Малые Лисовцы

Административно-территориальное деление

Малые Лисовцы (укр. Малі Лисівці) — село, центр сельского совета Сквирского района Киевской области. В ХІХ столетии село Сквирского уезда Киевской губернии.

Малолисовецкому сельскому совету подчинено село Миньковцы.

Cело относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История городов и сел УССР 1971 год

Малі Лисівці — село, центр сільської Ради, розташоване за 15 км від районного центру. Населення — 1088 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Миньківці.

У Малих Лисівцях міститься центральна садиба колгоспу ім. Леніна, за яким закріплено 3004 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2811 га орної землі. Виробничий напрям господарства — зерновий; розвинуто м’ясо-молочне тваринництво. Допоміжними галузями є садівництво й городництво. За самовіддану працю 8 передовиків виробництва нагороджено орденами й медалями.

У селі працюють восьмирічна школа, клуб, бібліотека, а також пологовий будинок і профілакторій.

Малі Лисівці вперше згадуються в історичних документах XVII ст. У 1886 році тут відбулися селянські виступи.

У Миньківцях наприкінці 1919 року містився штаб бригади Г. І. Котовського. В період тимчасової німецько-фашистської окупації в Малих Лисівцях діяла підпільна «організація. Через деякий час на її базі створили партизанський загін, який очолив Г. П. Письменний. На явочній квартирі в селі гестапівці захопили командира другого Сквирського партизанського загону Т. Д. Богаченка і партизанку-розвідницю 3. Валетову, яких спалили живцем. За бойові подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни 205 жителів села нагороджено орденами й медалями СРСР.

Вихідцями з села є письменник, кандидат філологічних наук П. П. Лисюк і кандидат технічних наук В. П. Чвирук.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Лисовцы Малые по дороге из Паволочи в город Сквиру, в 5-ти верстах от первого местечка к югу, при безымянном ручье, впадающем за 2 версты в Раставицу. Жителей обоего пола: православных 887, римских католиков 24. Малые Лисовцы в 1811 году Феодор Петрович Уваров, переуступил своей падчерице графине Эмилии Калиновской, а в 1816 году это село назначено в приданое дочери графини Калиновской Северине Иосифовне, вышедшей замуж за генерал-лейтенанта Николая Федоровича Плаутина, по смерти коей в 1850 году, принадлежит сыну ее флигель адъютанту Сергию Николаевичу Плаутину.

Церковь во имя Святителя Николая, очень давняя. В 1746 году во время визиты уже была заложена на место древнейшей, но еще недокончена внутри. Она была покрыта соломой, погост неогорожен, на столбах висел один колокол. Одна старая священническая риза, оловянная чаша, деревянная гробница, медная кадильница и проч составляли убогое ее имущество. Ныне церковная утварь довольно достаточна; церковь в 1846 году возобновлена починкой. По штатам причислена к 6-му классу с уменьшенным жалованьем для причта; земли имеет с хутором и лесом 122 десятины.