Старые Петровцы

Административно-территориальное деление

Старые Петровцы (укр. Старі Петрівці) — село, центр сельского совета Вышгородского района Киевской области. В ХІХ столетии село Киевского уезда Киевской губернии.

Село относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История городов и сел УССР 1971 год

Старі Петрівці — село, центр сільської Ради, розташоване на березі Київського моря, за 16 км від Києва, на автостраді Київ—Мінськ. Населення — 2629 чоловік.

У Старих Петрівцях міститься відділок радгоспу ім. Ватутіна (центральна садиба — в с. Нових Петрівцях). 15 передовиків виробництва нагороджено орденами й медалями.

У селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека.

Старі Петрівці засновано за часів Київської Русі.

У 1920 році в селі створено партійну організацію. Під час тимчасової німецько-фашистської окупації тут діяла підпільна група на чолі з І. П. Музикою, який загинув від рук фашистів. До складу групи входили також юні патріоти В. О. Шевченко, К. І. Корнійчук і А. П. Духота.

В братській могилі у Старих Петрівцях поховані 443 радянські воїни, які загинули в боях за визволення села і столиці Радянської України. Серед них Герої Радянського Союзу М. О. Борисов, П. Т. Волков, М. Ю. Власов і В. Є. Косинов. За мужність, виявлену на фронтах Великої Вітчизняної війни, 230 жителів села нагороджено орденами й медалями СРСР.

Поблизу Старих Петрівців збереглися залишки поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.) та поселення часів Київської Русі.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Старые Петровцы между Лютежем и Новыми Петровцами в 3-х верстах от того и другого села. Жителей обоего пола 724. К Межигорской фабрике не причислялись. У жителей сохранилось предание, что на месте Петровец существовал некогда город, Батыем разрушенный. Но признаков давнего населения этой местности нет, исключая церковища, или места, на котором когда-то была церковь. Село окружено со всех сторон бором, исключая восточную, примыкающую к Днепровским лугам. Село прежде принадлежало к имениям Межигорского монастыря, а в настоящее время к государственным имущесгвам. В нем учреждено волостное правление, заведующее окрестными казенными селами и деревнями, начиная от Вышгорода до Борок Разрешена к построению кладбищная деревянная церковь.