Горошино

Административно-территориальное деление

Горошино (укр. Горошине) — село, центр сельского совета Семеновского района Полтавской области.

Горошинскому сельскому совету подчинены села Гаевка, Кукобы и Старый Калкаев.

Cело относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История городов и сел УССР 1967 год

Горошине — село, центр сільської Ради. Розташоване на березі р. Сули та її притоки р. Борису, за 36 км від районного центру та за 18 км від залізничної станції Веселий Поділ. Населення—1390 чоловік.

На території села розташований колгосп ім. Енгельса зерно-тваринницького напряму, за яким закріплено 6071 га землі, в т. ч. 4688 га орної.

За післявоєнний час колгоспники досяглп великих успіхів у зміцненні, економіки артілі. Тут 9 тваринницьких ферм, в т. ч. 6 ферм великої рогатої худоби, де утримується 2500 голів.

За роки семирічки поголів я великої рогатої худоби зросло втричі, врожайність зернових підвищено до 21,8 цнт з га.

Село електрифіковане й радіофіковане, тут є радіовузол, телефонна автоматична станція. В селі — лікарня, середня школа, Будинок культури, сільська бібліотека, краєзнавчий музей. У 1963 році тут встановлено меморіальну дошку, а в 1964 році споруджено пам’ятник видатному українському письменнику І. П. Котляревському, який в 1812 році сформував у Горошиному 5-й ополченський козачий полк, що брав участь у боротьбі проти французьких загарбників під час Вітчизняної війни 1812 року.

Горошин — літописне місто, одне з найстаріших поселень Полтавщини. Є підстави гадати, що виникло воно як постійне укріплення за часів князювання Володимира Святославовича (помер у 1015 p.), який побудував по Десні, Остру та Сулі ряд міст-фортець для захисту південних кордонів Київської Русі від нападів кочівників. Згадку про це знаходимо в одному з літописів за 1096 рік. Згаданого року київські князі здобули біля Горошиного визначну перемогу над половцями. Ще й до наших днів поблизу села збереглися рештки укріплення у вигляді городища.

Біля Горошиного, через річку Сулу, нижче впадіння в неї Оржиці, як вказується в літопису, проходили переправи половців, що йшли грабувати переяславські землі. У 1240 році татарські орди хана Батия вщент знищили Горошин.

В XVI столітті село загарбали польські пани. Ним володіли Глинські, Жолкевські, Вишневецькі. У роки визвольної війни українського народу село було сотенним містечком Лубенського полку.

Наприкінці квітня 1919 року у Горошиному було створено осередок комуністичної партії.