Меню Закрыть меню Историко-генеалогическая
база данных Украины

Максимовичи

Административно-территориальное деление

Максимовичи (укр. Максимовичі) — село, центр сельского совета Полесского района Киевской области.

История городов и сел УССР 1971 год

Максимовичі — село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км від районного центру і за 38 км від залізничної станції Вільча. Населення — 1255 чоловік.

Колгосп ім. Леніна має 2,1 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 1,2 тис. га орної землі.

У селі — восьмирічна школа, клуб, бібліотека, лікарня.

Вперше Максимовичі згадуються в люстрації Чорнобильського замку під 1570 роком. В 90-х роках XVI ст. жителі брали участь у селянсько-козацькому повстанні під керівництвом С. Наливайка.

1875 року жителі Максимовичів спорядили ходаків на чолі з Ф. Й. Богданом до Петербургу зі скаргою на поміщика. У столиці ходаки побували у сенаті, міністерстві юстиції і земельному комітеті. Тут обіцяли розглянути скаргу.

Відтоді минуло кілька місяців, але відповіді селяни не одержали. Довелося Богданові знову вирушати до Петербурга. Йому вдалося під час параду військ у Москві вручити скаргу особисто цареві. Дії Богдана не залишилися поза увагою властей. Він був заарештований і висланий етапом до місця проживання. Восени 1877 року до Максимовичів прибув чиновник з губернії, щоб схилити селян «на мирову». Але «мирової» не вийшло. Щодо Богдана, то він був знову заарештований і висланий до Вятської губернії. Там він познайомився з великим російським письменником В. Г. Короленком, якому розповів всю правду про боротьбу за землю, про втрачену віру в царя. В. Г. Короленко, який теж відбував заслання, написав твір «Історія мого сучасника», в якому правдиво розповів про поневіряння селянина-ходака.

Під час Великої Вітчизняної війни жителі брали участь у партизанському загоні «За Батьківщину», що діяв на Поліссі. 70 учасників війни відзначені урядовими нагородами. Звання Героя Радянського Союзу присвоєно правнукові Ф. Й. Богдана — Л. В. Недогибченку.

Ваш комментарий