 гренадерской дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 9-й гренадерский Сибирский полк, Гренадер, Дата события: 19.09.1916

Гурович Абрам Нафтулович Ранен/контужен, Выбыл: 27.01.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 136-й пехотный Таганрогский полк, Ефрейтор, Дата события: 02.02.1916

Гурович Абрам Нафтулович Ранен/контужен, Выбыл: 27.01.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 136-й пехотный Таганрогский полк, Ефрейтор, Дата события: 02.02.1916

Гурович Абрам Нафтульевич Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 136-й пехотный Таганрогский полк, Ефрейтор, Дата события: 18.03.1917

Гурович Авраам Нафтулович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 136-й пехотный Таганрогский полк, Ефрейтор, Дата события: 16.11.1915

Даниленко Иосиф Матвеевич Пропал без вести, Выбыл: д. Дайнова, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., с. Тальное, Место службы: 258-й пехотный Кишиневский полк, Рядовой, Дата события: 11.08.1915

Добрановский Иван Николаевич Эвакуирован, Выбыл: д. Лабузы; перевязочный отряд 5 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 17-й пехотный Архангелогородский полк, Рядовой, Дата события: 21.08.1916

Догадкин Симха Давидович Ранен/контужен, Выбыл: перевязочный отряд Государственной Думы, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 293-й пехотный Ижорский полк, Рядовой, Дата события: 18.06.1917

Дрантиф Аврум Оставлен на поле боя, Выбыл: д. Корытница, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 59-й пехотный Люблинский полк, Рядовой, Дата события: 18.08.1916

Жуков Иосиф Тимофеевич Ранен/контужен, Выбыл: 1 перевязочный отряд 16 пехотной дивизии, Место рождения: Воронежская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 64-й пехотный Казанский полк, Рядовой, Дата события: 24.08.1916

Жупанов Нухим Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Шаулихская вол., м. Тальное, Место службы: 260-й пехотный Брацлавский полк, Рядовой, Дата события: 10.06.1915

Задворный Тимофей Минович Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 10-й саперный батальон, Рядовой, Дата события: 26.07.1916

Задойный Захарий Игнатьевич Ранен/контужен, Выбыл: дивизионный лазарет 15 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой, Дата события: 28.09.1916

Задойный Захарий Игнатьевич Ранен/контужен, Выбыл: дивизионный лазарет 15 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой, Дата события: 28.09.1916

Заславский Лейм Мошкович Ранен/контужен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 258-й пехотный Кишиневский полк, Дата события: 28.10.1914

Злодченко Каин Маркович Пропал без вести, Выбыл: под Барыней, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, с. Тальное, Место службы: 189-й пехотный Измаильский полк, Рядовой, Дата события: 23.09.1914

Каган Азриоль Генрихович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 58-й пехотный запасный полк, Ратник 2 разряда, Дата события: 09.01.1917

Каган Яков Ефимович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: Урмийский район Кавказ. Ком., Фельдшер, Дата события: 19.10.1916

Казаков Иосиф Абрамович Ранен/контужен, Выбыл: 07.06.1915, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 27 Запасный батальон, Рядовой, Дата события: 26.07.1915

Каленов Фроил Гершков. Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., с. Тальное, Место службы: 76-й пехотный Кубанский полк, Рядовой, Дата события: 31.05.1915

Кандель Пейс Иосилович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 19-й пехотный дивизионный обоз, Новобранец

Каплюченко Гавриил Димитриевич Ранен/контужен, Выбыл: 12.07.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Уманская вол., м. Тальное, Место службы: 418-й пехотный Александровский полк, Рядовой, Дата события: 15.07.1916

Карносов Антон Ефремович Ранен/контужен, Выбыл: р. Стоход, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 398-й пехотный Нижне-Днепровский полк, Рядовой, Дата события: 23.08.1916

Карпинский Иосиф Иванович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: Резерв писарей, Ст. писарь, Дата события: 15.08.1916

Керечок Николай Александрович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Бабанская вол., м. Тальное, Место службы: […]00-й транспорт 20-й обозный батальон, Рядовой, Дата события: 06.06.1916

Кирачунский Копель Давыдович Ранен/контужен, Выбыл: выс. 1158, выс. безымянная; перевязочный отряд 32 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 128-й пехотный Старооскольский полк, Рядовой, Дата события: 23.08.1916

Кобзарь Власий Иосифович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., с. Тальное, Место службы: 76-й пехотный Кубанский полк, Рядовой, Дата события: 07.07.1915

Коваленко Иосиф Аввакумович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 10-й гренадерский Малороссийский полк, Ст. унтер-офицер, Дата события: 28.04.1916

Ковтонюк Артем Павлович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: Лейб-гвардии Московский полк, Лейб-гвардии рядовой, Дата события: 13.05.1917

Коган Герш Вениаминович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 12-я артиллерийская бригада, Рядовой, Дата события: 31.07.1915

Козаков Ефим Авраамович Убит, Выбыл: 25.08.1914 — 30.08.1914, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 74-й пехотный Ставропольский полк, Рядовой

Койфман Шимон Гершев. Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой, Дата события: 27.09.1914 — 24.10.1914

Косоглядь Ицхок Вольфович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 22-й запасный батальон, Рядовой, Дата события: 09.06.1915

Котик Семен Авраамович Ранен/контужен, Выбыл: 26.11.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 10-й Туркестанский стрелковый полк, Рядовой, Дата события: 10.12.1916

Котик Семен Аврамович Ранен/контужен, Выбыл: 26.11.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 10-й Туркестанский стрелковый полк, Рядовой, Дата события: 08.03.1917

Кравцов Авксентий Кондратьевич Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Уманская вол., м. Тальное, Место службы: 548-й пехотный Чугуевский полк, Мл. унтер-офицер, Дата события: 07.07.1917

Краснокутский Фома Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 74-й пехотный Ставропольский полк, Рядовой, Дата события: 26.08.1914

Крупопок Мордко Шлемов. Ранен/контужен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 44-й пехотный Камчатский полк, Рядовой, Дата события: 05.10.1914

Кульбида Сафыл Феодосиев. Пропал без вести, Выбыл: с. Ужок, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 258-й пехотный Кишиневский полк, Рядовой, Дата события: 21.11.1914

Кульбида Тимофей Феодотович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., с. Тальное, Место службы: 76-й пехотный Кубанский полк, Рядовой, Дата события: 14.06.1915

Кульбида Феодор Павлович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., с. Тальное, Место службы: 260-й пехотный Брацлавский полк, Рядовой, Дата события: 05.06.1915

Курочка Янкем Шапсов. Ранен/контужен, Выбыл: колон. Дмитровка; передовой перевязочный отряд 4 стрелковой дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 13-й стрелковый полк, Стрелок, Дата события: 15.09.1916 — 30.09.1916

Курцваил Хаим Лейб Менахим Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 7-й запасный батальон, Рядовой, Дата события: 06.10.1914

Кушнир Леви-Ицлхок Абрамович Ранен/контужен, Выбыл: дивизионный лазарет, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 59-й пехотный Люблинский полк, Рядовой, Дата события: 07.10.1914

Кчан Эльдовид Овнович Убит, Выбыл: 03.09.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Краснополкская вол., м. Тальное, Место службы: 14-й стрелковый генерал-фельдмаршала Гурко полк, Стрелок

Лабенко Иосиф Корнеевич Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 500-я пешая Калужская дружина, Ратник 2 разряда, Дата события: 14.11.1917

Леговин Нута Аврумов. Пропал без вести, Выбыл: с. Ракитно, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 1-й горный артиллерийский дивизион, Канонир, Дата события: 10.08.1914 — 11.08.1914

Либерзон Борух Срулев. Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой, Дата события: 27.09.1914 — 24.10.1914

Литенец Меяр Авраамович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 279-й пехотный Лохвицкий полк, Рядовой, Дата события: 04.11.1914

Литенец Меяр Авраамович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 279-й пехотный Лохвицкий полк, Рядовой, Дата события: 04.11.1914

Лурик Рувин Лейбович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 74-й пехотный Ставропольский полк, Рядовой, Дата события: 25.08.1914 — 30.08.1914

Луховский Борис Элевич Ранен/контужен, Выбыл: выс. 1575; 14 передовой перевязочный отряд Красного Креста, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 127-й пехотный Путивльский полк, Рядовой, Дата события: 17.08.1916

Луховский Борис Элевич Ранен/контужен, Выбыл: выс. 1575; 14 передовой перевязочный отряд Красного Креста, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 127-й пехотный Путивльский полк, Рядовой, Дата события: 17.08.1916

Лысенко Леонтий Григорьевич Ранен/контужен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 33-й пехотный запасный полк, Рядовой, Дата события: 20.06.1917

Лысенко Тимофей Владимирович Ранен/контужен, Выбыл: 11.07.1917, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 451-й пехотный Пирятинский полк, Ефрейтор, Дата события: 20.07.1917

Ляхман Гирша Шмулевич Ранен/контужен, Выбыл: под д. Заречье; перевязочный пункт, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 308-й пехотный Чебоксарский полк, Рядовой, Дата события: 16.07.1916

Макаревский Берко Хаимович Ранен/контужен, Выбыл: 22.10.1915, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальянская вол., м. Тальное, Место службы: 145-й пехотный Новочеркасский полк, Рядовой, Дата события: 27.12.1915

Маланжник Михель Ранен/контужен, Выбыл: перевязочный отряд 15 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 57-й пехотный Модлинский полк, Рядовой, Дата события: 04.10.1916

Мамиенко Степан Якимович Ранен/контужен, Выбыл: дивизионный лазарет 15 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой, Дата события: 26.05.1916

Мамиенко Степан Якимович Ранен/контужен, Выбыл: дивизионный лазарет 15 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой, Дата события: 14.09.1916

Маринченко Дмитрий Козьмич Ранен/контужен, Выбыл: перевязочный отряд 19 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 73-й пехотный Крымский полк, Ст. унтер-офицер, Дата события: 23.07.1917

Мариньченко Дмитрий Козьмич Ранен/контужен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 73-й пехотный Крымский полк, Ст. унтер-офицер, Дата события: 04.08.1917

Мельник Константин Моисеевич Ранен/контужен, Выбыл: 1 лазарет 19 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., с. Тальное, Место службы: 76-й пехотный Кубанский полк, Рядовой, Дата события: 08.07.1915

Мисожник Меер Меерович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 16-й мортирный артиллерийский дивизион, Канонир, Дата события: 10.05.1916

Можаровский Трофим Антонович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 35-й военно-дорожный отряд, Рядовой, Дата события: 13.06.1917

Мозес Давид Иделевич Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Уманская вол., м. Тальное, Место службы: 480-й пехотный Даниловский полк, Ефрейтор, Дата события: 31.01.1916

Мосний Пантейлемон (Пантелеймон) Севастянович (Севастьянович) Пропал без вести, Выбыл: д. Засув, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, с. Тальное, Место службы: 168-й пехотный Миргородский полк, Рядовой, Дата события: 27.04.1915

Музыка Наум Денисович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 17-й запасной батальон, Рядовой, Дата события: 21.07.1916

Музыка Симеон Фомич Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 1-й Закаспийск. Железнодорожный батальон, Ефрейтор, Дата события: 21.02.1917

Музыкин Евстафий Захарович Ранен/контужен, Выбыл: 24.06.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Бабанская вол., м. Тальное, Место службы: 57-й пехотный Модлинский полк, Мл. унтер-офицер, Дата события: 27.06.1916

Нестеренко Гавриил Иванович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., Тальное, Место службы: 16-й Финляндский стрелковый полк, Стрелок, Дата события: 07.05.1915

Нестеренко Леонтий Семенович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., Тальное, Место службы: 16-й Финляндский стрелковый полк, Стрелок, Дата события: 08.05.1915

Нестранский Николай Дементьевич Убит, Выбыл: 07.07.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 9-й пехотный Ингерманландский полк, Ефрейтор

Николаевский Моисей Зальманович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 1-й этапный ветеринарный лазарет, Солдат, Дата события: 02.03.1917

Ницен Василий Григорьевич Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой, Дата события: 14.12.1916

Новосад Никита Митрофанович Ранен/контужен, Выбыл: 28.07.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: Не определено, Ст. унтер-офицер, Дата события: 31.07.1916

Обсумыкей Имуль Абрамович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 114-й пехотный Новоторжский полк, Рядовой, Дата события: 06.02.1915

Овчаренко Кузьма Николаевич Ранен/контужен, Выбыл: д. Королювка; передовой перевязочный отряд полка, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., с. Тальное, Место службы: 10-й Заамурский пограничный пехотный полк, Рядовой, Дата события: 25.07.1916

Онойченко Федор Петрович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой, Дата события: 26.05.1916

Онойченко Феодор Петрович Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой, Дата события: 15.06.1915

Островский Пейсах Ранен/контужен, Выбыл: 10.03.1915, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 56-й пехотный Житомирский полк

Пекер Хуна Янкелев. Ранен/контужен, Выбыл: пер. отряд 4 Финляндской стрелковой дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 16-й Финляндский стрелковый полк, Стрелок, Дата события: 19.06.1917

Письменчук Назар Силантьевич Ранен/контужен, Выбыл: перевязочный отряд 78 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, с. Тальное, Место службы: 310-й пехотный Шацкий полк, Рядовой, Дата события: 07.07.1916

Подбубняк Гавриил Убит, Выбыл: 06.11.1914, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 15-й пехотный Шлиссельбургский полк, Рядовой

Полищук Федор Васильевич Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., Тальное, Место службы: 16-й Финляндский стрелковый полк, Стрелок, Дата события: 07.05.1915

Полонский Аким Иванович Ранен/контужен, Выбыл: с. Тесовиц; дивизионный лазарет, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальное, Место службы: 258-й пехотный Кишиневский полк, Рядовой, Дата события: 15.10.1914

Пономаренко Евтихий Пантелеевич Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 34-й пехотный Севский полк, Рядовой, Дата события: 12.08.1915

Попченко Стефан Игнатович Ранен/контужен, Выбыл: 20 Петроградский перевязочный отряд Красного Креста, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., Тальное, Место службы: 76-й пехотный Кубанский полк, Рядовой, Дата события: 14.12.1915

Приблуда Гдал Ельевич Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 59-й пехотный Люблинский полк, Рядовой, Дата события: 14.11.1914 — 11.12.1914

Приблуда Герш Лейбович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 57-й пехотный Модлинский полк, Рядовой, Дата события: 09.02.1915

Проценко Никифор Степ. Ранен/контужен, Выбыл: Карпатские горы, м. Жабе; перевязочный отряд 79 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., Мал. Тально, Место службы: 313-й пехотный Балашовский полк, Рядовой, Дата события: 26.07.1916

Рабинович Рохмек Аврумов. Ранен/контужен, Выбыл: выс. 1158, выс. безымянная; перевязочный отряд 32 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 128-й пехотный Старооскольский полк, Ефрейтор, Дата события: 23.08.1916

Разгон Мина Трофимович Ранен/контужен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальное, Место службы: 20-й Туркестанский стрелковый полк, Стрелок, Дата события: 01.10.1916 — 01.12.1916

Рябой Иван Емельянович Ранен/контужен, Выбыл: д. Домаморич; перевязочный пункт полка, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 145-й пехотный Новочеркасский полк, Рядовой, Дата события: 03.03.1916

Рябоконь Иосиф Онуфриевич Ранен/контужен, Выбыл: 11.12.1915, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Бабанская вол., м. Тальное, Место службы: 74-й Ставропольский полк, Мл. унтер-офицер, Дата события: 15.12.1915

Сагиенко Михаил Григорьевич Ранен/контужен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 6-й стрелковый полк, Ефрейтор, Дата события: 09.03.1915

Садовский Георгий Викентьевич Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 191-й Ларго-Кагульский полк, Рядовой, Дата события: 08.10.1916

Сакиенко Михаил Ранен/контужен, Выбыл: 12.10.1914, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 9-й гренадерский Сибирский полк, Гренадер

Свинарский Аврам Янкелев. Ранен/контужен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 53-й пехотный Волынский полк, Рядовой, Дата события: 30.12.1915

Сербин Герш Лейбович Ранен/контужен, Выбыл: 11.07.1917, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тельное, Место службы: 10-й пехотный Новоингерманландский полк, Рядовой, Дата события: 20.07.1917

Сечан Иоган Давидович Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 14-й стрелковый полк, Рядовой

Сидоренко Василий Трофимович Убит, Выбыл: М. Островский, 14.07.1915, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Пальное, Место службы: 83-й пехотный Самурский полк, Рядовой

Сирота Меер Нусевич Ранен/контужен, Выбыл: 28.05.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 10 Саперный тял. полк, Рядовой, Дата события: 01.06.1916

Сирота Меер Шлемов. Ранен/контужен, Выбыл: 13 пехотный Белозерский полк; перевязочный пункт 4 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 10-й саперный батальон, Сапер, Дата события: 29.05.1916

Скалозуб Степан Иванович Ранен/контужен, Выбыл: 19.03.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Мошуровская вол., м. Тальное, Место службы: 122-я пешая Харьковская дружина государственного ополчения, Рядовой, Дата события: 20.03.1916

Собко Гершко Мойш. Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Шальное, Место службы: 5-й стрелковый полк, Рядовой, Дата события: 21.02.1915

Соколовский Филимон Михайлович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 2-й саперный батальон, Рядовой, Дата события: 11.09.1915

Солодкин Василий Дезертировал, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., г. Тальнов, Место службы: 296-й пехотный Грязовецкий полк, Рядовой, Дата события: 09.07.1917

Сухоин Андрей Феодорович Ранен/контужен, Выбыл: 10.07.1917, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Уманская вол., м. Тальное, Место службы: 691-й пехотный Стоходский полк, Рядовой, Дата события: 25.07.1917

Таранов Дувид Захариевич Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 45-й пехотный Азовский полк, Рядовой, Дата события: 13.11.1917

Теплицкий Абрам Овшеев. Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 59-й пехотный Люблинский полк, Рядовой, Дата события: 04.11.1914

Теплицкий Ицко Гершкович Ранен/контужен, Выбыл: 21 полевой подвижной госпиталь, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 15-й пехотный Шлиссельбургский полк, Рядовой, Дата события: 16.12.1914

Терезноко Степан Давидович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Уманская вол., м. Тальное, Место службы: 486-й пехотный Верхнемедведицкий полк, Мл. унтер-офицер, Дата события: 15.05.1917

Ткаченко Иван Созонович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Мошуровская вол., м. Тальное, Место службы: 28-й Полоцкий полк, Рядовой, Дата события: 11.08.1917

Токаренко Степан Яковлевич Убит, Выбыл: 23.03.1915, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 74-й пехотный Ставропольский полк, Рядовой

Туркот Эйнех Шабсов. Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 46-й пехотный Днепровский полк, Дата события: 25.04.1915

Турьян Янкель Матрович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Уманская вол., м. Тальное, Место службы: 207 п. Зап. полк, Ратник 2 разряда, Дата события: 17.12.1916

Удавченко (Удовченко) Касьян Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Дольное, Дата рождения: 1890, Место службы: 191-й пехотный Ларго-Кагульский полк Картотека военнопленных

Файнштейн Исаак Давидович Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 3 Финляндск. Артил. бригада, Канонир, Дата события: 29.01.1916

Хаим Давидов Сечен Иоханов. Ранен/контужен, Выбыл: лазарет 4 стрелковой дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 14-й стрелковый генерал-фельдмаршала Гурко полк, Стрелок, Дата события: 03.09.1916

Хлевный Степан Васильевич Ранен/контужен, Выбыл: перевязочный отряд 4 стрелковой дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 16-й стрелковый полк, Стрелок, Дата события: 05.09.1916 — 20.09.1916

Хлиобас Федор Тимофеевич Ранен/контужен, Выбыл: главный перевязочный отряд 77 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., с. Тальное, Место службы: 305-й пехотный Лаишевский полк, Мл. унтер-офицер, Дата события: 26.05.1916

Чевнык Борох Оставлен на поле боя, Выбыл: д. Блудово, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 59-й пехотный Люблинский полк, Рядовой, Дата события: 03.07.1916

Черепенко Адам Семенович Убит, Выбыл: 01.03.1915, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Талоное, Место службы: 60-й пехотный Замосцкий полк, Рядовой

Черепенко Илья Васильевич Ранен/контужен, Выбыл: 08.07.1917, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 504-й Верхнеуральский полк, Рядовой, Дата события: 20.07.1917

Черниховский Израиль Еришилевич Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 14-й Кавказский стрелковый полк, Рядовой, Дата события: 02.03.1916

Черниховский Израиль Еришилевич Болен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 14-й Кавказский стрелковый полк, Рядовой, Дата события: 02.03.1916

Чудак Авраам Беркович Убит, Выбыл: 25.06.1916, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальное, Место службы: 283-й пехотный Павлоградский полк, Рядовой

Шабат Иосиф Михайлович Ранен/контужен, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 63-й пехотный Углицкий полк, Рядовой, Дата события: 01.06.1916

Шевшнеров Гельфандт Пропал без вести, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальнод, Место службы: 166-й пехотный Ровненский полк, Рядовой, Дата события: 21.07.1915

Щедромировский Павел Григорьевич Ранен/контужен, Выбыл: 1 лазарет 19 пехотной дивизии, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, Тальновская вол., с. Тальное, Место службы: 76-й пехотный Кубанский полк, Ефрейтор, Дата события: 10.06.1915

Юнис Аврум Фроимов. Пропал без вести, Выбыл: 14.08.1914, Место рождения: Киевская губ., Уманский уезд, м. Тальное, Место службы: 10-й гренадерский Малороссийский полк, Ефрейтор

Метрические книги по местечку Тальное находящиеся на хранении в ГАЧО

  1. Київська губернія
  2. Київська єпархія
  3. Троїцька церква, м-ко Тальне Уманського повіту Тальнівської волості
  4. Народження: 10.1882-02.1883: ф. 931, оп. 1, спр. 2420; 07.1889-06.1904: ф. 931, оп. 1, спр. 2420; 1905-1908: ф. 931, оп. 1, спр. 2598; 1909-1911: ф. 931, оп. 1, спр. 2656; 02.1912-1915: ф. 931. оп. 1, спр. 2703; 1917-08.1918: ф. 931. оп. 1, спр. 2789; 1919-1920: ф. 931, оп. 1, спр. 2802
  5. Шлюб: 1905-1908: ф. 931, оп. 1, спр. 2598; 1909-1911: ф. 931, оп. 1, спр. 2656; 1912-1915: ф. 931. оп. 1, спр. 2703; 1917: ф. 931. оп. 1, спр. 2789; 1919-1920: ф. 931, оп. 1, спр. 2802
  6. Смерть: 1905-1908: ф. 931. оп. 1, спр. 2598; 1909-1911: ф. 931. оп. 1, спр. 2656; 1912-09.1915: ф. 931, оп. 1, спр. 2703; 1917-07.1918: ф. 931. оп. 1, спр. 2789; 1919-1920: ф. 931. оп. 1, спр. 2802

Метрические книги по местечку Тальное находящиеся на хранении в ЦГИАКе

Троицкая церковь.
Метрические книги: Ф. 127, оп.1012, д. 570(1779-1794); 1062(1795-1800)*; 1095(1797)-2 зош.; 1128(1798); 1157(1799); 1178(1800); 1197а(1801); 1210(1802); 1223(1803); 1246(1804);; 1275а(1806); 1288(1807); 1301(1808); 1316а(1809) н., ш., с.*; 1331(1810); 1346(1811); 1359(1812); 1373(1813); 1386(1814); 1400(1815); 1414(1816); 1429(1817);1331(1810); 1346(1811); 1359(1812); 1373(1813); 1386(1814); 1400(1815); 1414(1816); 1429(1817); 1448(1818); 1465(1819); 1478(1820); 1491(1821); 1506(1822); 1520(1823); 1536(1824); 1552(1825); 1572(1826); 1588(1827); 1609(1828); 1628(1829); 1647(1830);1669(1831);1726(1833); 1751(1834); 1787(1835); 1823(1836); 1853(1837); 1888(1838); 1935а(1839); 2110(1842); 2172(1843); 2236(1844); 2300(1845); 2362(1846); 2427(1847); 2637(1850); 2568(1848); 2573(1849)-н.*, ш., с.; 2713(1851); 2787(1852); 2855(1853); 2931(1854); 3065(1856); 3197(1858); 3255(1859); 3318(1860); 3380(1861); 3446(1862); 3511(1863); 3572(1864); 3632(1865); 3705(1866); 3778(1867); 3874(1868); 3983а(1869); 4080(1870); 4187(1871); 4298(1872)-н.*, ш. с.; 4404(1873), 4517(1874).
Ф.127, оп.1014, д. 172(1832); 194(1840); 243(1855); 249(1857).
Исповедные росписи: Ф. 127, оп. 1014, д. 228(1814); 325(1822); 343(1823); 362(1825); 373(1826); 388(1827); 399(1828); 411(1829); 427(1830); 441(1831); 458(1832); 459(1832); 493(1834); 508(1835); 524(1836); 543(1837); 576(1839); 597(1840); 637(1842); 695(1845); 721(1846); 743(1847); 759(1848); 780(1849); 797(1850); 854(1853); 855(1853); 869(1854); 886(1855); 904а(1856); 924(1857); 941(1858); 961(1859); 982(1860); 1003(1861); 1020(1862); 1040(1863); 1064а(1864); 1089(1865); 1110(1866); 1133(1867).
Исповедные росписи: Ф.127, оп.1016, д.326(1838); 407(1852); 599(б.д.); 622(б.д.); 627(б.д.)-екстракт;
Исповедные росписи: Ф.127, оп.1017, д.127(1841); 161(1871)

Иудаизм
Раввинат г. Тальное.
Метрические книги: о рождении ф. 1089, оп.1, д. 1(1847-н.); 2(1849-н.); 2(1852-н.); 2(1853-н.); о браке — 1(1847-ш.); 1(1848-ш.); 2(1849-ш.); 2(1852-ш.); 2(1853-ш.); о смерти — 1(1847-с.); 1(1848-с.); 2(1849-с.); 2(1852-с.); 2(1853-с.)

Карты

Видеоматериалы

2 комментария

  1. Еще немного охотничего замка графа Шувалова, интерьер:

    Интерьер замка Шувалова
    Интерьер замка Шувалова
    Интерьер замка Шувалова
    Интерьер замка Шувалова
    Интерьер замка Шувалова

  2. http://surnameindex.info/news/:

    http://surnameindex.info/info/kiev/uman/talnoe/index.html

    Тальное, Тальновская волость, Уманский уезд
    Тальное, Тальновский район, Черкасская область
    Тальне, Тальнівський район, Черкаська область

    Троицкая церковь
    1848 — священник Тимофей Плотницкий, диакон Федот Гордзивский, дьячок Ефим Тимошевский

Ваш комментарий