Меню Закрыть меню Историко-генеалогическая
база данных Украины

Великая Снетинка

Административно-территориальное деление

Великая Снетинка (укр. Велика Снітинка) — село, центр сельского совета Фастовского района Киевской области. В ХІХ столетии село Васильковского уезда Киевской губернии.

История городов и сел УССР 1971 год

Велика Снітинка (стара назва — Масани) — село, центр сільської Ради, розташоване за 7 км від районного центру і за 5 км від залізничної станції Снітинка. Населення — 2770 чоловік.

У селі — центральна садиба радгоспу «Великоснітинський», який має 4,6 тис. га землі, в т. ч. 3,5 тис. га орної. Господарство спеціалізується на м’ясо-молочному тваринництві та вирощуванні овочів. Допоміжні галузі — рибництво (20 га ставків), бджільництво, садівництво. За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва комбайнера П. Ф. Харченка нагороджено орденом Леніна, телятницю Є. І. Шабельник — орденом Жовтневої Революції.

У Великій Снітинці є восьмирічна школа, 2 бібліотеки, будинок культури, медамбулаторія.

У 1905 році в селі вибухнуло повстання проти поміщика. 2 березня 1907 року відбулася збройна сутичка між поліцією та селянами й робітниками, які намагалися звільнити заарештованих за антиурядову пропаганду І. Єгорова і К. Ганжу. Під час сутички кількох жителів було вбито й поранено. У квітні 1912 року відбувся страйк сільськогосподарських робітників. У 1918 році понад 200 жителів села боролися за Радянську владу в складі партизанського загону, яким командував О. Майданюк. За бойові подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни 236 чоловік нагороджено орденами й медалями.

У селі народилися І. Г. Кологойда — український радянський письменник (1901—1959 рр.) та В. А. Кисленко — кандидат медичних наук.

На території Великої Снітинки знайдено дві срібні римські монети II ст. н. е. На околицях збереглися залишки чотирьох городищ часів Київської Русі та великий курган, який має назву «Могила Сорока».

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Снетинка, село именуется Великой, в древности называлась Масаны и принадлежала вместе с Мотовиловкой роду Аксаков. Снетинкой названо Палием, который владел этим селом за удалением Аксаков в Польшу. После Палия село досталось вместе с Хвостовом латинским епископам; но наследники Аксаков домогались о возвращении Снетинки в их род. Снетинка в 7-ми верстах от Хвасгова, при безымянном ручье, за Фасговцем начинающемся. Жителей обоего пола: православных 1774, римских католиков 120. В селе есть древняя могила, называемая Сорокой и замковище, окруженное земляным валом и рвом, называемое Палиевым.

Приходская церковь во имя Святителя Николая, существовала уже в 1746 году, как видно из визиты того года. Священником при ней в то время был Никита Белявский, рукоположенный в 1744 году по ходатайству (презенте) Хвастовского епископа Самуеля Орги. Эта давняя церковь деревянная стоит и по ныне. По штату она причислена к 4-му классу; земли имеет 59 десятин. К ней причислены две деревни того же владения:

Фастовец, в 4-х верстах от Снетинки и в 10-ти от Хвастова. Жителей обоего пола большей частью шляхты, православных 674, римск католик 138.

Клеховка, в таком же расстоянии от Снетинки. Жителей обоего пола 282, в числе коих 30 римских католиков.

Ваш комментарий