Меню Закрыть меню Историко-генеалогическая
база данных Украины

Ореховец

Административно-территориальное деление

Ореховец (укр. Оріховець) — село, центр сельского совета Сквирского района Киевской области. В ХІХ столетии село Татариновка Сквирского уезда Киевской губернии. В 1947 г. село Татариновка переименовано в Ореховец.

Cело относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История городов и сел УССР 1971 год

Оріховець (до 1947 року — Татарнівка) — село, центр сільської Ради, розташоване за 25 км від районного центру. Населення — 962 чоловіка. Сільраді підпорядковане с. Каленна.

В Оріховці міститься центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», за яким закріплено 3260 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3150 га орної землі. Виробничий напрям господарства — зерново-буряковий; розвинуто тваринництво. Допоміжними галузями є садівництво, овочівництво, птахівництво та бджільництво. У 1967 році зібрано по 30 цнт зернових, у т. ч. по 34 цнт пшениці, по 363,5 цнт цукрових буряків з гектара, на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 542,3 цнт молока і 118,8 цнт м’яса. За високі показники господарство нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. 11 колгоспників і спеціалістів сільського господарства удостоєно орденів і медалей, серед них двох орденів Леніна — голова колгоспу С. Г. Козачина, ордена Леніна — агроном М. Ф. Івасюк, доярка О. С. Поліщук. За високі врожаї цукрових буряків ланковій М. П. Вінник присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

У селі є середня школа, будинок культури, 2 бібліотеки.

Перші згадки про Оріховець в історичних джерелах належать до 1631 року. Під час Коліївщини в селі відбулися селянські заворушення.

За бойові подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни 253 жителів Оріховця нагороджено орденами й медалями СРСР.

Уродженцями села є письменник-драматург М. Я. Зарудний та Герой Радянського Союзу Ф. П. Коренчук, який здійснив подвиг у боях з білофіннами, охороняючи державний кордон СРСР.

Похилевич Л.И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Татариновка, село в гористом местоположении, при вершине безымянного ручья текущего в реку Струг. Окрестности еще в недавнее время были покрыты дубовым лесом Жителей обоего пола: православных 698, римских католиков 22. Из жалобы второй жены Аксака Екатерины 1649 года и из завещания Аксака в 1659 году составленного, можно заключить, что Татариновка в начале XVII столетия принадлежали Лощинскому, маршалку Мозырскому, которого дочь София была за Аксаком Стефаном. По смерти ее имением овладели два сына Ян и Гавриил Аксаки, сделавшие наезд в 1648 году на Гуляники (Мотовиловку) и взявшие в плен своего отца и мачеху и содержавшие их некоторое время в Татариновке. После перерыва Польского владычества, восстанием казаков произведенного, Татариновка в начале прошедшего столетия принадлежала к Погребисскому ключу, в конце века к Борщаговскому Ганских. В начале текущего века Татариновка вместе с Каленной куплена Игнатием Пеньковским, наследниками коего в 1840 году Татариновка продана за долги разным лицам Наибольшую часть именно: 214 рев. душ мужеска пола и 1780 десятин земли приобрел. Викентий Францович Висневский; 100 десятин и 18 ревиз. душ муж пола Станислав и Мария Коперницкие; 37 десятин и 7 ревиз. душ муж пола Леонард Яницкий; да церкви с незапамятных времен принадлежало 38 десятин земли.

Церковь во имя Иоанна Богослова, деревянная, 7-го класса; построена во второй половине прошлого века, на место давнейшей. К Татариновскому приходу причислена деревня Злодиевка, в 3-х верстах отстоящая, населенная исключительно шляхтой. Жителей в ней обоего пола 254, все православные. Деревня эта принадлежит к Борщаговскому вотчинному имению графини Мнишек.

Ваш комментарий