Меню Закрыть меню Историко-генеалогическая
база данных Украины

Козаровичи

Административно-территориальное деление

Козаровичи (укр. Козаривичі) — cело, центр сельского совета Вышгородского района Киевской области. В ХІХ столетии село Киевского уезда Киевской губернии.

История городов и сел УССР 1971 год

Козаровичі — село, центр сільської Ради, розташоване на східному березі Київського моря, за 37 км від Києва. Населення — 2409 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Глібовка.

У Козаровичах міститься центральна садиба радгоспу «Козаровицький», за яким закріплено 4334 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1723 га орної землі. За високі показники 47 передовиків виробництва нагороджені орденами й медалями, серед них ланкова С. О. Маляр та колишній директор радгоспу Я. Н. Іванча — орденом Леніна.

У селі є середня школа, 2 клуби, бібліотека.

Перші згадки про Козаровичі в історичних документах належать до XV ст. Жителі села брали участь у визвольній війні українського народу 1648—1654 рр., боролися у селянсько-козацьких загонах під проводом С. Палія. У 1831 році тут відбулося заворушення селян.

Під час визволення Козаровичів від німецько-фашистських загарбників загинуло 99 радянських воїнів, серед них Герої Радянського Союзу О. С. Гостев, О. І. Білаш, М. М. Рогачи-ков. За мужність, виявлену на фронтах Великої Вітчизняної війни, 386 жителів села нагороджено орденами й медалями СРСР.

Поблизу Козаровичів і Глібовки виявлено 6 поселень доби неоліту (IV—III тисячоліття до н. е.), 2 поселення та залишки могильника доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), досліджено поселення зарубинецької культури (II ст. до н. е.— II ст. н. е.). Тут є також поселення і могильник часів Київської Русі.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Козаровичи село в 7-ми верстах от Демидова и в 40-ка от Киева на левой стороне реки Ирпеня. Жителей обоего пола: православных 903, римских католиков 7. В 1783 году было жителей 433 в 77 дворах. В названии села слышится имя древних козаров, соседей Полян. Но о начале и основании его не сохранилось никаких преданий у местных жителей. Даже нет таких следов древности поселения, какие видим в Демидове и Дымере, хотя местоположение Козарович при впадении судоходного некогда Ирпеня в Днепр дает этой местности преимущество пред теми, В ХVІІ веке Козаровичи принадлежали Межигорскому монастырю. Когда же левая сторона Ирпеня сделалась Польской и все имения православных монастырей были там конфискованы, то Козаровичи причислены к Дымерскому старосту. Но уже в начале прошлого столетия Козаровичи являются вотчинной собственностью Евстафия Потоцкого, а с 1757 года сына его Каэтана, с 1783 Иосифа Кучинского, старосты Ядовского. От сего приобрел покупкой Козаровичи с Глебовкой и Ясногородкой презес Морпжовскии, по смерти коего эти три села достались дочери его Иоанне Францовне, бывшей замужем за статским советником Бобр-Петровицким. Ей принадлежат другие имения в Луцком и Дубенском уездах, где она постоянно живет. В Козаровичском имении считается земли 12675 десятин. В Козаровичах экономия содержит до 2000 шпанских овец.

Церковь Покровская, деревянная, 6-го класса; земли имеет указную пропорцию; построена 1720 года. Но и прежде церковь существовала.

Ваш комментарий