Меню Закрыть меню Историко-генеалогическая
база данных Украины

Кожанка

Административно-территориальное деление

Кожанка (укр. Кожанка) — поселок городского типа, центр поселкового совета Фастовского района Киевской области. В ХІХ столетии село Васильковского уезда Киевской губернии.

Кожанскому поселковому совету подчинены село Софиевка и поселок Степовое.

Поселок относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

Памятники градостроительства и архитектуры УССР 1983 г.

Покровская церковь, 1758 г. Расположена на возвышении в центре села. Церковь деревянная на каменном фундаменте. Трехсрубная трехкупольная позднее расширена за счет пристройки с юга и севера — невысоких приделов, с запада — тамбура. К апсиде примыкает с юга небольшая пристройка. Срубы перекрыты восьмигранными куполами без барабана, что делает силуэт здания несколько приземистым. Стены вертикально ошалеваны, на фасадах приделов — портики. Необычность композиции здания ставит его в ряд интересных памятников деревянной архитектуры Правобережной Украины.

История городов и сел УССР 1971 год

Кожанка — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі ріки Кам’янки (притоки Росі), за 18 км від районного центру і за 3 км від залізничної станції Кожанка. Населення — 3335 чоловік. Сільраді підпорядковані села Зубарі і Софіївка.

У Кожанці розміщені цукрокомбінат, цегельний завод «Міжколгоспбуду», центральна садиба радгоспу цукрокомбінату, земельний фонд якого становить 4,4 тис. га, в т. ч. орної землі — 3,3 тис. га. За трудові досягнення робітниць О. І. Андрієвську та Л. М. Терещенко нагороджено орденом Леніна.

В селі є початкова і середня школи, 3 бібліотеки, будинок культури, амбулаторія, медпункт.

Заснована Кожанка в XIV ст. 1863 року в Кожанці відбувся виступ селян проти поміщиків.

В роки тимчасової фашистської окупації в Кожанці і Зубарях діяла підпільна організація сприяння партизанам. Керував нею Д. Ю. Дяченко. З жовтня 1941 до листопада 1943 року на цукрозаводі діяла підпільна антифашистська група на чолі з П. Я. Кривенком і С. Г. Павліченком, яка налічувала 29 чоловік.

У 30-х роках на Кожанському цукровому заводі працював головним інженером М. В. Під-горний. У Кожанці народилися І. Д. Миколаєнко — Герой Радянського Союзу, М. С. Помазан — агроном, Герой Соціалістичної Праці та І. Й. Чайковська — доктор медичних наук.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Кожанка, село на левой стороне реки Камянки, в 4-х верстах от Трилес. Жителей обоего пола православных 1066, римских католиков 63, евреев 17. Есть древняя могила; но никто из местных жителей не называет ее Ядвигой, и не слыхал о предании, рассказанном автором обозрения могил Киевской губернии (стр. 25).

Церковь Свято-Николаевская деревянная, неизвестно в каком году построенная, но после 1746 года, потому что в списках церквей этого и 1740 года она не значится. По штатам состоит в 5-м классе земли имеет 36 десятин.

К приходу Кожанскому причислена деревня того же владения Зубари, на противоположной правой стороне реки несколько выше лежащая. Жителей обоего пола 777.

1 комментарий

  1. http://www.surnameindex.info/:

    http://www.surnameindex.info/info/kiev/vasilkov/kozhanka/index.html

    Некоторые фамилии жителей с. Кожанка и д. Зубари:

    Андрущенко
    Бабыченко
    Билик
    Богданович
    Вовчок
    Гордиенко
    Гриценко
    Гурич
    Демьяненко
    Дзуенко
    Дубовик
    Золовчук
    Игнатенко
    Ищенко
    Карпенко
    Квитченко
    Кириленко
    Кононенко
    Куценко
    Куцый
    Малюк
    Мельник
    Мироненко
    Недельский
    Николаенко
    Омельяновский
    Остапенко
    Пархоменко
    Помазан
    Птащенко
    Семененко
    Скрипак
    Чайковский
    Яхнивский

Ваш комментарий