Лысенко

Происхождение фамилии

Лысенко – распространенная украинская фамилия. Существует несколько версий ее происхождения.

Согласно одной из версий, в основе фамилии лежит измененное на украинский лад название животного лиса – «лис». Такая фамилия была распространена среди запорожских казаков, где было принято заменять новоприбывшим старые имена и фамилии теми, которые больше соответствовали внешности и характеру. Так, Лысом могли назвать хитрого человека, а через какое-то время к фамилии прибавился украинский суффикс –енко.

По другой версии, фамилия Лысенко в своей основе содержит прилагательное «лысый», которое тоже могло служить прозвищем или именем человеку.

Известные однофамильцы

Лысенко Александр Акимович (1920—1944) — заместитель командира батальона, старший лейтенант, Герой Советского Союза.
Лысенко Александр Карпович (1910—1976) — начальник паровозного отделения Лиски Юго-Восточной железной дороги.
Лысенко Александр Петрович (род. 1956) — советский футболист, ныне тренер.
Лысенко Александр Степанович (1936—2000) — советский агроном и государственный деятель.
Лысенко Алексей Игнатович (1913—1971) — участник Великой Отечественной войны, кавалер ордена Славы.
Лысенко Алла Михайловна (род. 1969) — спортсменка, занималась академической греблей и волейболом.
Лысенко Анастасия Сергеевна (род. 1995) — украинская тяжелоатлетка.
Лысенко Анатолий Александрович (род. 1940) — украинский политик, народный депутат Украины.
Лысенко Анатолий Григорьевич (род. 1937) — деятель советского и российского телевидения, журналист, режиссёр, продюсер; генеральный директор ВГТРК в 1990—1996 гг.
Лысенко Андрей Витальевич (1851—1910) — украинский врач, писатель, общественный деятель, младший брат Николая Лысенко.
Лысенко Андрей Гаврилович (1916—2000) — заслуженный художник России мастер исторической картины, пейзажной и портретной живописи.
Лысенко Андрей Евменович[uk] (1915—1984) — украинский переводчик из славянских языков.
Лысенко Андрей Николаевич[uk] (род. 1968) — украинский военный журналист.
Лысенко Борис Петрович (1916—1945) — Герой Советского Союза.
Лысенко Вадим Григорьевич (род. 1933) — советский режиссёр и сценарист.
Лысенко Василий Васильевич (1914—1987) — советский партийный деятель.
Лысенко Василий Иванович (1928—2017) — работник сельского хозяйства СССР, Герой Социалистического Труда (1971).
Лысенко Виктор Андреевич (1947—2003) — советский футболист.
Лысенко Виктория Георгиевна (род. 1953) — российский индолог, историк философии.
Лысенко Владимир Антонович (род. 1926) — советский партийный деятель.
Лысенко Владимир Владимирович (род. 1988) — украинский футболист, нападающий.
Лысенко Владимир Иванович (род. 1955) — российский путешественник.
Лысенко Владимир Николаевич (род. 1956) — российский политический деятель, политолог.
Лысенко Геннадий Михайлович (1942—1978) — советский поэт.
Лысенко Георгий Николаевич (1880—1918) — русский офицер, герой Первой мировой войны, участник Белого движения.
Лысенко Георгий Семёнович (1910—1994) — советский режиссёр, сценарист.
Лысенко Данил Сергеевич (род. 1997) — российский легкоатлет.
Лысенко Евгений Александрович (1903—?) — советский художник.
Лысенко Евгений Павлович (1920—1944) — Герой Советского Союза.
Лысенко Евгений Самуилович (1934—2006) — шашист и тренер по шашкам.
Лысенко Евгения Михайловна (1919—2005) — советский и российский переводчик.
Лысенко Захар Петрович — советский химик, директор ПО «Маяк».[1]
Лысенко Иван Иванович (1921—1952) — участник Великой Отечественной войны, Герой Советского Союза.
Лысенко Иван Ильич (1871—1933) — крестьянин, депутат Государственной думы I созыва от Екатеринославской губернии.
Лысенко Иван Иосифович (1918—2000) — Герой Советского Союза.
Лысенко Иван Максимович (род. 1938) — советский писатель, музыковед, источниковед и публицист.
Лысенко Иван Никифорович (1917—2015) — Герой Советского Союза.
Лысенко Иван Петрович (1918—1986) — украинский советский партийный деятель, депутат Верховного Совета СССР.
Лысенко Иван Тимофеевич (1914—1984) — Герой Советского Союза.
Лысенко Иван Яковлевич (?—1699) — генеральный есаул, переяславский и черниговский полковник Войска Запорожского.
Лысенко Иосиф Григорьевич (1906—1941) — секретарь ЦК КП(б)У по идеологии.
Лысенко Любовь Андреевна (род. 1951) — российская художница.
Лысенко Людмила Ивановна (род. 1934) — советская легкоатлетка.
Лысенко Людмила Васильевна (в замужестве Арловская; род. 1973) — белорусская биатлонистка.
Лысенко Мария Григорьевна (1914—?) — советский хозяйственный, государственный и политический деятель, Герой Социалистического Труда (1947).
Лысенко Михаил Алексеевич (род. 1960) — российский политический деятель, глава Энгельсского района Саратовской области.
Лысенко Михаил Григорьевич (1906—1972) — советский скульптор, народный художник СССР.
Лысенко Михаил Николаевич (род. 1955) — российский дипломат.
Лысенко Мырон Орест (род. 1956) — австралийский поэт.
Лысенко Николай Витальевич (1842—1912) — украинский композитор, пианист, дирижёр, педагог, собиратель песенного фолькора, основоположник украинской классической музыки.
Лысенко Николай Емельянович (1910—1943) — Герой Советского Союза.
Лысенко Николай Калистратович (1916—1983) — Герой Советского Союза.
Лысенко Николай Николаевич (род. 1961) — российский ультраправый политик, лидер НРПР.
Лысенко Ольга Георгиевна (род. 1941) — советская и российская актриса театра и кино.
Лысенко Павел Карпович (в монашестве Никон; 1890—1972) — епископ Русской православной церкви, епископ Воронежский и Липецкий.
Лысенко Пётр Фёдорович (род. 1931) — белорусский археолог.
Лысенко Руслан Юрьевич (род. 1976) — украинский биатлонист.
Лысенко Семён Львович (1893—?) — советский военно-морской деятель, инженерный работник, начальник факультета военного кораблестроения Военно-морской академии.
Лысенко Сергей Анатольевич (род. 1976) — российский футболист.
Лысенко Сергей Иванович (род. 1954) — украинский криминальный авторитет, вор в законе.
Лысенко Сергей Михайлович (род. 1972) — советский и российский футболист.
Лысенко Станислав Анатольевич (род. 1972) — советский и российский футболист.
Лысе́нко Татьяна Викторовна (более известна под фамилией Белобородова; род. 1983) — российская метательница молота.
Лысенко Татьяна Изосимовна (более известна под фамилией Ткачёва; 1914—1989) — передовик производства, депутат Верховного Совета, Герой Социалистического Труда.
Лысенко Татьяна Феликсовна (род. 1975) — советская и украинская гимнастка, двукратная олимпийская чемпионка.
Лысенко Трофим Денисович (1898—1976) — советский биолог и агроном, чья деятельность вошла в историю под названием «лысенковщины».
Лысенко Фёдор Иванович (?—1751) — генеральный есаул и генеральный судья Войска Запорожского.
Лысенко Фёдор Ильич (1751—1832) — русский офицер, взявший в плен Тадеуша Костюшко.
Лысенко Фёдор Константинович (1913—1945) — Герой Советского Союза.
Лысенко Юрий Семёнович (1910—1994) — советский кинорежиссер, сценарист.
Лысенко Яков Иванович (1906—1963) — советский государственный и партийный деятель, председатель Станиславской, а затем Ивано-Франковской области.

Упоминание фамилии в древних актах

Реестр всего войска Запорожского после Зборовского договора с королем Польским Яном Казимиром составленные 1649 года октября 16 дня

Белоцерковский полк
Лисенко Остапъ (полковая)

Каневский полк
Лисенко Грицько (Межырецкая)

Крапивенский полк
Лисенко Михно (Оркльевская)
Лисенко Юрко (Чернушенская)

Миргородский полк
Лысенко(Тригуб) Дмитро (сотня Лохвицъкая)
Лысенъко Романъ (сотня Гаврила Гладченка)

Переяславский полк
Лисенко Андрей (Заворицкая)
Лисенко Богдан (Муравская)
Лисенко Кондрат (Заворицкая)

Полтавский полк
Лысенко Матвеи (Полковая)
Лысенко Федор (Полковая)
Лисенко Кондрат (Рашавская)

Прилуцкий полк
Лисенко Миско (Переволочинская)

Уманский полк
Лысенко Иванъ (сотня КутобЪвская)

Черкасский полк
Лисенко Опанас (Мошенска)
Лисенко Пилип (Лазарева)

Чигиринский полк
Лысенко Андреи (Омельницкая)
Лисенко Андрушко (Веремиевская)
Лисенко Данило (Вороновская)
[1].

Малоросийская перепись 1666 г.

Роспись местечка Чернух. Мещане меншои стати пашут на 2 волах.Во дворе: Лукашка Лисенков

Роспись города Прилуки. Мещане ж меншои стати, а по окладу обложены з двора по осми алтын по две денги.Во дворе: Данилко Лисенко.

Роспись города Лубны. Мещане середнеи стати обложены з двора по полтине. Во дворе: Амельян Лисенко.
[2].

Реестр Запорожского войска 1756 г.

Рогивськый курень
Иван Лысенко
[4].

Компут всего полку Полтавского товариства и посполитства конных и пеших также и воловою упряж меючих и был Божого року 1718 месяца иануария 8 дня

…..ъ Лисенко
Лисенкова удова
Андрей Лисенко
Иван Лисенко
Яким Лисенко
Васил Лисенко
Иван Лисенко
Захарка Лисенко
Олексей Лисенко
Пилип Лисенко
Савка Лисенко
Хома Лисенко
Иван Лисенко
Степан Лисенко
Корней Лисенко
Наум Лисенко
Хвеско Лисенко
Хвеско Лисенко
Иван Лисенко
Макар Лисенко
Марко Лисенко
Илко Лисенко
Савка Лисенко
Иван Лисенко Цехмистр
Павло Лисенко
Иван Лисенко
Гаврило Лисенко
Иван Лисенко
Харко Лисенко
[4].

Присяга Миргородского полка 1732 год

Сотня Хоролская
с.Ковалі?
Антон Лисенко

Сотня Яресковская
козаки
Микола Лисенко

Сотня Уцтивицкая
Цеховие люде
Харко Лисенко
[5].

Среди казацкой старшины Гетьманщины известны следующие представители фамилии:

Лисенко (Лисняченко) Іван (Івашко) Якович (? – 1629 – 1699.25.11.) – козак сотні Лисянської Корсунського полку (? – 1649 – ?), полковник (очевидно, запорозький), прибічник Брюховецького (1663), полковник чернігівський (1669.05. – 1671.02. – ран. 1671.08.). 3 лютого 1671 р. отримав універсал Дем’яна Ігнатовича на села Осьмаки і Дягове, значний військовий товариш. 17 червня 1672 р. обраний осавулом генеральним. Вже 3 липня 1672 р. гетьман Самойлович затвердив за ним млин на р. Сперші в с. Данилівці, куплений у козака Ісая Опанасовича. Був наказним гетьманом (1674.02.). Полковник переяславський (1677.07. – 1678.10.). «За його першого полковництва у 1677–1679 рр., місто Переяслав зросло і збагатіло». Значний військовий товариш (1678–1690), 1689 р. супроводжував Мазепу в поїздці до Москви. Полковник переяславський (1690.25.06. – 1692.02.). Звільнений Самойловичем, він був повернутий на полковничу посаду Мазепою в умовах протистояння проти переяславського угруповання Думитрашки–Райча. 8 лютого 1691 р. видав універсал келебердинському священнику Павлу Ярмоловичу на підтвердження ставу і греблі та побудованого на ній млина. В Переяславському полку його володіння були: села Студеники, Помоклі, Лецьки, Пологи, Циблі, Ячники, Козинці, Городище, В’юнище, Старе, Кальне, Капустинці, Дениси, Сосонова, Ташань. Д.: 1) NNN. 2) Гафія Тро-
химівна Підтереб (? – 1665 – 1725 – ?), донька обозного полкового київського.

Лисенко Андрій – службу розпочав з 1753 р., осавул сотенний (1763–1772), значковий товариш Чернігівського полку (1772 – 1779 – ?).

Лисенко Василь Іванович (бл. 1720. с. Олександрівка –1768 – ?) – навчався у КМА (1736). Військовий канцелярист ГВК (? – 1744). Сотник киселівський (1744 – 1751 – ?), бунчковий товариш у Чернігівському полку (1758). Його племінник Кузьма Самойлович Самойлович був возним Менського повіту. Д.: Марія Василівна N (1720 – ?).

Лисенко Георгій Васильович (1751 – 1797 – ?) – возний (1783), військовий товариш Чернігівського полку (1784), корнет у відставці. Д.: Марфа Василівна Жданович, донька полкового хорунжого.

Лисенко Іван Васильович (1748 – 1787 – ?) – службу розпочав з 1767 р. колезьким канцеляристом (1779). Військовий товариш Чернігівського полку (з 1779.19.02.). Д.: (1774) Параска Хомівна Грановська, донька полкового хорунжого.

Лисенко Іван Федорович (1698 – бл. 1756) – син генарльного судді, значний військовий товариш Чернігівського полку, сотник киселівський (1723.02. – 1743). Брав участь у польському поході (1734). Абшитований сотник (1745). У 1747–1758 рр. вів тяжби з козачкою Киселівської сотні Марією Яремихою Римаркою Довгалюхою (Дергалівкою) за двір і грунт. Проживав в с. Олександрівці, де мав дім і шинок (1743), у 1751 р. мав там хату і вже два шинки. Мав шинок с. Верхоліссі (1740–1751). Поминальник його роду записаний у КПЛ. Д.: Настасія Іванівна N (1701 – 1768 – ?).

Лисенко Йосип – значковий товариш (1790). Мав 8 підданих в Зіньківському повіті. Д.: Євдокія NN, донька сотенного отамана.

Лисенко Йосип Федорович (бл. 1732 – ран. 1783) (від 2–го шлюбу) – син генерального судді, бунчуковий товариш (1757–1770). Разом з колезьким асессором Корбою, генеральним суддею Безбородьком тримали плотину на р. Недра, за яку вели суперечку. Д.: Марія Іванівна Себастьянович (бл. 1740 – 1791 – ?), донька бунчукового товариша.

Лисенко Максим – значковий товариш.

Лисенко Михайло Васильович (1746 – 1787 – ?) – службу розпочав з 1764 р., з 1769 р. військовий канцелярист Малоросійської Колегії, хорунжий полковий Чернігівського полку (1773 – 1779 – ?) з окладом 40 карбованців, бунчуковий товариш у Чернігівському полку (? – 1782 – 1787 – ?). Мав 34 підданих у с. Олександрівці, 18 у д. Верхоліссі. Д.: Марія Петрівна Борсук, донька сотника. Мали сина Олександра, доньку Настасію.

Лисенко Олександр Федорович (1733 – ран. 1771) (від 2–го шлюбу) – син генерального судді. Бунчуковий товариш (1756 – 1763 – ?). Д.: 1) (з 1754) Катерина Якубович. 2) (1758) Євдокія Костянтинівна Корбе (? – 1751 – 1771 – ?), донька перекладача. Мала суперечку за батьківський спадок з дядьком, секретарем Київської губернської канцелярії Михайлом Корбою.

Лисенко Павло (? – 1740 – 1777 – ?) – син значковий товариш, службу розпочав 3 липня 1750 р., значковий товариш (1763 – 1777 – ?). Мав 2 підданних. Одружений з донькою козака Івана Татарина, мали
сина Гната.

Лисенко Павло Іванович (бл. 1721. с. Олександрівка – 1768 – ?) – навчався у КМА (1736). Службу розпочав з 1739 р. Військовий канцелярист ГВК (? – 1751 – 1756). Бунчуковий товариш у Чернігівському полку (1756 – ?). У с. Верхоліс мав хату і шинок (1751). Д.: Ганна Степанівна Леонтович, донька чернігівського полкового хорунжого.

Лисенко Петро Йосипович (1766 – ран. 1829) – військовий товариш Чернігівського полку. Д.: Наталія Іванівна N.

Лисенко Сила – козак, значковий товариш Гадяцького полку (1731 – 1751 – ?), мав двір і 3 підсусідки у Грунській сотні.

Лисенко Трохим Федорович – бунчуковий товариш у Чернігівському полку (1747–1750), мав у Менській сотні у с. Дягові 8 дворів (13 хат) посполитих, мав шинок у с. Жуковичах Менської сотні (1747).

Лисенко Федір – військовий товариш (1748). 1748 р. купив землі в м. Мрин і навколо нього у полкового хорунжого ніжинського Якова Вільковського.

Лисенко Федір Іванович (? – 1680 – 1751.5.01.) – учасник кизикерменського походу 1695 – 1697 рр. За Мазепи займав якийсь старшинський уряд, значний військовий товариш Чернігівського полку (? – 1709 – 1710), 9 квітня 1709 р. отримав гетьманський універсал на сс. Осьмаки і Дягову. Осавул полковий чернігівський (1710–1714; 1717–1723), 1713 р. продав ¼ Рубанівського млина шляхтичу Івану Завадовському. Сотник березинський (1723–1728). 1726 р. разом з мірошником Іваном Хрипковським захопив у козаків Менської Корнія та Івана Мельників. 3 вересня 1728 р. був виданий гетьманський універсал з підтвердженням рішення ГВК від 13 травня 1725 р.і Малоросійської колегії від 3 травня 1727 р. відносно справи козаків Менської сотні Корнія та Івана Жусів про млин у с. Дягове віднятий у них Федором Лисенком. Данило Забіло звинуватив його у захопленні і продажу лісу, а також с. Осьмаків та млини з угіддями. Осавул генеральний (1728–1741), суддя генеральний (1741–1751). Д.: 1) Феодора NN (? – 1680 – 1707 – ?). 2) (бл. 1731) Євфросинія Опанасівна (Осьмаковська) Прохорова Миткевич (? – 1711 – 1771 – ?), донька священика с. Осьмаків Опанаса Яремійовича. В січні 1751 р. її двір в Чернігові був звільнений від постоїв і повинностей.

Лисенко Федір Федорович (1713 – ран. 1768) (від 1-го шлюбу) – син генерального судді, службу розпочав з 1756 р., бунчуковий товариш у Чернігівському полку (1756 – 1763 – ?). Мав 5 посполитих у с. Дягові Менської сотні (1743), двір житловий, 11 дворів (14 хат) посполитих і вже 3 шинка у с. Дягові Менської сотні (1747), шинок у с. Волооківці Синявської сотні (1747), мав у Менській сотні у с. Дягові 13 дворів посплитих 6 дворів підсусідків та 1 двір служителів (1750). Д.: Ірина NN (? – 1750 – 1768 – ?). Її племінником був Павло Петрович Сахновський.

Лисенко Яким Федорович (? – 1760 – ран. 1767) – бунчуковий товариш у Чернігівському полку (? – 1747 – 1760 – ?). Мав приїзджий двір у с. Жуковичах, шинок у с. Дягові, житловий двір, 4 двори (8 хат) посполитих та 2 двори підсусідків у с. Данилівка Менської сотні, мав у Мені 3 двори підсусідків (1747). Поминальник його роду: Федір, Федора, Яким, Уляна, Андрій, Георгій, Яків, Ганна, Гафія, Феодосія. Д.: Уляна NN.

Лисенко Яків Федорович (? – ран. 1767) (від 1–го шлюбу) – син генерального судді, полковий канцелярист переяславський (1749), бунчуковий товариш (1760).

Лисенко Яків Якович – бунчуковий товариш у Чернігівському полку (1747). Мав у Менській сотні у с. Дягові 5 дворів (10 хат) посполитих [6].

ИСТОЧНИКИ И ЛИТЕРАТУРА

1. Реестра всего Войска Запорожского после Зборовского договора с королем Польским Яном Казимиром составленные 1649 года, октября 16 дня / Изданные по подлиннику О.М.Бодянским. [Чтения в Императорском Обществе Истории и Древсностей Российских при Московском Университете 1874 г. кн.2 и 3-я.] — Москва: Издание Императорскаго Общества Истории и Древностей Российских при Московском Университете, 1875.
2. Малоросийские переписные книги 1666 г. – К.: типография Корчак-Новицкого, 1900
3. Скальковский А.О. Iсторiя Нoвоi Сiчi. Днiпропетpoвськ. «Сiч». 1994.
4. Джерела з історіі Полтавського полку.(Середина XVII — XVIII ст.) Т.І:Компути та ревізіі’ Полтавського полку. Упоядкування та підготовка до друку В.О.Мокляка. Полтава,»АСМІ»,2007
5. Присяга Миргородського полку 1732 року / опрацювали Д. Вирський і Р. Москаленко. НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України НАН України, 2011. – 105 с.
6. Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини. – К.: «Стилос», 2009. – 432 с.