Меню Закрыть меню Историко-генеалогическая
база данных Украины

Буча

Административно-территориальное деление

Буча (укр. Буча) — город областного подчинения Киевской области.

Большая Советская Энциклопедия 1969 – 1978 гг.

Буча- посёлок городского типа в Киевской области УССР, в 30 км к С.-З. от Киева. Ж.-д. станция 17 тыс. жителей (1969). Производство тары (бочки, ящики и др.); стеклотарный, молочный заводы. Свинооткормочный совхоз.

История городов и сел УССР 1971 год

Буча — селище міського типу (з 1938 року), підпорядковане Ірпінській міській Раді, розташоване між невеличкими річками Бучею і Рокачем — притоками Ірпеня. Залізнична станція на лінії Київ—Коростень. Населення — 19,4 тис. чоловік.

У Бучі працюють лісотарний комбінат, склотарний завод, цехи Київського експериментального заводу побутової хімії, Боярської швейної фабрики, Ірпінського промкомбінату, пересувна механізована колона № 165 Київводбуду, Український філіал Всесоюзного інституту склопластики і скловолокна, створений у 1959 році, торфо- і лісорозробки.

У селищі розміщена садиба радгоспу «Київський». Його очолює заслужений зоотехнік УРСР, кандидат економічних наук, Герой Соціалістичної Праці І. 10. Руденко. В господарстві — 2824 га землі. Воно спеціалізується на відгодівлі свиней, має молочно-племінну ферму. У 1969 році тваринники здали на Київський м’ясокомбінат 14 944 цнт свинини, надоїли на корову по 3415 кг молока, а від окремих рекордисток — по 7200 кг. У радгоспі є рибне господарство, цегельний завод. З 1954 року радгосп— учасник ВДНГ СРСР, відзначений 15 золотими, 31 срібною медалями і 4 дипломами.

На території господарства виросло показове містечко тваринників з магазинами, їдальнею, будинком культури, бібліотекою. Щороку понад 80 робітників відпочивають у своєму пансіонаті в Криму.

У селищі працюють поліклініка, лікарня. У 2 середніх і 2 восьмирічних школах навчається понад 2 тис. дітей. До послуг бучанців — будинок культури, 3 клуби, 8 бібліотек з книжковим фондом 65 тис. томів.

Першим поселенням на території сучасної Бучі було село Яблунька, яке в 1630 році належало польському шляхтичу Ю. Лясоті. В 1900 році біля села збудували полустанок Києво-Ковельської залізниці — Буча, де поселилися будівельники та залізничники, а згодом виросли дачі київської буржуазії та чиновників. Тут жили також деякий час художник, керівник Київської малювальної школи М. І. Мурашко, артисти А. В. Володій, Ю. М. Юр’єв, М. М. Інсарова та інші.

Коли на Київ йшли війська німецького кайзера, у лютому 1918 року, поблизу Бучі відбувалися запеклі бої з окупантами червоногвардійського загону Г. І. Чудновського, в якому були і бучанські робітники. Населення селища брало активну участь у боротьбі проти денікінців. 14 грудня 1919 року Бучу визволено частинами 58-ї дивізії 12-ї армії. В бою відзначився 519-й інтернаціональний полк на чолі з угорським комуністом Л. М. Гавро. З 14 до 17 червня 1920 року тут перебував штаб- 25-ї Чапаєвської дивізії, яка визволяла Бучу від білополяків. При відступі ворог спалив майже всю Яблуньку.

У 1923—1925 рр. у Лісовій Бучі жила й лікувалася видатна українська артистка М. К. Заньковецька. Вона знімалася у кінофільмі «Остап Бандура», зустрічалася багато разів з робітниками торфорозробок та інших підприємств. У 1923—1930 рр. у селищі проживала видатна українська співачка 3. М. Гайдай.

Під час фашистської окупації багато місцевих жителів вели підпільну роботу, перебували в партизанських загонах. Так, членами Києво-Святошинського підпільного райкому партії були бучанські комуністи А. С. Смирнов, М. С. Наконечна. Вони створили в селищі підпільну партійну групу, до якої ввійшли М. Л. Горбов, М. К. Орловський, І. Троценко. Тут діяла підпільна комсомольська організація на чолі з Г. Т. Наконечною. Активно боролися проти окупантів у загонах народних месників бучанці Н. П. Тригуб, М. Ф. Матьошко, І. Ю. Чорний та інші.

У Бучі проживав і в 1958 році помер учасник трьох революцій, комуніст М. І. Парфьонов. Він служив на судні «Прут», екіпаж якого виступив проти царя разом з матросами броненосця «Потьомкін»; у роки громадянської війни водив ешелони з червоноармійцями, а під час Великої Вітчизняної війни був партизаном.

Ваш комментарий