Колыбабинцы

Административно-территориальное деление

Колыбабинцы (укр. Колибабинці) — село, подчинено Кривошеевскому сельскому совету Хмельницкого района Винницкой области.

Село относится к историко-этнографическому региону Подолье.

История городов и сел УССР 1972 год

Колибабинці — село, центр сільської Ради, розташоване в долині, якою протікає річка Снивода, за 24 км від районного центру, за 8 км від залізничної станції Уладівка. Населення — 1577 чоловік. Сільраді підпорядковане село Кривошиї.

В Колибабинцях є бригада колгоспу ім. XXI з’їзду КПРС, центральна садиба якого міститься в селі Кривошиях. Господарство користується 1542 га землі, у т. ч. 1285 га орної, займається вирощуванням зернових культур, розвитком м’ясо-молочного тваринництва.

Працюють восьмирічна школа, 2 бібліотеки, клуб, медпункт, пологовий будинок. Виходить багатотиражна колгоспна газета «За високий урожай».

Тут є партійна і комсомольська організації, які об’єднують 46 комуністів і 106 комсомольців. Перший комсомольський осередок засновано в 1926 році. Комсомольського ватажка В. О. Бартка вбили бандити у 1928 році.

Перші письмові згадки про село належать до Х\ І століття.

Влітку 1905 року в Колибабинцях відбулося велике заворушення. Селяни вимагали розподілу поміщицької землі, ліквідації боргів. Організаторів виступу X. Л. Мартинюка, Я. І. Стадника, С. К. Ковальчука, С. І. Фурмана та інших відправили до Кам’янця-Подільського у в’язницю. В 1912 році в селі вибухло нове заворушення селян під керівництвом Д. М. Риги і К. Безносюка. Для придушення виступу в село було введено каральний загін козаків.

З жовтня 1943 по березень 1944 року в Колибабинцях діяла підпільна антифашистська група.

Понад 500 вихідців з села закінчили вищі та середні навчальні заклади. Серед них М. П. Рудюк — кандидат медичних наук.