Меню Закрыть меню Историко-генеалогическая
база данных Украины

Дедовщина

Административно-территориальное деление

Дедовщина (укр. Дідівщина) — село, центр сельского совета Фастовского района Киевской области. В ХІХ столетии село Сквирского уезда Киевской губернии.

Дедовщинскому сельскому совету подчинены села Ольшанская Нива и Деминовка.

История городов и сел УССР 1971 год

Дідівщина (стара назва — Довгоселиця)— село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Ірпеня, за 15 км від районного центру і залізничної станції Фастів. Населення — 1190 чоловік. Сільраді підпорядковані села Вільшанська Нива й Деминівка.

У Дідівщині знаходиться центральна садиба колгоспу ім. Леніна, земельні угіддя якого становлять 3,1 тис. га, в т. ч. орної землі — 2,1 тис. га. В колгоспі сіють переважно озиму пшеницю, ячмінь, горох, з технічних культур — цукрові буряки. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.

У селі є восьмирічна школа, бібліотека, будинок культури. Працюють лікарня, медпункт, аптека.

У липні 1861 року в Дідівщині відбувся виступ селян проти реформи. Викликані війська придушили цей виступ. У червні 1905 року відбувся страйк сільськогосподарських робітників, які працювали в панській економії.

За бойові заслуги на фронтах Великої Вітчизняної війни 217 жителів села нагороджено орденами й медалями.

У Дідівщині народилися М. Г. Сахно — генерал-майор танкових військ і А. І. Горо-бей — кандидат економічних наук, який багато років працював директором Київського філіалу музею В. І. Леніна.

На околиці села в урочищі Дальній Панорі досліджено поселення і могильники ранньо-слов’янської черняхівської культури (розкопано 19 поховань та одне житло), виявлено також могильник та поселення часів Київської Русі.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Дедовщина село, а в прошлом веке местечко, расположено на левой стороне Ирпеня, служащего в этом месте границей между Сквирским и Васильковским уездами. В Ирпень впадает в Дедовщине ручей Жарка, начинающийся в сДивине. Жителей обоего пола: православных 1158, римских католиков 88, евреев 10; земли в Дедовщине с Томашевкой считается 4770 десятин. Дедовщина, по преданию жителей, была некогда многолюдным местечком, называвшимся Долгоселицей. Местечко это занимало пространства до 6-ти верст вдоль реки Ирпеня, признаки этого расселения видны и теперь. Жители утверждают, что Долгоселица разорена Татарами, и что поселение возобновлено и названо по имени какого-то деда (старца), поселившегося после татарского опустошения, на указываемой жителями возвышенности. Дедовщина с Томашевкой и Голяками до конца прошлого века принадлежала к полесским имениям Киевских митрополитов, сначала православных, а потом униатских. По присоединении края к России в 1795 году, по разделу митрополичьих имений между вельможами, Дедовщина с Голяками и Томашевкой досталась князю Григорию Алексеевичу Долгорукову, флота капитану 1-го ранга. В 1810 году он продал это имение дворянину латинского исповедания Ивану Хоецкому, коего сын Петр Иванович с 1824 года владеет этим имением. Еще отец его избрал Дедовщину своею резиденцией, из коей управляет своими имениями: Томашевкой, Каленой и Поличенцами. Голяки с 2831 десятинами земли достались в 1824 году младшему его брату Фаддею Ивановичу (бездетному).

В 1742 году, во время визиты церквей Фастовского деканата, в Дедовщине было две церкви Покровская и Николаевская. Обе были деревянные, в одинаковом состоянии, колоколень не имели, а по 3 колокола висело на столбах. Но Покровская была богаче утварью и имела уже серебряную чашу, что тогда считалось редкостью потому, что во всех почти сельских церквах чаши были оловянные (cynowe). Николаевская церковь существовала до 1809 года, в котором она разобрана. Нынешняя приходская Покровская церковь перестроена в 1811 году на том же месте, где была прежняя, но в более обширных размерах. Между ее утварью замечательна серебряная чаша и некоторые другие предметы, пожертвованные бывшим владельцем, князем Долгоруковым, уже после продажи г. Хоецкому имения. По штатам Дедовская церковь причислена к 4-му классу; земли имеет 36 десятин.

Деревня Томашовка, составляющая с Дедовщиной один приход, отстоит от церкви в 6-ти верстах, лежит на левой стороне Ирпиня, на границах Киевского и Васильковского уездов с Сквирским Жителей в ней обоего пола: православных 516, римских католиков 32
В Дедовщине покойным помещиком Хоецким построен латинский приходский костел.

Метрические книги по с. Дедовщина в архивах

Перечень метрических книги хранящихся в ГАВиО (Винница)

1. Київська губернія
2. Сквирський деканат
3. Римсько-католицька церква с. Дідівщина Сквирського повіту Київської губернії
4. сс. Голяки, Дідівщина, Дивин, Лучин, Пришивальня, Томашівка, Турбівка, Ульшка, Юрівка, Ярошівка та ін.
5. Народження: 1820-1821: ф.737, оп.1, спр.12; 1822-1823: ф.737, оп.1,спр.13; 1833-1834: ф.737, оп.1, спр.22; 1835: ф.737, оп.1, спр.32; 1836: ф.737, оп.1, спр.39; 1837: ф.737, оп.1, спр.50; 1838: ф.737, оп.1,спр.71; 1839: ф.737, оп.1, спр.82; 1840: ф.737, оп.1, спр.91; 1841: ф.737, оп.1, спр.97; 1842: ф.737, оп.1, спр.112; 1843: ф.737, оп.1,спр.122; 1846: ф.737, оп.1, спр.133;
6. Шлюб: 1820-1821: ф.737, оп.1, спр.12; 1822-1823: ф.737, оп.1, спр.13; 1833-1834: ф.737, оп.1, спр.22; 1834: ф.737, оп.1, спр.29; 1837: ф.737,оп.1, спр.58; 1839: ф.737, оп.1, спр.84; 1841: ф.737, оп.1, спр.101; 1842: ф.737, оп.1, спр.110; 1843: ф.737, оп.1, спр.120; 1845: ф.737,оп.1, спр.131;
7. –
8. Смерть: 1820-1821: ф.737, оп.1, спр.12; 1822-1823: ф.737, оп.1,спр.13; 1833-1834: ф.737, оп.1, спр.22; 1835: ф.737, оп.1, спр.34; 1837: ф.737, оп.1, спр.55; 1839: ф.737, оп.1, спр.79; 1840: ф.737, оп.1,спр.87; 1841: ф.737, оп.1, спр.102; 1843: ф.737, оп.1, спр.118;
9. –
10. —

Перечень метрических книги хранящихся в ГАЧО (Черкассы)

1. Київська губернія
2. Сквирський деканат
3. Дідовщизнянський костьол, с. Дідовщина
4.
5.   Народження:  1877: ф.931, оп.1, спр.193
6.    Шлюб:  1877: ф.931, оп.1, спр.193

19 комментариев

  1. aleks:

    Некоторые сведения за 1849 год. В метрических записях за этот год село называлось Дедов. Приходский священник Димитрий Колтоновский, стихарный дьяк Павел Крыжановский, указный пономарь Александр Якубовский. Фамилии жителей по Дедовщине и Томашовке:Тимченко, Аврамчук, Третяк, Кульчицкий, Опанасенко, Пивовар,Павлишенко, Гарбарь, Харчук, Веремиенко, Станькевич, Кириченко, Горобей, Ниониловский, Сахно, Борищук, Срибный, Сипливый, Пахолок, Груша, Крамарец, Мельник, Салий, Гриньчук, Григорович(дворянин), Щур, Човгун, Барчук, Голубиця, Чередниченко, Дамянчук, Подгурский(дворянин), Тарновецкий, Стрижак, Возной, Омилияненко, Мартин, Коваль, Козловский, Евфименко, Хоменко, Ищенко, Гриничук, Кужиль, Соломич, Захарченко, Нестерчук, Кирилюк, Коломиец, Шеремет, Половий, Родзиевский, Колдченко, Шут, Иваницкий.

    • Валентин:

      Шановний Алекс!
      Буду Вам дуже вдячний, якщо підкажете, де ви знайшлии цю інформацію.
      Валентин (067 982 12 63

  2. 333:

    Полезная информация))) Кстати в Дидовщине жила моя бабушка. А ещё я в озере «Панськый став» в Дидовщине рыбачил, 100 грн заплатив.

  3. Игорь:

    Мой дедушка родом оттуда. Фамилия Горобей

  4. Александр Вольф:

    Тут моя дача. Панский став — лучшее озеро для купания.

  5. Рина:

    Хотелось бы узнать, с какого времени в селе появляются люди с фамилией Завистовские. Это мои прадед и прабабушка, они поляки и якобы вынуждены бежать из Польши. Хотелось бы узнать историю свого рода, хотя бы где искать

    • Валентин:

      В дитинстві (1950 роки) часто бував у своєї тітки на хуторі Диминовка. Памятаю там жила сімя Завістовських.

  6. Олександр:

    Так де ця книжка, цікаво мені дуже, мої дідусі і бабусі з Дідівщини проживали на Зацеркві нині Шевченка вулиця, Михальченко, мій дідусь до революції і більшовиків був власником чи малих земель в селі, але все відібрали. Будинок залишився сімейний йому понад 120 років можливо ще більше.

  7. Татьяна:

    Мой дедушка Иваницкий Федор Савельевич проживал в селе Дедовщина, хочу узнать его родословную. Его жена Надежда которая умерла в 42 года от рака груди.И оставила двоих детей Сережу и Екатерину.

  8. Ольга:

    Мої діди- прадіди теж походять з Дідівщини, батько теж там народився. Мій дідусь Веремієнко Сергій Петрович працював у місцевій школі, побудував хату, криту залізом. У 1975 році хата була жива. На початку тридцятих родина переїхала до Волиці. Двоюрідна сестра батька мала прізвище Станкевич, а її чоловік Шут.

    • Максим Станкевич:

      У меня прадед Марцин Станкевич и прабабушка Надежда Зборовская, также из этого села…
      Пытаюсь найти хоть какую информацию о своих предках

      • Тетяна:

        Добрий день Максим!Я Станкевич Тетяна Юзефівна,мій батько розповів би Вам про рід,але він помер 21 жовтня.Вони були на весіллі моіх батьків,мій батько гостював в дядька Марціна,декілька разів він був в селі,заходив до нас,це зі слів моєі мами.Батько згадував ,що він був інтелігентний чоловік,я пам,ятаю,що першою померла Ваша прабабушка,мій батько багато знав про рід батька Якова Вікторовича,матір звали Марина Павлівна.Моій мамі 85 рік,але в небі добра пам,ять,можливо вона щось згадає.Ми однозначно маємо родинні стосунки.

  9. Александр:

    Хтось з Диминовки є?))

    • Валентин:

      Я в дитинстві часто гостював на Диминовці у своєї тітки Наді і її чоловіка дядька Тараса Бондюха. З того часу залишилось дуже багато гарних спогадів. Чудова природа, привітні люди. Заїхав якось років 10 тому на кілька годин з дорослою дочкою показати Дідовщину звідки походив її дідусь і звичайно відвідали Деминовку.

  10. Записоцкий Анатолий Андреевич:

    Я был бы очень благодарен если сообщите где можно познакомиться с книгой регистрации рождения указанной церкви. Мои дедушка и бабушка жили в селе и похоронены на сельском кладбище в начале 50-х годов. Фамилия Записоцкие на кладбище несколько могил. Хотелось бы знать какого они года рождения.

  11. Марина Осипчук:

    Здравствуйте, мои корни тоже в Дедовщины. Там проживали мои прабабушка и прадедушка: Фома Лойко и Парасковья Лойко, вместе с семьями Бондарь, Сахно, Галабурда, Ребик, Пивовар, Суровец они уехали в 1907 году в Сибирь….

  12. Максим Станкевич:

    У меня прадед Марцин Станкевич и прабабушка Надежда Зборовская, также из этого села… Жаль, но при жизни у них кикто не поинтересовался более детально о предках и истории рода… После свадьбы они всю жизнь прожили в Киеве.
    Пытаюсь найти хоть какую информацию о своих предках.

  13. Юля:

    Мій дід Горобей Олександр Миколайович та бабуся Горобей Валентина Семенівна теж з Диминовки

Ваш комментарий