Кожанка

Административно-территориальное деление

Кожанка (укр. Кожанка) — поселок городского типа, центр поселкового совета Фастовского района Киевской области. В ХІХ столетии село Васильковского уезда Киевской губернии.

Кожанскому поселковому совету подчинены село Софиевка и поселок Степовое.

Поселок относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

Памятники градостроительства и архитектуры УССР 1983 г.

Покровская церковь, 1758 г. Расположена на возвышении в центре села. Церковь деревянная на каменном фундаменте. Трехсрубная трехкупольная позднее расширена за счет пристройки с юга и севера — невысоких приделов, с запада — тамбура. К апсиде примыкает с юга небольшая пристройка. Срубы перекрыты восьмигранными куполами без барабана, что делает силуэт здания несколько приземистым. Стены вертикально ошалеваны, на фасадах приделов — портики. Необычность композиции здания ставит его в ряд интересных памятников деревянной архитектуры Правобережной Украины.

История городов и сел УССР 1971 год

Кожанка — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі ріки Кам’янки (притоки Росі), за 18 км від районного центру і за 3 км від залізничної станції Кожанка. Населення — 3335 чоловік. Сільраді підпорядковані села Зубарі і Софіївка.

У Кожанці розміщені цукрокомбінат, цегельний завод «Міжколгоспбуду», центральна садиба радгоспу цукрокомбінату, земельний фонд якого становить 4,4 тис. га, в т. ч. орної землі — 3,3 тис. га. За трудові досягнення робітниць О. І. Андрієвську та Л. М. Терещенко нагороджено орденом Леніна.

В селі є початкова і середня школи, 3 бібліотеки, будинок культури, амбулаторія, медпункт.

Заснована Кожанка в XIV ст. 1863 року в Кожанці відбувся виступ селян проти поміщиків.

В роки тимчасової фашистської окупації в Кожанці і Зубарях діяла підпільна організація сприяння партизанам. Керував нею Д. Ю. Дяченко. З жовтня 1941 до листопада 1943 року на цукрозаводі діяла підпільна антифашистська група на чолі з П. Я. Кривенком і С. Г. Павліченком, яка налічувала 29 чоловік.

У 30-х роках на Кожанському цукровому заводі працював головним інженером М. В. Під-горний. У Кожанці народилися І. Д. Миколаєнко — Герой Радянського Союзу, М. С. Помазан — агроном, Герой Соціалістичної Праці та І. Й. Чайковська — доктор медичних наук.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Кожанка, село на левой стороне реки Камянки, в 4-х верстах от Трилес. Жителей обоего пола православных 1066, римских католиков 63, евреев 17. Есть древняя могила; но никто из местных жителей не называет ее Ядвигой, и не слыхал о предании, рассказанном автором обозрения могил Киевской губернии (стр. 25).

Церковь Свято-Николаевская деревянная, неизвестно в каком году построенная, но после 1746 года, потому что в списках церквей этого и 1740 года она не значится. По штатам состоит в 5-м классе земли имеет 36 десятин.

К приходу Кожанскому причислена деревня того же владения Зубари, на противоположной правой стороне реки несколько выше лежащая. Жителей обоего пола 777.