Яблонов

Административно-территориальное деление

Яблонов (укр. Яблунів) — cело, центр сельского совета Каневского района Черкасской области. В ХІХ столетии село Степанецкой волости Богуславского (Каневского) уезда Киевской губернии.

Cело относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История

Вблизи Яблонова выявлено поселения трипольской культуры, а около Малого Ржавца — поселение и курганы скифских времен, 2 могильника и поселения черняховськой культуры, сокровища римских монет и ювелирных украшений периода Киевской Руси.

Первое упоминание о селе приходится на XVIII ст.

Согласно легенде, первые поселенцы современного села выстроили жилье под роскошными широкополыми яблонями. Очевидно, от этого и пошло название села.
«Яблунев, село разбросано в ярах и при истоках ручьев, текущих в реку Росаву. Жителей обоего пола 1064. В прошлом веке это село принадлежало к имению князя Станислава Понятковского, в начале текущего века (XIX ст.) — Киевскому губернатору Беклегнову, потом Анне Турчаниновой, потом бывшему Киевскому вице-губернатору, князю Кудашову, у кого в 1840 году куплено Евстафием Янковским. По силе же выкупного договора 1863 гола крестьяне приобрели в собственность 670 десятин земли за 31,955 р. » (Л. Похилевич «Сказания о населенных местностях Киевской губернии»). Евстафий Яновский оставил село в наследство сыну. Революция застала потомка Яновского в с. Яблонове, и тот вынужден был бежать в Польшу.

В годы гражданской войны на территории Каневщини был создан партизанский отряд под руководством С.К. Федоренко, в состав которого входили яблоновцы: Пантелей и Корней Калиниченки и Михаил и Григорий Пидгайные.

С 1920 г. в Яблонове поделили землю между крестьянами. Со временем были организованные две небольших артели (СОЗ), которые в 1929 г. объединились в колхоз «Ленинским путем».

В 1930 г. в Яблонове, в помещении помещичьего имения, открыли семилетнюю школу (первый директор Кодь Василий Семенович).

На фронтах Великой Отечественной войны воевало 205 яблоновцев, которые награждены 63 боевыми орденами и медалями. И. Г. Зорину присвоено звание Героя Советского Союза. В честь односельчан, которые погибли в боях за Родину, в селе сооружены памятники.

В Яблонове родились: украинский критик и литературовед Л.Е. Пидгайный (1899–1950 гг.) и контр-адмирал флота Д.А. Туз.

По состоянию на 2010 г. в селе есть учебно-воспитательный комплекс (45 учеников и 17 дошкольников), Дом культуры, библиотека, ФАП, ПСП «Яблоновый сад», который занимается сельскохозяйственной деятельностью, 2 магазина, бар.

Вернуться к содержанию ↑

История городов и сел УССР 1972 год

Яблунів — село, центр сільської Ради, розташоване за 7 км від райцентру, за 25 км від залізничної станції Таганча. Населення — 1002 чоловіка. Сільраді підпорядковане с. Малий Ржавець.

В Яблунові міститься центральна садиба колгоспу «Ленінський шлях», за яким закріплено 2,4 тис. га землі, зокрема 2,2 тис. га орної. Напрям господарства —зерново-буряковий з розвинутим м’ясо-молочним тваринництвом. За високі показники в праці 52 колгоспники нагороджені орденами і медалями Союзу РСР, а голова колгоспу І. А. Шкурченко — орденом Жовтневої Революції.

У селі є восьмирічна школа, де навчається 104 учні, дитячий садок, клуб на 250 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 12,4 тис. примірників, 2 стаціонарні кіноустановки, медпункт, пологовий будинок.

Партійна організація налічує 35 комуністів, комсомольська — 33 члени ВЛКСМ.

Перша згадка про село припадає на XVIII ст.

На фронтах Великої Вітчизняної війни воювало 205 яблунівців, з них 63 нагороджені бойовими орденами і медалями. І. М. Зоріну присвоєно звання Героя Радянського Союзу. На честь односельців, які полягли в боях за Батьківщину, споруджено пам’ятник.

В Яблунові народилися: український критик і літературознавець Л. С. Підгайний (1899— 1950), контр-адмірал флоту Д. А. Туз, кандидати сільськогосподарських наук В. С. Губернатор та П. О. Лут.

Поблизу Яблунова виявлено поселення трипільської культури; біля Малого Ржавця — поселення та кургани скіфських часів, 2 могильники та поселення черняхівської культури, скарби римських монет та ювелірних речей періоду Київської Русі.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Яблунев (Яблонев), село в 10-ти верстах на юг от Литвинца и в таком же расстоянии от г. Канева. Разбросано в ярах и при истоках ручьев, текущих в реку Расаву. Жителей обоего пола 1064. В 1790 году считалось только 650. В прошлом веке и это село принадлежало к имению князя Станислава Понятовского; в начале текущего века — Киевскому губернатору Беклешову, потом Анне Турчаниновой, после бывшему Киевскому вице-губернатору, князю Кудашову, у коего в 1840 году куплено Евстафием Янковским. По силе же выкупного договора 1863 года крестьяне приобрели в собственность 670 десятин земли за 31,955 р.

Первая церковь здесь, по показанию визиты Мошенского деканата за 1789 г., во имя Рождества Пресвятой Девы, заложена 1748 года и освящена Каневским деканом Василием Андриевским, спустя восемь лет, то есть в 1756 году. Первым при ней священником был Афанасий, упорный в еретическом единении с латинской церковью. За это жители, по свидетельству той же визиты, во время последнего восстания против Поляков, замучили его и бросили в яму близ винокурни, которая была приготовлена для сохранения зернового хлеба. Означенная церковь была небольшая; почему жители, решившиеся строить новую и на новом возвышенном месте, продали ее в село Березняги. Ньшешняя церковь построена из дубового дерева в 1786 году иждивением прихожанина Ивана Череваня.
По штатам она причислена к 5-му классу; земли имеет указную пропорцию.

Вернуться к содержанию ↑

Наиболее распространенные фамилии по с. Яблонов на конец ХІХ — начало ХХ ст.

Басок
Брондзя
Верызуба
Гандзира
Головань
Гондзир
Донченко
Жуковский
Журавель
Калениченко
Карпенко
Кипа
Крывуца
Кузьменко
Курыло
Лут
Мацапура
Миндрус
Муха
Носенко
Олейник
Подгайный
Прядка
Рыженко
Селюк
Семенченко
Сергиенко
Слюсар
Соколов
Степаненко
Супрун
Туз
Туренко
Черевань
Чередник
Шевченко
Шульга
Щербина
Ярмош

Список жертв голодомора 1932-1933 гг. по с. Яблонов (Национальная книга памяти жертв голодомора в Украине. Черкасская область.)

За даними різних джерел у селі в 1932 – 1933 роках загинуло близько 26 осіб. Мартиролог укладено на підставі свідчень очевидців Голодомору (Лута Дмитра Степановича, Підгайної Марії Ничипорівни, Позивайло Ольги Володимирівни). Свідчення зберігаються в Державному архіві Черкаської області (ДАЧО, Р-5664, оп. 1, спр. 55).

Калініченко Марина Вікторів., 23 р., 1933 р., від голоду.
Калініченко Степан Федоров., 21 р., 1932 р., від голоду.
Калініченко Федір Микол., 1933 р., від голоду.
Калініченко Федот Вікторов., 21 р., 1932 р., від голоду.
Курило Катерина Василівна, 3 р., 1933 р., від голоду.
Курило Марія Василівна, 9 р., 1933 р., від голоду.
Під гайний Гнат Павлович, 33 р., 1933 р., від голоду.
Положна Мотрона Яківна, 22 р., 1933 р., від голоду.
Положна Олександра Іванівна, 1933 р., від голоду.
Положна Явдокія Яківна, 23 р., 1933 р., від голоду.
Положний Прохор Якович, 23 р., 1933 р., від голоду.
Положний Яків Матвійович, 1933 р., від голоду.
Слюсар Карпій Петрович, 30 р., 1933 р., від голоду.
Слюсар Микола Мифодійович, 5 р., 1933 р., від голоду.
Слюсар Павло Мифодійович, 6 р., 1933 р., від голоду.
Слюсар Параска Павлівна, 30 р., 1932 р., від голоду.
Туренко Катерина Тимофіїна, 8 міс., 1932,голод
Чередник Катерина Йосипівна, 19 р., 1933 р., від голоду.
Чередник Микола Йосипович, 23 р., 1933 р., від голоду.
Чередник Олена Сидорівна, 21 р., 1932 р., від голоду.
Чередник Христина Сидорів., 20 р., 1932 р., від голоду.
Ярмош Каленик Ничипорович, 6 р., 1933 р., від голоду.
Ярмош Ничипір, 30 р., 1933 р., від голоду.
Ярмош Степан Пантелеймон., 2 р., 1933 р., від голоду.
Ярмош Степан Сільвестрович, 6 р., 1933 р., від голоду.
Ярмош Стефанида Омарівна, 21 р., 1933 р., від голоду.

Вернуться к содержанию ↑

Метрические книги по селу Яблонов находящиеся на хранении в ГАЧО

1. Київська губернія
2. Київська єпархія
3. Різдво-Богородицька церква, с. Яблунів  Канівського повіту Степанецької волості
5. Народження:1874-1887-03.1888: ф.931, оп.1, спр.1495;  1875: ф.931, оп.1, спр.1509;  1876: ф.931, оп.1, спр.1537;  1877: ф.931, оп.1, спр.1551;  1878: ф.931, оп.1, спр.1562;  1879: ф.931, оп.1, спр.1577;  1880: ф.931, оп.1, спр.1604; 1881: ф.931, оп.1, спр.1611;  1882: ф.931, оп.1, спр.1632;  1883: ф.931, оп.1, спр.1642;  1885: ф.931, оп.1, спр.1677;  1886: ф.931, оп.1, спр.1687;  1887: ф.931, оп.1, спр.1702;  1888: ф.931, оп.1, спр.1715;  1889: ф.931, оп.1, спр.1733;  1890: ф.931, оп.1, спр.1756;  1891: ф.931, оп.1, спр.1764;  1892: ф.931, оп.1, спр.1783;  1893: ф.931, оп.1, спр.1794;  1895: ф.931, оп.1, спр.1816;  1896: ф.931, оп.1, спр.1828;  1897: ф.931, оп.1, спр.1843;  1898: ф.931, оп.1, спр.1862;  1899: ф.931, оп.1, спр.1869;  1901: ф.931, оп.1, спр.1901;  1902: ф.931, оп.1, спр.1915;  1903: ф.931, оп.1, спр.1934;  1904: ф.931, оп.1, спр.1949;  1905: ф.931, оп.1, спр.1969;  1905-1911: ф.931, оп.1, спр.1974;  1906: ф.931, оп.1, спр.1990;  1907: ф.931, оп.1, спр.2009;  1908: ф.931, оп.1, спр.2026;  1909: ф.931, оп.1, спр.2041;  1910: ф.931, оп.1, спр.2056;  1911: ф.931, оп.1, спр.2066;  1912-08.1914: ф.931, оп.2, спр.98;  1913: ф.931, оп.1, спр.2103;  1914: ф.931, оп.1, спр.2119; 11.1914-1916: ф.931, оп.2, спр.98;  1915: ф.931, оп.1, спр.2129;  1916: ф.931, оп.1, спр.2132;  1917: ф.931, оп.1, спр.2147; 1920-11.1921: ф.931, оп.2, спр.98
6. Шлюб:  1874-1897: ф.931, оп.1, спр.1497;  1875: ф.931, оп.1, спр.1509;  1876: ф.931, оп.1, спр.1537;  1877: ф.931, оп.1, спр.1551;  1878: ф.931, оп.1, спр.1562;  1879: ф.931, оп.1, спр.1577;  1880: ф.931, оп.1, спр.1604; 1881: ф.931, оп.1, спр.1611;  1882: ф.931, оп.1, спр.1632;  1883: ф.931, оп.1, спр.1642;  1885: ф.931, оп.1, спр.1677;  1886: ф.931, оп.1, спр.1687;  1887: ф.931, оп.1, спр.1702;  1888: ф.931, оп.1, спр.1715;  1889: ф.931, оп.1, спр.1733;  1890: ф.931, оп.1, спр.1756;  1891: ф.931, оп.1, спр.1764;  1892: ф.931, оп.1, спр.1783;  1893: ф.931, оп.1, спр.1794;  1895: ф.931, оп.1, спр.1816;  1896: ф.931, оп.1, спр.1828;  1897: ф.931, оп.1, спр.1843;  1898: ф.931, оп.1, спр.1862;  1899: ф.931, оп.1, спр.1869;  1901: ф.931, оп.1, спр.1901;  1902: ф.931, оп.1, спр.1915;  1903: ф.931, оп.1, спр.1934;  1904: ф.931, оп.1, спр.1949;  1905: ф.931, оп.1, спр.1969;  1905-1911: ф.931, оп.1, спр.1974;  1906: ф.931, оп.1, спр.1990;  1907: ф.931, оп.1, спр.2009;  1908: ф.931, оп.1, спр.2026;  1909: ф.931, оп.1, спр.2041;  1910: ф.931, оп.1, спр.2056;  1911: ф.931, оп.1, спр.2066;  1912-05.1914: ф.931, оп.2, спр.98;  1913: ф.931, оп.1, спр.2103;  1914: ф.931, оп.1, спр.2119; 1915: ф.931, оп.1, спр.2129; 01.-05.1915: ф.931, оп.2, спр.98; 1916: ф.931, оп.1, спр.2132; 1916: ф.931, оп.2, спр.98;  1917: ф.931, оп.1, спр.2147
8. Смерть:  1874-1898: ф.931, оп.1, спр.1497;  1875: ф.931, оп.1, спр.1509;  1876: ф.931, оп.1, спр.1537;  1877: ф.931, оп.1, спр.1551;  1878: ф.931, оп.1, спр.1562;  1879: ф.931, оп.1, спр.1577;  1880: ф.931, оп.1, спр.1604; 1881: ф.931, оп.1, спр.1611;  1882: ф.931, оп.1, спр.1632;  1883: ф.931, оп.1, спр.1642;  1885: ф.931, оп.1, спр.1677;  1886: ф.931, оп.1, спр.1687;  1887: ф.931, оп.1, спр.1702;  1888: ф.931, оп.1, спр.1715;  1889: ф.931, оп.1, спр.1733;  1890: ф.931, оп.1, спр.1756;  1891: ф.931, оп.1, спр.1764;  1892: ф.931, оп.1, спр.1783;  1893: ф.931, оп.1, спр.1794;  1895: ф.931, оп.1, спр.1816;  1896: ф.931, оп.1, спр.1828;  1897: ф.931, оп.1, спр.1843;  1898: ф.931, оп.1, спр.1862;  1899: ф.931, оп.1, спр.1869;  1901: ф.931, оп.1, спр.1901;  1902: ф.931, оп.1, спр.1915;  1903: ф.931, оп.1, спр.1934;  1904: ф.931, оп.1, спр.1949;  1905: ф.931, оп.1, спр.1969;  1905-1911: ф.931, оп.1, спр.1974;  1906: ф.931, оп.1, спр.1990;  1907: ф.931, оп.1, спр.2009;  1908: ф.931, оп.1, спр.2026;  1909: ф.931, оп.1, спр.2041;  1910: ф.931, оп.1, спр.2056;  1911: ф.931, оп.1, спр.2066;  01.1912: ф.931, оп.2, спр.98;  1913: ф.931, оп.1, спр.2103;  1913-10.1914: ф.931, оп.2, спр.98; 1914: ф.931, оп.1, спр.2119;  1915: ф.931, оп.1, спр.2129; 01.-10.1915: ф.931, оп.2, спр.98;  1916: ф.931, оп.1, спр.2132;  1916: ф.931, оп.2, спр.98;.  1917: ф.931, оп.1, спр.2147

Вернуться к содержанию ↑

Карты

Вернуться к содержанию ↑