Меню Закрити меню Історико-генеалогічна
база даних України

Харківська область

Райони області

Міста обласного значення

Про область

Харківську область було утворено 27 лютого 1932 року, як одна з п’яти областей України.

Область розташована на сході України. Вона межує з Луганською, Донецькою, Дніпропетровською, Полтавською, Сумською областями України та з Білгородською областю росії.

В області багато слідів поселень людей за останні 10000 років, наприклад, у Богодухівському, Борівському, Валківському, Коломацькому, Краснокутському, Ізюмському районах. Трапляються сліди скіфів, сарматів та печенігів.

З історією слов’ян та Київської Русі пов’язують матеріали розкопок на Удах поблизу Харкова. 1111 року в районі Ізюма київський князь Володимир Мономах воював із половцями. Через 70 років князь Ігор зупиняється в районі гори Кременець в Ізюмі, де тоді був умовний кордон Київської Русі.

Татаро-монголи, що зруйнували ці землі в середині XIII століття, довгий час не дозволяли орати «Дике поле».

Освоєння у другій половині XVII століття району, що одержав назву «Слобідська Україна», представлене назвами багатьох населених пунктів: Балаклія, Васищеве, Ізюм, Куп’янськ, Чугуїв та десятками інших.

Після 1654 року сюди переселялися із Західної та Північної України цілими селами, іноді навіть давали старі назви новим поселенням (Ольхова, Золочів та ін.). Склався оригінальний адміністративний устрій — поділ на полки (Харківський, Ізюмський та ін.). Поблизу оборонних споруд росли села та міста.

У першій половині XVIII століття були збудовані на півдні області в районі Балаклії, Лозової, Первомайського потужні земельні укріплення – Українська оборонна лінія. Залишки фортець та валів цієї лінії збереглися у Краснограді та інших місцях.