Тиньки

Административно-территориальное деление

Тиньки (укр. Тіньки) — cело, центр сельского совета Чигиринского района Черкасской области. В ХІХ столетии село Рацевской волости Чигиринского уезда Киевской губернии.

Бужин — село Шабельниковской волости Чигиринского уезда Киевской губернии. В 1960 г. исключено из учетных данных Тиньковского сельсовета Чигиринского  р-на Черкасская обл.

Тарасовка — село Шабельниковской волости Чигиринского уезда Киевской губернии. В 1960 г. исключено из учетных данных Тиньковского сельсовета Чигиринского  р-на Черкасская обл.

Шабельники — село Шабельниковской волости Чигиринского уезда Киевской губернии. В 1960 г. исключено из учетных данных Тиньковского сельсовета Чигиринского  р-на Черкасская обл.

Село относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История

Возле бывших сел Тиньки, Бужин и Тарасовка найдены поселения периода бронзы. В исторических документах Бужин и Тиньки упоминаются еще в XVI ст. В период Освободительной войны украинского народа против польской шляхты (1648-1654 гг.) в Бужине сооружено большое укрепление и переправу через Днепр, которая имела большое стратегическое значение. В XVI ст. за 3 км от Бужина появилось поселение в тени деревьев, от чего, возможно, и пошло название села — Тиньки.

Одним из выдающихся предводителей национально-освободительного движения на Чигириншине в первой половине XX ст. против большевиков был уроженец с. Тиньки Яков Щириця (псевдоним Мамай). В 1919 г. он возглавил в селе отряд самообороны, задачами которого был -защита села от деникинцев и большевиков. Со временем, поняв бесперспективность такой борьбы поодиночке, подобные отряды возникли и в других побережных селах. Если вражеский —отряд численно преобладал сельскую самооборону, с помощью вестового поднимались окружающие села и приходили на помощь. Со временем отряды самообороны реформировались в полу-регулярные военные части и стали вооруженной опорой Холодноярской республики.

1500 жителей села Тиньки воевали на фронтах Великой Отечественной войны, 78 из них погибли. За мужество и отвагу, выявленные в борьбе с фашизмом, 417 жителей село награждено орденами и медалями. В селе сооружен обелиск Славы на их честь и памятник на могиле Неизвестного солдата.

За трудовые достижения 232 жителя село награждено орденами и медалями.

В селе есть общеобразовательная школа I-III степени, дошкольное заведение «Солнышко», Дом культуры, 2 библиотеки (сельская и школьная), врачебная амбулатория, аптека, 11 предприятий розничной торговли, отделение почтовой связи, филиал сбербанка.

Вернуться к содержанию ↑

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Тиньки, село в 3-х верстах от Бужина и от Адамовки. Имеет такое же местоположение, как Адамовка и Кожарка, находясь в тени гор и дерев, откуда происходит и название его. Во время весеннего половодья окрестные болота заливаются Днепром и село остается на острове; летом Днепр в 4-х верстах. На полях находится множество могил, что объясняется близостью Бужина. Жителей обоего пола 988. В1808 году считалось 418 в 41 дворах.

Церковь Николаевская, деревянная, 6-го класса; земли имеет 36 десятин; построена в 1804 году, на место давнеишей.

Вернуться к содержанию ↑

История городов и сел УССР 1972 год

Тіньки — село, центр сільської Ради. Розташовані за 19 км від районного центру, за 51 км від залізничної станції Фундукліївка. Утворені в 1959 році з населених пунктів Тарасівки, Бужина, Тіньок і Шабельників, що переселені з чаші Кременчуцького водосховища. Населения — 3671 чоловік. У Тіньках міститься колгосп «Україна», що обробляє 4130 га землі, а них 3978 га орної. Основний напрямок господарства — рільництво і тваринництво.

Тут є середня і початкова школи, будинок культури із залом на 650 місць, 3 бібліотеки з фондом 16 600 книг, дільнична лікарня на 25 ліжок, пологовий будинок, 2 дитячих ясел, а також відділення зв’язку, чайна, 5 магазинів.

105 комуністів села організовують жителів на виконання накреслень партії. їм допомагають 123 комсомольці, об’єднані в 7 організаціях.

1958 року за виробництво м’яса та іншої тваринницької продукції бригадир рільничої бригади С.С. Яценко удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці, 232 чоловіка нагороджено орденами і медалями.

Серед сіл, що тепер об’єднані в новозбудованих Тіньках, найбільш відомий в історичних документах Бужин. Під час визвольної війни українського пароду проти польської шляхти (1648—1654 роки) тут було споруджено велике укріплення і переправа через Дніпро, що мали стратегічне значення. В роки Великої Вітчизняної війни населення брало активну участь у партизанських загонах. За мужність і відвагу, виявлені у боротьбі з фашизмом, 417 жителів
села нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу, В селі споруджено обеліск Слави.

Поблизу Тіньок, Бужина й Тарасівки знайдено 4 поселення доби бронзи.

Метрические книги по селу Тиньки находящиеся на хранении в ГАЧО

1. Київська губернія
2. Київська єпархія
3. Миколаївська церква, с. Тіньки Чигиринського повіту Рацівської волості
5. Народження: 1793-1810: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1812-1815: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1817-1824: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1826-1849: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1851-1852: ф. 579, оп. 1, спр. 1
6. Шлюб: 1792-1810: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1812-1815: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1817-1819: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1821-1824: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1826-183: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1835-1849: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1851-1852: ф. 579, оп. 1, спр. 1
8. Смерть: 1792-1810: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1812-1815: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1817-1819: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1821-1824: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1826-1849: ф. 579, оп. 1, спр. 1; 1851-1852: ф. 579, оп. 1, спр. 1

Вернуться к содержанию ↑

Карты