Меню Закрити меню Історико-генеалогічна
база даних України

Григоровка

Административно-территориальное деление

Григоровка (укр. Григорівка) — cело, центр сельского совета Каневского района Черкасской области. В ХІХ столетии село Трахтемировской волости Богуславского (Каневского) уезда Киевской губернии.

Григоровскому сельскому совету подчинены села Луковица и Трахтемиров.

Зарубинцы (укр. Зарубинці) — cело Трахтемировской волости Каневского уезда Киевской губернии. В 1976 г. исключено из учетных данных Григоровского сельсовета Каневского района Черкасской области.

Монастырек (укр. Монастирьок) — cело, Трахтемировской волости Каневского уезда Киевской губернии. В 1976 г. исключено из учетных данных Григоровского сельского совета.

Cело относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История

Григорьевка — это единственное село Трахтемировского заповедника, которому повезло пережить все тяжелые времена и сохраниться до наших дней. Село возникло не позднее XV ст., с далеких княжеских времен, о чем свидетельствуют археологические находки.

Во время правления киевского князя Емельки Владимировича 1440-1455 гг. тогдашнее сельцо получил боярин Григорий. От имени этого владельца и пошло первое название села — Григорьевка. После смерти боярина Григория село с некоторыми другими селами перешло по наследству к сынам — Иванку и Петру, которые тоже имели сыновей Кузьму и Иванка. После смерти Петра между его сыном Иваном и братом Иванком возник спор за имущество, благодаря которому к нам дошли первые сведения о селе. Иванко Петрович прислал жалобу киевскому воеводе Мартыну Гаштольду (1471-1475 гг.). После распределения спорных усадеб обе стороны получили по половине села. Но спор возник снова после смерти Иванка Григорьевича. Великий князь Александр в своем решении от 1494 г. подтвердил принятое решение. В дальнейшем село принадлежало сыну Иванка Потапу, а потом перешло к его дочке Мелохе. В середине XVI ст. она вышла замуж за Богуна Морозовича, и село стало принадлежать ему, после чего сведения о сыне Григорьева встречаются в описании Каневского замка
1552 г.

Вполне вероятно, что по универсалу польского короля Стефана Батория от 1578 г. о предоставлении местностей Трахтемирову Григорьевка стала собственностью Трахтемировского монастыря. В начале XVII ст. борьба за Григорьевку между монастырем и местными землевладельцами обострилась, и эти земли часто меняли своего владельца.

В XVIII ст. Григорьевка, как и большинство других сел, принадлежала племяннику польского короля Августа Понятовского — князю Станиславу Понятовскому. В 1741 г. в Григорьевке было 60 дворов, в 1792 г. — 88 дворов, а в начале 60-х годов XIX ст. в селе жило близко 1000 человек.

В 1855 г. была построена новая деревянная церковь святого Николая, хотя по пересказам, церковь в селе была еще до 1720 г.

В коллективизацию в селе было 14 ветряных мельниц. На быстром Днепре построено две водных мельницы. В 1922 г. создано ТЗОС «Прометей», которое объединяло 40 хозяйств. Перед самой войной, в 1941 г. в селе выстроили новый клуб.

Вернуться к содержанию

История городов и сел УССР 1972 год (село в составе Каневского р-на Черкасской обл.)

Григорівка — село, центр сільської Ради, розташоване на правому березі Дніпра, за 37 км від районного центру, за 50 км від залізничної станції Переяславська. В селі є пристань. Населення — 1074 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Зарубинці, Луковиця, Монастирок, Трахтемирів.

На території села розміщена центральна садиба радгоспу «Григорівський», за яким закріплено 2520 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1456 га орної землі. Господарство зернового напрямку з розвинутим тваринництвом.

Допоміжні підприємства — млин, пилорама, ремонтно-технічна майстерня, виноробний цех.

Працюють 8-річна школа на 153 учні, клуб на 250 місць, дві бібліотеки з фондом 15 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт.

45 трудівників нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.

Партійна організація налічує 39 комуністів, комсомольська — 23 члени ВЛКСМ.

Перша згадка про Григорівку належить до 1552 року.

1922 року створено ТСОЗ «Прометей».

У боях з фашистами брало участь 480 григорівців, з них 394 нагороджені орденами і медалями. На честь воїнів, які загинули в боях за визволення села, закладено парк. В братській могилі поховано 190 воїнів різних національностей.

Біля сіл Григорівни, Зарубинців, Луковиці, Трахтемирова виявлено багато археологічних пам’яток від трипільської культури до періоду Київської Русі. З них найважливіші — Трахтемирівське скіфське городище, могильник зарубинецької культури, що дав назву цій культурі, та давньоруське городище.

История городов и сел УССР 1971 год (село в составе Переяслав-Хмельницкого р-на Киевской обл.)

Григорівка — село, центр сільської Ради. Розташована на правому березі Дніпра, за 22 км на південь від районного центру та за 50 км від найближчої залізничної станції Переяславська. В селі є пристань. Населення—1158 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Зарубинці, Луковиця, Монастирок, Трахтемирів.

На території села розміщена центральна садиба радгоспу «Григорівський», за яким закріплено 3223 сільськогосподарських угідь, у т. ч. 715 га орної землі. З допоміжних підприємств є млин, пилорама, ремонтно-технічна майстерня, виноробний цех. Трудівники села першими в області з допомогою об’єднання «Сільгосптехніки» та Українського науково-дослідного інституту механізації і електрифікації сільського господарства почали освоювати орнонепридатні схили, що створює сприятливі умови для розвитку садівництва й виноградарства.

В селі працюють восьмирічна школа, клуб, дві бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт.

Перша згадка в історичних джерелах про Григорівку належить до 1552 року.

В роки громадянської війни уродженці села А. П. і М. С. Спижові служили у військовому з’єднанні Червоного козацтва України. М. С. Спижовий командував кавалерійським полком. У Велику Вітчизняну війну він був партизанським зв’язковим.

1922 року створено ТСОЗ «Прометей», що об’єднував 40 господарств.

Під час Великої Вітчизняної війни з листопада 1942-го до березня 1943 року у Григорівці діяла підпільна група, яку очолював житель села в. Д. Ломака. В березні 1943 року вона була реорганізована в партизанський загін ім. Т. Г. Шевченка, який пізніше об’єднався із загоном ім. В. І. Чапаева, утворивши партизанське з’єднання ім. В. І. Чапаева. В боях на фронтах війни та в партизанському русі брало участь 480 жителів Григорівки, з них 394 чоловіка нагороджені орденами й медалями. Свято шанують жителі села пам’ять про воїнів, які загинули в боях за Григорівку. В центрі її закладено парк «Дружба» на честь бійців різних національностей, що визволяли село. У братській могилі поблизу школи поховано 190 воїнів, у т. ч. гвардії рядового Героя Радянського Союзу М. Є. Петухова.

Біля сіл Григорівки, Зарубинців, Луковиці, Трахтемирова виявлено чимало археологічних пам’яток від трипільської культури (IV—III тисячоліття до н. е.) до часів Київської Русі. З них найважливіші — Трахтемирівське скіфське городище, могильник зарубинецької культури, що дав назву цій культурі, та давньоруське городище.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Григоров, село над Днепром в 6-ти верстах ниже деревни Зарубинец, в местности гористой и лесистой. Жителей обоего пола 969. В 1741 г. было 60 дворов; в 1792 уже 88, а жителей мужского пола 372, женского 337. В конце прошедшего века Григоров причислялся к вотчинам князя Станислава Понятовского, от которого куплен около 1790 года Гудим-Левковичем; с 1830 г. принадлежал капитану Михаилу Гудим-Левковичу, после трагической смерти коего, 22 апреля 1857 года, — брату его поручику Петру, коим продан подполковнику Исаевичу; но третья часть села, с 70 ревизскими душами и 506 десят. земли, еще прежде, отдельно куплена Филипниною Белявской. О существовании Григорова в начале XVII столетия свидетельствует инструкция Киевским послам, отправленным на Варшавский сейм в 1618 году. В инструкции этой говорится: «тиж комиссары, абы добра шляхецки, безправне щез козаки до Терехттшрова свежо забране, мяновиць: Грегоров, пана писара земсківго Кіовскіего (Федора Сущанского-Проскуры), Подсуче, пана Олизара и иных вшистких, абы знову теи брати нашей превротили». Арх. Юго-Зал. Рос. Часть 2 стр. 194. Поводом к такому поручению Киевских послов, которые очевидно находились под влиянием земского писаря, послужило то, что Григоров, принадлежавший прежде Трехтемировскому монастырю, был присвоен писарем, а потом казаками возвращен монастырю. Тамже, 3 часть стр. 236.

Церковь во имя Св. Николая, деревянная, 5-го класса; земли имеет указную пропорцию; построена в 1855 году покойным помещиком Михаилом Гудим-Левковичем. О предшествовавших Григоровских церквах можно иметь сведения из визиты Каневского деканата за 1740, 1746 и 1792 годы. В них между прочим значится, что прежние Григоровские церкви, существовавшие до 1776 года, стояли на другом месте, что первая церковь, которую помнили в конце истекшего века, была построена в 1720 году без сомнения на место еще давнейшей, что следует заключить из того, что священник Феодор Стефанович, не имевший во время первой визига «инсталляции» униатского митрополита и угрожаемый за то визигатором лишением бороды и волос, был посвящен в Переяславле еще в 1719 году. В 1776 году избрано для построения церкви нынешнее место «арцивеселое», как выражается визига 1792 года.

К приходу Григоровскому причислена с давних времен деревня Луковица, принадлежащая с 1837 года к Ходоровскому имению, по покупке от Гудим-Левковича. Она находится среди яров между Зарубинцами и Григоровкой, в 2-х от первой деревни и в 4-х верстах от последнего села. Жителей обоего пола 164. Деревня образовалась в половине прошлого века из выходцев Белоруссии.

Вернуться к содержанию



Наиболее распространенные фамилии лиц православного исповедания по с. Григоровка начала ХХ ст.

Горовый
Грицай
Деркач
Диденко
Жлукта
Забара
Качкалда
Ковальский
Кунах
Куришко
Лен
Литвин
Ломака
Мазур
Майстренко
Македон
Макиенко
Овчар
Покотило
Попович
Середа
Спижовый
Цап
Цыба
Черевач
Шишченко
Шурдукан
Щербак

Список жертв голодомора 1932-1933 гг. по с. Григоровка (Национальная книга памяти жертв голодомора в Украине. Черкасская область.)

За даними різних джерел у селі в 1932 – 1933 роках загинуло близько 250 осіб. На сьогодні встановлено імена 50. Мартиролог укладено на підставі даних Книги реєстрації актів цивільного стану (Державний архів Черкаської області, Р-5899, оп. 15, спр. 2).

[нерозбірливо] Ларіон Захарович, 40 р., одноосібник, 22.83.1932 р., від туберкульозу.
Горовенко Микола Васильович, член артілі, 28.09.1932 р., причину смерті не вказано.
Горовенко Надія Макарівна, дитина, 6 р., 03.11.1932 р., від дифтерії.
Грицай Марина Свиридівна, дитина, 11 р., 26.10.1932 р., причину смерті не вказано.
Грицак Маргарита Прокопівна, 60 р., одноосібниця, 20.01.1932 р., від старості.
Деркач Іван Оверкович, 80 р., член артілі, 18.12.1932 р., причина смерті не відома.
Деркач Омелян Лаврович, 32 р., член артілі, 1.10.1932 р., від побоїв.
Діденко Корній Омелянович, 65 р., одноосібник, 8.10.1932 р., від старості.
Діденко Марина Михайлівна, 80 р., 3.05.1932 р., від старості.
Зозуля Олександра Олекс., 70 р., 18.05.1932 р., від старості.
Кунах Зінаїда Яківна, дитина, 2 р., 21.05.1932 р., рахіт.
Кунах Олександра Пилипівна, 70 р., член артілі, 28.06.1932 р., від пороку серця.
Кунах Яків Якович, 47 р., член артілі, 21.09.1932 р., від виразки шлунку.
Литвин Андрій Антонович, дитина, 4 р., 28.12.1932 р., причина смерті не відома.
Литвин Маргарита Титівна, дитина, 6 р., 12.10.1932 р., причина смерті не відома.
Ломака Антон Якович, дитина, 5 днів, 07.07.1932 р., нездатне до життя.
Ломака Василь Панікарпович, дитина, 20 днів, 20.02.1932 р., хворий від роду.
Ломака Василь Тимофійович, дитина, 2 р., 30.04.1932 р., рахіт.
Ломака Василь Якович, дитина, 3 р., 20.01.1932 р., причина смерті не відома.
Ломака Гриць Якович, дитина, 1,5 місяці, член артілі, 27.09.1932 р., причину смерті не вказано.
Ломака Іван Мусійович, дитина, 1 р., 28.12.1932 р., причина смерті не відома.
Ломака Кость Зотович, дитина, 5 р., 24.10.1932 р., причину смерті не вказано.
Ломака Лукерія Марківна, 56 р., член артілі, 29.10.1932 р., причину смерті не вказано.
Ломака Парасина Кіндратівна, 96 р., член колгоспу, 25.03.1932 р., від старості.
Ломака Текля Павлівна, 90 р., 22.04.1932 р., від старості.
Ломака Тетяна Петрівна, 24 р., член артілі, 10.04.1932 р., втопилась.
Ломака Яків Родіонович, 20 днів, 27.11.1932 р., причина смерті не відома.
Ломака Яків Якимович, 65 р., член артілі, 13.04.1932 р., від старості.
Майстренко Жорж Дмитрович, член колгоспу, 06.02.1932 р., хворий від роду.
Македон [нерозбірливо], 65 р., член артілі, 30.09.1932 р., від старості.
Македон Аврам Гаврилович, 60 р., одноосібник, 12.12.1932 р., причина смерті не відома.
Македон Василь Петрович, дитина, 5 р., 29.10.1932 р., причину смерті не вказано.
Македон Іван Миколайович, дитина, 10 місяців, 16.09.1932 р., причину смерті не вказано.
Македон Олекса Іванович, 32 р., член колгоспу, 2.05.1932 р., від туберкульозу.
Михайленко Гапка Антонівна, 46 р., член колгоспу, 20.12.1932 р., причина смерті невідома.
Петриненко Лариса Павлівна, дитина, 4 р., 25.10.1932 р., причина смерті не відома.
Сніжова Ганна Панасівна, 15 р., 23.11.1932 р., причина смерті не відома.
Сніжова Зінаїда Артемівна, дитина, 2 р., 10.10.1932 р., причина смерті не відома.
Сніжова Тетяна Семенівна, одноосібниця, 29.09.1932 р., причину смерті не вказано.
Сніжова Явдоха Василівна, 17 р., одноосібниця, 20.04.1932 р., від туберкульозу.
Сніжовий Андрій Максимович, 37 р., одноосібник, 17.056.1932 р., від запалення легень.
Сніжовий Іван Олексійович, дитина, 7 р., 30.10.1932 р., причину смерті не вказано.
Хмара Іван Тихонович, дитина, 19 днів, 01.08.1932 р., від насильства.
Цап Грицько Павлович, 80 р., хазяїн, 13.01.1932 р., від старості.
Циба Федір Іванович, 55 р., 14.06.1932 р., причина смерті від раку шлунку.
Чередник Варвара Григорівна, 74 р., одноосібниця, 20.10.1932 р., від старості.
Чорноіваненко Матвій Іванович, 90 р., одноосібник, 28.05.1932 р., від старості.
Шандаренко Іван Трохимович, 16 р., член артілі, 30.09.1932 р., від запалення легень.
Шумська Анастасія Василівна, дитина, 15 днів, 15.01.1932 р., хвора від роду.
Щербак Симон Панькович, дитина, 5 р., 23.10.1932 р., причину смерті не вказано.

Вернуться к содержанию

Метрические книги по селу Григоровка находящиеся на хранении в ГАЧО

  1. Київська губернія
  2. Київська єпархія
  3. Миколаївська церква, с. Григорівка Канівського повіту Трактомирівської волості
  4. с. Лукавиця
  5. Народження: 1854-1868: ф.931, оп.1, спр.1452;  11.1868-09.1885: ф.931, оп.1, спр.1479;  1878: ф.931, оп.1, спр.1564;  1884: ф.931, оп.1, спр.1659;  1885: ф.931, оп.1, спр.1671;  1889: ф.931, оп.1, спр.1733;  1891: ф.931, оп.1, спр.1764;  1892: ф.931, оп.1, спр.1776;  1893: ф.931, оп.1, спр.1794;  1897: ф.931, оп.1, спр.1844;  1898: ф.931, оп.1, спр.1854;  1899: ф.931, оп.1, спр.1868;  1901: ф.931, оп.1, спр.1898; 1902: ф.931, оп.1, спр.1916;  1903: ф.931, оп.1, спр.1928;  1903-1908: ф.931, оп.1, спр.1930;  1904: ф.931, оп.1, спр.1940;  1906: ф.931, оп.1, спр.1977;  1907: ф.931, оп.1, спр.1996;  1908: ф.931, оп.1, спр.2018;  1909: ф.931, оп.1, спр.2033;  1909-1914: ф.931, оп.1, спр.2038;  1911: ф.931, оп.1,
    спр.2066;  1912: ф.931, оп.1, спр.2078;  1913: ф.931, оп.1, спр.2096;  1914: ф.931, оп.1, спр.2110; 1915-03.1922: ф.931, оп.2, спр.76; 1916: ф.931, оп.1, спр.2131
  6. Шлюб: 1878: ф.931, оп.1, спр.1564;  1884: ф.931, оп.1, спр.1659;  1885: ф.931, оп.1, спр.1671;  1889: ф.931, оп.1, спр.1733;  1891: ф.931, оп.1, спр.1764;  1892: ф.931, оп.1, спр.1776;  1893: ф.931, оп.1, спр.1794;  1897: ф.931, оп.1, спр.1844;  1898: ф.931, оп.1, спр.1854;  1899: ф.931, оп.1, спр.1868;  1901: ф.931, оп.1, спр.1898; 1902: ф.931, оп.1, спр.1916;  1903: ф.931, оп.1, спр.1928;  1903-1905: ф.931, оп.1, спр.1930;  1904: ф.931, оп.1, спр.1940; 1905-1906: ф.931, оп.1, спр.1958;  1906: ф.931, оп.1, спр.1977; 1907-1908: ф.931, оп.1, спр.1930;  1907: ф.931, оп.1, спр.1996;  1908: ф.931, оп.1, спр.2018; 1909-1910: ф.931, оп.1, спр.1958;   1909: ф.931, оп.1, спр.2033;  1911-1914: ф.931, оп.1, спр.2038;  1911: ф.931, оп.1, спр.2066;  1912: ф.931, оп.1, спр.2078;  1913: ф.931, оп.1, спр.2096;  1914: ф.931, оп.1, спр.2110; 1915-01.1922: ф.931, оп.2, спр.76; 1916: ф.931, оп.1, спр.2131
  7. Смерть: 1878: ф.931, оп.1, спр.1564;  1884: ф.931, оп.1, спр.1659;  1885: ф.931, оп.1, спр.1671;  1889: ф.931, оп.1, спр.1733;  1891: ф.931, оп.1, спр.1764;  1892: ф.931, оп.1, спр.1776;  1893: ф.931, оп.1, спр.1794;  1897: ф.931, оп.1, спр.1844;  1898: ф.931, оп.1, спр.1854;  1899: ф.931, оп.1, спр.1868;  1901: ф.931, оп.1, спр.1898; 1902: ф.931, оп.1, спр.1916;  1903: ф.931, оп.1, спр.1928;  1904: ф.931, оп.1, спр.1940; 1905: ф.931, оп.1, спр.1930; 1905-1906: ф.931, оп.1, спр.1958;  1906: ф.931, оп.1, спр.1977; 1907-1908: ф.931, оп.1, спр.1930;  1907: ф.931, оп.1, спр.1996;  1908: ф.931, оп.1, спр.2018; 1909-1910: ф.931, оп.1, спр.1958;   1909: ф.931, оп.1, спр.2033;  1911-1914: ф.931, оп.1, спр.2038;  1911: ф.931, оп.1, спр.2066;  1912: ф.931, оп.1, спр.2078;  1913: ф.931, оп.1, спр.2096;  1914: ф.931, оп.1, спр.2110; 1915-1919: ф.931, оп.2, спр.76; 1916: ф.931, оп.1, спр.2131

Вернуться к содержанию

Заказать генеалогическое исследование Вашего рода по с. Григоровка

Если Ваш род происходит из села Григоровка мы можем провести для Вас генеалогическое исследование.
Order a genealogical research based on Grigorovka village.

Карты

Вернуться к содержанию

Ваш комментарий