Меню Закрити меню Історико-генеалогічна
база даних України

Запорізька область

Райони області

Бердянський
Більмацький
Василівський
Великобілозерський
Веселівський
Вільнянський
Гуляйпільський
Запорізький
Кам’янсько-Дніпровський
Мелітопольський
Михайлівський
Новомиколаївський
Оріхівський
Пологівський
Приазовський
Приморський
Розівський
Токмацький
Чернігівський
Якимівський

Міста обласного значення

Історія області

Після татаро-монгольської навали 1237—1240 років територія Запорізького краю на два століття ввійшла до складу Золотої Орди.

1445 року запорізькі степи по лівому берегу Дніпра ввійшли до складу Кримського ханства. З кінця XV до середини XIX століть їх населяли кочові та напівосілі ногайці.

Природно-географічні та історичні умови у XV—XVI століттях сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним із центрів формування запорізького козацтва. Одним із його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще з давньоруських часів.

Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах — європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.

Наприкінці XVIII століття землі південної України увійшли до складу Російської імперії.

Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. У ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом в іншого, викликало до життя своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: меноніти, німці, болгари, євреї, гагаузи, поляки, серби, греки, албанці.

Область була утворена 10 січня 1939 року шляхом поділу Дніпропетровської області.

26 березня 1939 року ліквідований Коларівський, Люксембурзький, Молочанський та Ротфронтівський район і утворено Приморський район.

20 лютого 1945 р. створено нові райони: Верхнє-Хортицький, Комишевахський і Ново-Керменичський та ліквідовано Запорізький район і Новозлатопільський район.

27 червня 1946 р. Ново-Керменчицький район перейменовано на Розівський район, а також перенесення районного центру з села Новий Керменчик в смт Розівка.

У 1962 році, після укрупнення, залишилось 10 районів, було ліквідовано 13 районів: Андріївський, Великобілозерський, Верхньохортицький, Веселівський, Гуляйпільський, Кам’янсько-Дніпровський, Комишуваський, Нововасилівський, Новомиколаївський, Приморський, Розівський, Чернігівський та Якимівський.

6 січня 1964 р. Василівський район перейменовано на Кам’янсько-Дніпровський район (з перенесенням районного центру).

У 1965 р. деякі з районів були знову утворені та їхня кількість склала 17.

У грудні 1966 р. було утворено раніше ліквідований Новомиколаївський район. Червоноармійський район перейменовано на Вільнянський, а Пологський — на Пологівський.

3 лютого 1993 року знову утворено Великобілозерський район.

4 лютого 2016 року Верховна Рада України проголосувала за перейменування п’яти населених пунктів Запорізької області у зв’язку з декомунізацією.

21 травня 2016 року постановою Верховної Ради України № 1353-VIII в Запорізькій області були перейменовані 18 населених пунктів і один район.

1 червня 2016 року спікер Верховної Ради Андрій Парубій підписав проєкт постанови № 4085 «Про перейменування окремих населених пунктів і районів». У документі значилося 40 нових назв для населених пунктів Запорізької області.

У 17 липня 2020 Верховна Рада України прийняла Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів», що є частиною адміністративно-територіальної реформи. За її результатами було укрупнено Запорізький, Василівський, Пололівський, Мелітопольський та Бердяньский райони.