Меню Закрыть меню Историко-генеалогическая
база данных Украины

Буша

Административно-территориальное деление

Буша (укр. Буша) — село, центр сельского совета Ямпольского района Винницкой области.

Бушанскому сельскому совету подчинены села Держанка, Дорошовка и Слобода-Бушанская.

Село относится к историко-этнографическому региону Подолье.

История городов и сел УССР 1972 год

Буша — село, центр сільської Ради. Лежить на річці Вушанці при впадінні її у Мурафу, за 20 км від районного центру, за 30 км від залізничної станції Могилів-Подільський. Населення — 1323 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Держанка, Дорошівка, Слобода-Бушанська.

В селі розміщена центральна садиба колгоспу «Зоря комунізму». Господарство обробляє 4445 га землі, в т. ч. 3050 га орної. Комбайнер І. С. Гнидюк — Герой Соціалістичної Праці.

Є восьмирічна школа, клуб, бібліотека; дільнична лікарня.

Партійну та комсомольську організації засновано 1926 року. Тепер у селі 65 комуністів та 40 комсомольців.

Вперше село згадується в історичних джерелах XVI ст. У XVII ст. Буша була містом-фортецею, відігравала важливу роль у захисті південних кордонів. 1648 року мешканці Буші приєдналися до селянсько-козацького війська Б. Хмельницького. 1654 року польсько-шляхетське військо двічі намагалося оволодіти фортецею. В листопаді цього ж року 60-тисячне військо Речі Посполитої при підтримці татар обложило Бушу. Оборону фортеці очолили сотники Гречка та Зависний. Коли під час однієї нічної вилазки керівники оборони загинули, керівництво залогою очолила вдова Зависного Марьяна. Значна частина козаків загинула в бою, і шляхтичам вдалося вдертися у фортецю. Тоді Мар’яна Зависна підпалила пороховий льох. Під уламками фортеці загинуло багато ворогів. Лише наприкінці XVII ст. Буша почала відроджуватися.

В травні 1905 року в Буші відбулися селянські заворушення.

Поблизу Буші виявлено поселення трипільської культури та печерний храм VIII ст., який існував і за давньоруських часів, і пізніше. Біля Дорошівки та Слободи-Бушанської знайдено два великі поселення черняхівської культури.

Ваш комментарий