Бузовая

Административно-территориальное деление

Бузовая (укр. Бузова) — село, центр сельского совета Киево-Святошинского района Киевской области. В ХІХ столетии село Киевского уезда Киевской губернии.

Бузовскому сельскому совету подчинены села Буча, Гуровщина, Любимовка, Хмельная.

Село относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История городов и сел УССР 1971 год

Бузова — село, центр сільської Ради, розташоване за 34 км від Києва, на автошляху Київ — Житомир. Населення — 1436 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Буча, Гурівщина, Любимівка й Хмільна.

У Бузовій міститься центральна садиба радгоспу «Вузівський», за яким закріплено 3847 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2152 га орної землі. За трудові досягнення 27 передовиків виробництва нагороджені орденами й медалями, серед них Р. Л. Ульяненко — орденом Леніна.

У селі працюють середня школа, клуб, бібліотека; є також лікарня і пологовий будинок.

Жителі Бузової брали активну участь у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр. У червні 1831 року в селі відбувся виступ селян. Вони відмовилися виконувати повинності на користь поміщиків і заарештували управителів.

За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни, 88 жителів села нагороджено орденами й медалями СРСР. У Бузовій встановлено пам’ятник В. І. Леніну.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Бузова село в 5-ти верстах западнее с. Шпитек в таком же расстоянии от м Ясногородки и в 1-й от шоссе; при вершине ручья Бузовки текущего в р. Бучу. Жителей обоего пола 628. Название получило от дикой бузины во множестве растущей по долине, на коей раскидано село. Графиня Изабелла Ледуховская продала Бузову в 1820 году Викентию Цивинскому, по смерти коего имение принадлежит двум его сынам Владиславу и Казимиру (латин испов.). Земли числится за первым 1677, а за вторым 1839 десятин.

Церковь Преображенская, деревянная, 6-го класса; земли имеет указную пропорцию; подстроена в 1781 году. Предшествовавшая церковь описана в визите Хвастовского деканата за 1746 год, при коей с 1729 был священником Иван Иваницкий, по презенте князя Николая Шуйского.

К Бузовскому приходу причислена деревня Березовка в 5-ти верстах отстоящая. Окруженная березовым лесом, она лежит на правой стороне р. Бучи, против с. Колонщины С 1815 года ее населили исключительно шляхтой. Ныне здесь жителей обоего пола: православных 25, римских католиков 60, евреев 15. Земли большей частью под мелким лесом 390 десятин. Мельница на Буче. Березовка в 1850 году продана Цивинским почетному потомственному гражданину Киевскому Терлецкому.