Шум

Происхождение фамилии

Родовое имя Шум относится к группе фамилий, произошедших от мирских имен.

Исследуемая фамилия восходит к мирскому имени предка Шум. Согласно словарю В.И. Даля, «шум» означает «звуки, слившиеся в нестройное, обычно громкое звучание». Данное слово появилось в X-XI веках от общеславянского подражательного сочетания звуков «шу». Возможно, прозвище Шум дали шумному ребенку. Не исключено также, что прозвище Шум произошло от слова «шуметь» в значении «громко говорить или смеяться». Можно предположить, что предок рода Шум был общительным и гостеприимным человеком, в доме которого часто бывали большие компании. Кроме того, словом «шум» называли также бучало (воронку, куда стекает вода) под мельницей. И можно предположить, что родоначальник фамилии мог работать на мельнице.

Существует также омонимичная фамилия Шум (Schum), немецко-еврейская по происхождению. Она представляет собой усечение от именования Schumann, являющегося одним из диалектных названий сапожника. Вероятно, родоначальник фамилии Шум получил свое прозвище по роду своей деятельности.

Еще по одной версии еврейская фамилия Шум произошла от аббревиатуры трёх немецких городов Шпайер, Вормс и Майнц. Эти три города, находящиеся недалеко друг от друга, знамениты своими великими довоенными еврейскими общинами и раввинами. Слово Шум в переводе с иврита означает «чеснок». Вероятно, что предок носителя этой фамилии произошёл из одного из этих городов. Эта фамилия — немецкого происхождения.

Зарождение и распространение фамилии

Шум Семенович Тыртов, 1539; Шум Нездин, помещик, 1636, Арзамас; Шумило Васильев, крестьянин, начало XVII века; Шумко Стариков, крестьянин, 1622; Федор Шумак и Иван Шумак, овруцкие крестьяне, 1683, и другие.

Упоминание фамилии в древних актах

Реестр всего войска Запорожского после Зборовского договора с королем Польским Яном Казимиром составленные 1649 года октября 16 дня

Белоцерковский полк
Шумъ Васко (полковая)

Каневский полк
Шум Марко (Терехтимировская)
[1].

Реестр Запорожского войска 1756 г.

Незамаивскый курень
Панас Шум

Канивськый курень
Терешко Шум
[2].

Козацкая старшина

Шум Iван Матвiйович (1742.15.01. Козелець – ?) – хрещені батьки Іван Танський, син полковника і Марія Іванова Шафаренкова. Значковий товариш Київського полку (? – 1772 – 1775), військовий товариш в абшит (1775.15.01. – 1784 – ?). Мав 13 дворів. Дворянин. Д.: Уляна N Стрешенцова, донька військового товариша.

Шум Гнат Матвійович (бл. 1740/1743 – 1786 – ?) – син полкового хорунжого київського, службу розпочав полковим канцеляристом з 5 лютого 1760 р., а через рік (15 жовтня 1761 р.) став військовим канцеляристом. Полковий хорунжий київський (1764.12.11. – 1781). Бунчуковий товариш в абшит (1781.7.11. – 1786 – ?). Проживав у Козельці. Мав чоловічої статі 8 підданих
в Гоголеві і 15 в Козелецькій сотні (1779). У с. Святеньке мав 3 двори з 29 підданами. Д.: Марія Андріївна Бакуринська, донька військового товариша.

Шум Матвій Михайлович (? – 1698 – 1764 – ран. 1784) – використовував герб: на щиті серце, увінчане кавалерійським хрестом і пронизане двома стрілами. Такий герб використовували і Полуботки. Отаман значкового товариства, полковий зборщик, хорунжий полковий київський (? – 1728), полковий осавул (спочатку 2 – й, потім 1 – й) київський (1728 – 1764), суддя земський козелецький (1764 – ?). На уряд полкового осавула тримав 24 двори в сс. Олбин і Гуті за гетьманським універсалом (1730). 4 липня 1754 р. обміняв свій ґрунт у Козельці на лаврський двір на Подолі. У Гоголеві мав 26 дворів з 202 підданими. Д.: 1) Гафія NN (бл. 1698 – 1736.28.08.), була кумою Леонтія Прудченка, Івана Симонтовського. 2) (з 1738.12.) Марія NN, в першому шлюбі за Йосипом Белькевичем.

Шум Олександр Михайлович – шляхтич гербу «Полота» змінений. Службу розпочав з 1737 р., значковий товариш Київського полку, сотник кобизький
(1757, 1762, 1763, нак.), возний Кобизської сотні (1768 – 1784 – ?). Д.: NN Мандрика, донька сотника кобизського.

Шум Олексій Олександрович (1742 – ?) – писар сотенний мринський (1775), сотенний отаман (? – 1781), значковий товариш Київського полку (з 1781.8.11.), абшитований значковий товариш (1781.7.09. – 1782 – ?), військовий товариш в абшиті (1784.20.01.). Мешканець м. Кобижчі. Д.: Пелагея Іванівна Штучна (бл. 1761 – 1811 – ?), донька значкового товариша.

Шум Опанас Олександрович (1748 – 1786 – ?) – син значкового товариша, отаман сотенний (? – 1781), абшитований значковий товариш (з 1781.7.09.), мешканець м. Кобижчі. Д.: Параска NN, донька священика.

Шум Осип Олександрович (1739 – 1790 – ран. 1811) – син значкового товариша, службу розпочав з 10 жовтня 1765 р., полковий канцелярист (1767.10.03.), Писар сотенний (1772.15.10. – 1773), значковий товариш Київського полку (з 1776.13.06.), військовий товариш в абшиті (з 1784.17.04.). Д.: Пелагея Іванівна Штучна (бл. 1761 – ?), донька значкового товариша.

Шум Павло Матвійович (? – 1729 – 1783) – син хорунжого полкового київського, службу розпочав з 1740 р., з 1751 р. значковий товариш, 1751 р. тримав сотенне правління замість сотника Негрулі, який був у поході. У 1754 р. був за полкового командира на будівництві фортеці св. Єлизавети. Сотник козелецький (з 1768.30.01) на місце Павла Руголя. Бунчуковий това-
риш (з 1781.10.08.). Абшитований бунчуковий товариш (1782). Власник 14 селянських дворів. Засідатель Козелецького повітового суду. Помер бездітним. Д.: Євдокія Яківна Пилипенко (бл. 1729 – 1786 – ?), донька судді полкового переяславського.

Шум Федір – абшитований військовий товариш Київського полку (1782).

Шум Федір Матвійович (бл. 1723 – 1779 – ран. 1784) – син полкового хорунжого київського, службу розпочав з 1731 р., значковий товариш (1741.13.07./1742.15.07. – 1748), 1-й полковий хорунжий київський (1748 –
1764), 2-й осавул полковий київський (1764.12.11. – 1779 – ?). 1731 р. 6 місяців був на українській лінії, 1735 р. в кримському поході, 1737 р. в полоненні льоду на Дніпрі, 1738 р. в дніпровському поході, 1746 р. в «смотрении» поштових станцій головного тракту, над командою півтора тисячною командою Ніжинського, Київського, Чернігівського, Стародубського полків на українській лінії, брав участь в турецькому поході 1768 – 1771 рр. У с. Гладке Козелецького повіту у 5 дворах мав 33 підданих (1766), в с. Заворичах Бобровицької сотні 10, в м. Носівці 19 підданих (1779).. Д.: Ірина Федорівана Солонина (? – ран. 1776), донька бунчукового товариша. У 1760 р. мала суперечку за спадщину батька з сестрами. Мали сина Михайла – вакансового сотника (1779).

Шум Яків Матвійович (бл. 1743 – ?) – син полкового хорунжого київського, значковий товариш Київського полку (? – 1772), військовий товариш (1772 – 1775 –?), абшитований військовий товариш (? – 1781 – 1786 – ?). За ним 14 дворiв (1782). Д.: Ганна Федорівна Кониська, донька полкового хорунжого.

Шум Яків Михайлович – значковий товариш Київського полку [3].

ИСТОЧНИКИ И ЛИТЕРАТУРА

1. Реестра всего Войска Запорожского после Зборовского договора с королем Польским Яном Казимиром составленные 1649 года, октября 16 дня / Изданные по подлиннику О.М.Бодянским. [Чтения в Императорском Обществе Истории и Древсностей Российских при Московском Университете 1874 г. кн.2 и 3-я.] — Москва: Издание Императорскаго Общества Истории и Древностей Российских при Московском Университете, 1875.
2. Скальковский А.О. Iсторiя Нoвоi Сiчi. Днiпропетpoвськ. «Сiч». 1994.
3.Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини. – К.: «Стилос», 2009. – 432 с.