Меню Закрыть меню Историко-генеалогическая
база данных Украины

Гвоздов

Административно-территориальное деление

Гвоздов (укр. Гвоздів) — cело, центр сельского совета Васильковского района Киевской области. В ХІХ столетии село Киевского уезда Киевской губернии.

История городов и сел УССР 1971 год

Гвоздів — село, центр сільської Ради, розташоване за 15 км від районного центру. Населення — 774 чоловіка. Сільраді підпорядковане с. Рославичі.

У Гвоздові розташований 4-й відділок птахо-радгоспу «Рославичі».

Село має восьмирічну школу, бібліотеку, клуб, краєзнавчий музей.

Вперше в історичних документах Гвоздів згадується 1415 року. У травні 1918 року у Гвоздові відбулося повстання селян проти німецьких окупантів. 1922 року організовано сільськогосподарську артіль «Колос» (з 1929 року — «Нове життя»), того ж року в с. Рославичах створено комуну «Зірка».

У Гвоздові народився видатний український зодчий, майстер українського барокко С. Д. Ковнір (1695—1786 рр.).

На території Гвоздова виявлено знаряддя праці епохи неоліту. За 4 км від села є городище часів Київської Русі. В 1873 році тут знайдено скарб — монети XI—XII (10 срібних гривень) та XIV ст., а також зброю періоду визвольної війни українського народу 1648—1654 років.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Гвоздов село отделяется от Кренич только горой, расположено при ручье Рославке. По южной стороне этого ручья поля серочерноземные и довольно плодородные, тогда как в северной местность гористая и глинистая. Жителей обоего пола: христиан 1001, евреев 6. До поступления в казну Гвоздов принадлежал Киево-Пустынному Николаевскому монастырю. С южной стороны села находится древняя высокая могила близ дороги в Копачев.

Церковь Рождества Богородичная деревянная, 5-го класса; земли имеет 43 десятины; построена на место давнейшей в 1790 году, а в 1850 возобновлена на счет казны. При церкви погребен в 1807 году приходский Гвоздовский священник Алексей Куницкий — отец покойного епископа Чигиринского Кирилла.

Ваш комментарий