Турия

Административно-территориальное деление

Турия (укр. Турія) — cело, центр сельского совета Новомиргородского района Кировоградской области. В ХІХ столетии село Лебединской волости Чигиринского уезда Киевской губернии.

Село относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Турия, село по речке того же имени, выше Лисгопадовой, а от Злотополя в 6-ти верстах к северу. Жителей обоего пола: христиан 2219, евреев 1372, между ними 12 купцов 3-й гильдии; в 1808 году жителей было 1861 в 212-ти дворах. Есть заводы винокуренный, кирпичный и черепичный Турия — греческий звук. В самые древние времена греки часто давали подобные названия своим поселениям. Поэт Дионисий, прозванный медным, живший около XCIV Олимпиады, был предводителем афинской оседлости в городе Турье. Но древние могилы на полях Турий разбросанные относятся к Скифскому периоду времени. В одной из них, называемой Раскопанной, приготовлялась селитра и порох во времена Колиивщины/ Турия в половине прошлого века была значительным местечком пограничным. В ней жил один из губернаторов большого имения князей Любомирских. Злотополь и Новомиргород в то время еще не имели нынешнего значения. Но отвращение жителей от крестьянства, в которое они были записаны, по принятой польским правительством системе и составляемые затем на ярмарках совещания, побудили князя Любомирского отнять у Туриан месские права и уничтожить самые ярмарки посредством известных жаков, которые тогда развивались до такой степени, что жители принуждены были уходить и скрываться в окрестных лесах. От князя Потемкина Турия досталась генералу Высоцкому, а от сего Петру и Адриану Федоровичам Лопухиным; по разделу между ними имения, причислена к Злотопольскому ключу, доставшемуся первому из них. В 1857 году Турию с Николаевкой (так называется крайняя часть Турий от местечка Злотополя) купила у Петра Лопухина Дарья Порфириевна из Красовских княгиня Мещерская.

До 1843 года в Турий было две приходские церкви Вознесенская и Богородичная, обе деревянные, построены на место древнейших: первая 1756, вторая 1780 годов. В 1843 году, при введении штатов оставлена приходской только одна Богородичная, а Вознесенская сделана приписной, каковой существует и ныне, не имея причта. Богородичная, по ветхости, разобрана в 1857 году, а на место ее в следующем заложена новая, еще не оконченная. Штатная церковь состоит в 4-м классе; земли имеет 78 десятин.

Сведения о численности населения, размере территории земли и о количестве скота по с. Турия району 27 апреля 1923 г.

Количество населения:
— мужчин 2043
— женщин 2323
— итого 4366
Количество земли:
— усадебной 513,83
-пахотной 3203,38
— сенокосы 67,52
— луговой —
— под прудами и камышами —
— неудобной 266,35
— под садами —
— под лесами и кустарниками —
— всего 4051,08
Количество скота:
— лошадей 509
— волов 44
— коров 617
— овец 93
— свиней 62

История городов и сел УССР 1972 год

Турія — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Гептурці, за 8 км на північний захід від районного центру і за 10 км від залізничної станції Капітанівка. Населення — 2588 чоловік.

У селі міститься центральна садиба колгоспу «Прогрес», за яким закріплено 3790 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 3391 га орної землі. Провідні галузі господарства — хліборобство і тваринництво. На честь 100-річчя від дня народження В.І. Леніна колгосп нагороджений Ленінською ювілейною Почесною Грамотою ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС, перехідним Червоним прапором Міністерства сільського господарства СРСР і ЦК профспілки робітників та службовців сільського господарства і заготівель. Близько 110 трудівників колгоспу відзначені урядовими нагородами, в т. ч. бригадир О.С. Шевченко — орденом Леніна.

Працюють восьмирічна школа, в якій 29 вчителів навчають 310 дітей. Є будинок культури, клуб, 2 бібліотеки з книжковим фондом близько 24 тис. примірників.

У селі — 45 комуністів і 80 комсомольців.

Турія вперше згадується в історичних документах першої чверті XVIII століття. Життя місцевого населення під гнітом польської шляхти яскраво описав М. Грабовський в історичній повісті «Станиця Гуляйпільська».
Близько 100 туріївців були учасниками селянського виступу в Лебедині 1905 року. Після придушення заворушення одного з його керівників селянина Г.М. Бондаренка заслано на два роки у Вологодську губернію. В 1907—1908 pp. за революційну діяльність були заарештовані і вислані у північні райони Росії 12 селян Турії, серед них І.С. Постоленко, М.І. Котляр, А. С. Круподер.
Радянську владу в Турії встановлено у лютому 1918 року.

1922 року 18 бідняцьких господарств об’єдналися у ТСОЗ «Добробут». 1930 року виникли колгоспи «12-річчя Жовтня», «Комінтерн», ім. Чапаева, які 1956 року об’єдналися в один — «Прогрес».

277 мешканців Турії воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни, 239 з них віддали життя за Батьківщину. Колгоспницю Є.Ф. Гненну за переховування партизанів гітлерівці повісили в 1943 році на площі у Новомиргороді. В боях за визволення села відзначилися полки 6-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника І.Ф. Обушенка. На братських могилах, де поховані 2657 радянських воїнів-визволителів, встановлені 2 пам’ятники.
Уродженцями Турії є заслужений енергетик УРСР Ф. М. Жижченко та заслужений працівник культури УРСР М.К. Гненний.

Поблизу Турії досліджені кургани з похованнями скіфського часу (VII—III ст. до н. е.), кочівницька могила XI—XIII ст. На території села виявлено три поселення черняхівської культури (II—VI ст. н. е.), на одному з яких розкопано дворище із трьох наземних споруд (житла, комори, клуні) і знайдено два скарби римських монет II ст. н. ери.

Наиболее распространенные фамилии лиц православного вероисповедания по селу Турия перваой половины XIX ст.

Белоусенко
Бондаренко
Ворученко
Вышневский
Гончар
Горбенко
Дереньковский
Жидченко
Загубысаленко
Мачущенко
Нетесенко
Оверемченко
Оверченко
Онищенко
Полторацкий
Романенко
Самарский
Сыдоренко
Хмаренко
Ященко

Список бывших полицейских царской России, проживающих в с. Турия в 1929 году.

Олейник Ларион Иванович
Олейник Максим Иванович
Жижка Михаил Сидоович
Гришак Илько Антонович
Бичехвост Михей Дмитриевич
Литвиненко Дмитрий Иосифович
Коваль Виктор Алексеевич

Метрические книги по селу Турия находящиеся на хранении в ГАКО

1. Київська губернія
2. Київська єпархія
3. Свято-Вознесенська церква, с. Турія Чигиринського пов. Лебединської вол.
4. с. Капітанівка Оситнязької вол.
5. Народження: 1795–1799: ф. 570, оп. 1, спр. 1, 3; 1800: ф. 570, оп. 1, спр. 2; 1801–1803: ф. 570, оп. 1, спр. 3, 1; 1804–1805: ф. 570, оп. 1, спр. 1, 4; 1806–1807: ф. 570, оп. 1,спр. 1, 5; 1808–1809, 1813: ф. 570, оп. 1, спр. 1, 3; 1815: ф. 570, оп. 1, спр. 6; 1818: ф. 570,оп. 1, спр. 4; 1823–1825: ф. 570, оп. 1, спр. 1, 3, 7; 1826: ф. 570, оп. 1, спр. 4; 1827–1828: ф. 570, оп. 1, спр. 8; 1829: ф. 570, оп. 1, спр. 9; 1830: ф. 570, оп. 1, спр. 4, 5; 1831: ф. 570, оп. 1, спр. 2, 7; 1832–1836: ф. 570, оп. 1, спр. 10, 11; 1837: ф. 570, оп. 1, спр. 12; 1841: ф. 570, оп. 1, спр. 17; 1842: ф. 570, оп. 1, спр. 18, 25; 1843: ф. 570, оп. 1, спр. 19, 25; 1844: ф. 570, оп. 1, спр. 20, 25; 1845: ф. 570, оп. 1, спр. 21, 25; 1846–1847: ф. 570, оп. 1, спр. 22, 23, 25; 1859–1862: ф. 570, оп. 1, спр. 24
6. Шлюб: 1798: ф. 570, оп. 1, спр. 3; 1800: ф. 570, оп. 1, спр. 2; 1801: ф. 570, оп. 1, спр. 3; 1804: ф. 570, оп. 1, спр. 4; 1806: ф. 570, оп. 1, спр. 5; 1809, 1813: ф. 570, оп. 1, спр. 3; 1821–1823: ф. 570, оп. 1, спр. 1; 1824–1825: ф. 570, оп. 1, спр. 3, 7; 1826: ф. 570, оп. 1, спр. 4, 7; 1827–1828: ф. 570, оп. 1, спр. 8; 1829: ф. 570, оп. 1, спр. 7, 9; 1830: ф. 570, оп. 1, спр. 4, 5, 7; 1831: ф. 570, оп. 1, спр. 2, 7; 1832–1836: ф. 570, оп. 1, спр. 12; 1838–1840: ф. 570, оп. 1, спр. 11, 15, 16; 1841: ф. 570, оп. 1, спр. 17, 25; 1842: ф. 570, оп. 1, спр. 18, 25; 1843: ф. 570, оп. 1, спр. 19, 25; 1844: ф. 570, оп. 1, спр. 20, 25; 1845: ф. 570, оп. 1, спр. 21, 25; 1846–1847: ф. 570, оп. 1, спр. 22, 25
7. –
8. Смерть: 1795–1799: ф. 570, оп. 1, спр. 1; 1800: ф. 570, оп. 1, спр. 2; 1801–1803: ф. 570, оп. 1, спр. 1; 1804–1805: ф. 570, оп. 1, спр. 1, 4; 1806–1823: ф. 570, оп. 1, спр. 1, 5; 1825–1828: ф. 570, оп. 1, спр. 4, 7, 8; 1829: ф. 570, оп. 1, спр. 9; 1829–1830: ф. 570, оп. 1, спр. 7, 4, 5; 1831: ф. 570, оп. 1, спр. 2, 7; 1832–1836: ф. 570, оп. 1, спр. 10, 11; 1837: ф. 570, оп. 1, спр. 12; 1838–1839: ф. 570, оп. 1, спр. 11, 15; 1840: ф. 570, оп. 1, спр. 11, 16; 1841: ф. 570, оп. 1, спр. 17, 25; 1842: ф. 570, оп. 1, спр. 18, 25; 1843: ф. 570, оп. 1, спр. 19, 25; 1844: ф. 570, оп. 1, спр. 20, 25; 1845: ф. 570, оп. 1, спр. 21, 25; 1846–1847: ф. 570, оп. 1, спр. 22, 23, 25
9. Сповідальна книга: 1838: ф. 570, оп. 1, спр. 14
10. –

1. Київська губернія
2. Київська єпархія
3. Свято-Богородицька церква, с. Турія Чигиринського пов. Лебединської вол.
4. с. Листопадове Златопільської вол.
5. Народження: 1830: ф. 582, оп. 1, спр. 3; 1831: ф. 582, оп. 1, спр. 4; 1848–1854: ф. 582, оп. 1, спр. 9
6. Шлюб: 1830: ф. 582, оп. 1, спр. 3; 1831: ф. 582, оп. 1, спр. 4; 1848–1859: ф. 582, оп. 1, спр. 7
7. –
8. Смерть: 1830: ф. 582, оп. 1, спр. 3; 1831: ф. 582, оп. 1, спр. 4; 1848–1854: ф. 582, оп. 1, спр. 8, 12; 1855–1862: ф. 582, оп. 1, спр. 12
9. Сповідальні книги: 1809: ф. 582, оп. 1, спр. 2; 1849: ф. 582, оп. 1, спр. 10; 1853: ф. 582, оп. 1, спр. 11
10. –

Метрические книги по селу Турия находящиеся на хранении в ГАЧО

1. Київська губернія
2. Київська єпархія
3. Вознесенська церква, с. Турія Чигиринського повіту Лебединської волості
4.
5. Народження: 1796: ф. 660, оп. 1, спр. 324; 1820: ф. 156, оп. 1, спр. 5
6. Шлюб: 1796: ф. 660, оп. 1, спр. 324; 1820: ф. 156, оп. 1, спр. 5
8. Смерть: 1796: ф. 660, оп. 1, спр. 324; 1820: ф. 156, оп. 1, спр. 5