Говтва

Административно-территориальное деление

Говтва (укр. Говтва) — село, центр сельского совета Козельщинского района Полтавской области. В ХІХ – нач. ХХ ст. село Хорошковской волости Кобеляцкого уезда Полтавской губернии.

Говтвянскому сельскому совету подчинены села Буняковка, Киселевка и Плавни.

Cело относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина)

История городов и сел УССР 1967 год

Говтва — село, центр сільської Ради. Розташована на лівому березі річки Псла (басейн Дніпра), біля впадіння в неї річки Говтви, аа 30 км від районного центру. Найближча заліз нична станція Ганнівка — за 30 км.
Населення — 690 чол. Сільраді підпорядковані населені пункти Буняківка, Глибока Долина, Даньки, Киселівка, Плавні, Приліпка.

У селі — колгосп «Вітчизна», що має 2000 га земельних угідь. Напрям виробництва — зерновобуряковий. Розвинуте тваринництво.
У Говтві є школа, 2 бібліотеки, клуб, де діють гуртки художньої самодіяльності, стаціонарна кіноустановка. Працюють низові колективи ДТСААФ, ДСТ «Колгоспник».

Уродженець села О.Ю. Яценко — лауреат Ленінської премії, удостоєний цієї високої нагороди за роботи по поліпшенню костромської породи корів.
Говтва належить до найстародавніших поселень Полтавщини. Про неї згадується в літописі за 1097 рік. Наприкінці XI століття місто Голтов було визначним укріпленням Київської Русі на річці Пслі. Рештки укріплення-городища збереглися до наших часів. Поблизу села, на Шаргорі, збереглися 2 високі кургани та укріплення більш пізніх часів.

У 1615 році Говтва була козачим містечком, слободою. Селяни та козаки брали активну участь в антифеодальному селянсько-козацькому повстанні 1638 року, очолюваному Яковом Острянином (Остряницею). З 1648 року Говтва стала сотенним містечком Миргородського полку. В 1658 році відбулися бої між повсталим населенням і польсько-шляхетськими військами Виготського. З допомогою татар Виговський жорстоко придушив це повстання.

Під час війни проти шведських загарбників у 1708 — 1709 pp. у Говтві стояли полки генерал-майора Волконського, українські козаки, очолювані Д. Апостолом. Розміщені тут війська обороняли від шведів кордон до Псла і весь прилеглий район.

Проживаючи в сусідньому с. Мануйлівці, в 1897 році О.М. Горький відвідав Говтву. У тому ж році у двох номерах газети «Нижегородский листок» було надруковано його оповідання «Ярмарок у Голтві».

У 1918 році під керівництвом М.С. Піддубного на селі організувався партизанський загін, бійцями якого стали жителі Говтви С.П. Шолудько, Г.І. Григоренко, І.П. Брусенко, А.М. Карлаш, М.Г. Вусик. Незабаром група Піддубного влилася в загін Полтавської партизанської бригади під командуванням Я.Р. Огія, О. Лісовика та К. Матяша. У складі цього загону говтвянські партизани брали участь у боях за Кобеляки, Катеринослав та ін. міста України.

Під час Великої Вітчизняної війни комуністи Говтви П.К. Сірик, П.К. Костиренко та інші провадили серед населення підпільну роботу. Підпільники розповсюджували листівки, в яких розповідалося про наступальні дії наших доблесних військ, підтримували в людей віру в перемогу Радянської Армії.

Метрические книги по с. Говтва в архивах

Перечень метрических книг хранящихся в ГАПО (Полтава)

1. Полтавська губернія
2. Полтавська єпархія
3. Успенська церква, с. Говтва Кобеляцького пов.
4. х. Глибока Долина (станом на 1902 р.)
5. Народження: 1863–1871: ф. 1011, оп. 10, спр. 15; 1871–1875: ф. 1011, оп. 10,спр. 16; 1875–1882: ф. 1011, оп. 10, спр. 17; 1897–1902: ф. 1011, оп. 10, спр. 18; 1903–1908: ф. 1011, оп. 10, спр. 19; 1912: ф. 1011, оп. 10, спр. 20; 1913: ф. 1011, оп. 10, спр. 21; 1914–1920: ф. 1011, оп. 10, спр. 22; 1915: ф. 1011, оп. 10, спр. 23; 1916: ф. 1011, оп. 10, спр. 24
6. Шлюб: 1863–1871: ф. 1011, оп. 10, спр. 15; 1871–1875: ф. 1011, оп. 10, спр. 16; 1875–1882: ф. 1011, оп. 10, спр. 17; 1897–1902: ф. 1011, оп. 10, спр. 18; 1903–1908: ф. 1011,оп. 10, спр. 19; 1912: ф. 1011, оп. 10, спр. 20; 1913: ф. 1011, оп. 10, спр. 21; 1914–1920: ф. 1011, оп. 10, спр. 22; 1915: ф. 1011, оп. 10, спр. 23; 1916: ф. 1011, оп. 10, спр. 24
7. –
8. Смерть: 1863–1871: ф. 1011, оп. 10, спр. 15; 1871–1875: ф. 1011, оп. 10, спр. 16; 1875–1882: ф. 1011, оп. 10, спр. 17; 1897–1902: ф. 1011, оп. 10, спр. 18; 1903–1908: ф. 1011,оп. 10, спр. 19; 1912: ф. 1011, оп. 10, спр. 20; 1913: ф. 1011, оп. 10, спр. 21; 1914–1920: ф. 1011, оп. 10, спр. 22; 1915: ф. 1011, оп. 10, спр. 23; 1916: ф. 1011, оп. 10, спр. 24
9. –
10. –