Ненадиха

Административно-территориальное деление

Ненадиха (укр. Ненадиха)— cело, центр сельского совета Тетиевского района Киевской области. В ХІХ столетии село Таращанского уезда Киевской губернии.

История городов и сел УССР 1971 год

Ненадиха — село, центр сільської Ради, розташоване за 15 км від районного центру і за 5 км від залізничної станції Денихівка. Населення — 1071 чоловік.

На території села міститься колгосп ім. Шевченка, за яким закріплено 1902 га землі, в т. ч. 1507 га орної. Господарство спеціалізується на виробництві зерна, цукрових буряків. Розвинуто тваринництво.

В Ненадисі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека, пологовий будинок.

Вперше село згадується в документах другої половини XVII ст. 1922 року 6 селі організовано партійний і комсомольський осередки.

У Ненадисі під час німецько-фашистської окупації діяла підпільна група на чолі з Л. В. Кагарлуцьким, яка підтримувала зв’язок з партизанами. У серпні 1942 року фашисти схопили керівника підпілля й розстріляли. За мужність і відвагу, виявлені у роки Великої Вітчизняної війни, уродженцю села К. П. Сліпанчуку, учаснику боїв на озері Хасан, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Житель села Д. В. Цовбун — учасник Кронштадтського повстання 1905 року.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Ненадыха, село в 3-х верстах от местечка Пятигор, при безымянном ручье, впадающем в речку Молочну. Жителей обоего пола 1263, из числа коих 3 римских католиков и 8 евреев; земли 2226 десятин. Ненадыха графом Островским продана Сарнецкому, а от него поступила к нынешнему владельцу Евсгафию Ивановскому.

Церковь Свято-Михайловская, деревянная, 6-го класса; земли имеет 37 десятин; построена 1746 года. Римские католики имеют в Ненадыхе особую каплицу деревянную, в коей иногда совершается богослужение Пятигорским ксендзом.