Ромашки

Административно-территориальное деление

Ромашки (укр. Ромашки) — село, центр сельского совета Ракитнянского района Киевской области. В ХІХ столетии село Васильковского уезда Киевской губернии.

Ромашковскому сельскому совету подчинено село Бакумовка.

Село относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

Памятники градостроительства и архитектуры УССР 1983 г.

Покровская церковь, 1843 г. Расположена на возвышенности на месте прежней деревянной. Кирпичная, оштукатуренна. трехнефная с сильно вытянутой западной частью и одной полукруглой апсидой. На фасадах четырехколонные дорические портики, завершенные треугольными фронтонами. По сторонам западного фасада башни-колокольни. Стены нижнего яруса рустованные, окна украшены сандриками Интересны круглой формы окна в апсиде. Поясок по всему периметру стен делит их на два яруса. Стены завершает раскрепованный карниз. Здание сильно пострадало в годы Великой Отечественной войны. В послевоенные годы западная часть церкви восстановлена. Памятник представляет образец позднеклассицистической архитектуры.

История городов и сел УССР 1971 год

Ромашки — село, центр сільської Ради. Розташовані на правому березі Гороховатки (лівий приток Росі), за 12 км на північний схід від районного центру і залізничної станції Рокитне. Населення — 1112 чоловік. Сільраді підпорядкований населений пункт Бакумівка.

На території Ромашок розміщені центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», за яким закріплено 2854,3 га сільськогосподарських угідь, у, т. ч. 2667,1 га орної землі. В селі є великі запаси будівельної глини, на базі яких будується цегельний завод обласного значення.

За успіхи досягнуті в розвитку сільського господарства, 13 чоловік нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу, в т. ч. орденом Жовтневої Революції—голову колгоспу В.В. Коржа та доярку Л. А. Майку.

В селі — восьмирічна школа, клуб, бібліотека. З 1958 року виходить багатотиражна газета «Голос колгоспника».

Село засноване у XVIII ст. 1864 року тут відбулося селянське повстання, для придушення якого з Києва прибуло дві піхотні роти. Керівника повстання М. Головню засуджено до 11 ровів каторжних робіт і на довічне поселення в Сибіру.

За бойові заслуги в роки Великої Вітчизняної війни 86 жителів села нагороджено орденами й медалями.

Біля села знайдено кам’яні знаряддя праці доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), досліджено два кургани скіфського часу (VII—VI ст. до н. е.), виявлено кілька срібних римських монет (II ст. н. е.). У 1899 році на могильнику черняхівської культури розкопано 38 поховань. Тут збереглися фібули (застібки) VI—VII ст. н. е., глиняний глек IV ст. н. е. із зображенням слов’янського календаря, якого розшифрував академік Б. А. Рибаков. Дослідники розкопали також курган та знайшли пряслиця з червоного шиферу часів Київської Русі. Залишки чотирьох поселень тих же часів є біля Бакумівки.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Ромашки, село при речке Гороховатке, в одной версте ниже Телешовки, Жителей обоего пола вместе с деревней Бакумовкой, так называется часть села лежащая ниже по реке Гороховатке, напротив села Шарок, 1948. В 1790 году считалось, в 65 халупах, 538 об. пола. Земли числится в имении 3742 десятины. После Абакумова Ромашки принадлежали дочери его Александре Андреевне Трофимовой; а ныне дочери сей, жене отставного подполковника, Серафиме Антоновне Масловой. В конце прошлого века село причислялось к Рокитянскому ключу.

Церковь во имя Покрова Пресвятой Богородицы первоначально была деревянная, построенная в 1773 году Венцетовским священником Феодором Куликовским «на кшталт халупы, снопками пошита, глина облепіона». В 1843 году покойная помещица Трофимова на место ее построила каменную с тремя престолами: главный во имя Покрова, а придельные во имя Святителя Николая и преподобного Антония Печерского. Церковь богато снабжена утварью, по штатам причислена к 5-му классу; земли имеет 37 десятин.