Меню Закрити меню Історико-генеалогічна
база даних України

Луценки

Административно-территориальное деление

Луценки (укр. Луценки) — село, центр сельского совета Лохвицкого района Полтавской области.

Луценковскому сельскому совету подчинено село Новое.

Село относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История городов и сел УССР 1967 г.

Луценки (кол. Жабки) — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Сухій Лохвиці, за 21 км від районного центру, аа 25 км від залізничної станції Юсківці. Населення—1507 чоловік. Сільраді підпорядкований населений пункт Нове.

В селі розташований колгосп «Зоря комунізму», який має 5688 га землі. Вирощує зернові та технічні культури; розвинуте тваринництво, бджільництво.

У Луценках є середня школа, клуб на 400 місць, бібліотека.

Село Жабки засноване на початку XVII ст.

Під час революції 1905—1907 pp. було кілька заворушень селян, якими керували Я. Мосіенко та його син Охтись. За участь у виступах були заслані селяни Н. Захаренко, Л. Стеценко, О. Любченко.

В жовтні 1918 року більшовик С.К. Луценко організував у селі партійний осередок, який очолив боротьбу селян за Радянську владу. Г.І. Петровський назвав С.К. Луценка справжнім солдатом революції. С.К. Луценко в 1926— 28 pp. працював заступником наркома земельних справ УРСР.

В роки Великої Вітчизняної війни в селі діяла група підпільників, очолювана С.Р. Кейбалом.

В селі народилися І.К. Лета — Герой Радянського Союзу, поет Я.Г. Савченко, М.П. Залужний — заслужений  агроном  УРСР.

Ваш комментарий