Меню Закрити меню Історико-генеалогічна
база даних України

Луганська область

Райони області

Міста обласного значення

Історія області

Заселення території області почалося приблизно 100 тис. років тому. Довгий час у краї панували тюрки-номади. У 1360-х роках у Подинцівві (неподалік сучасного села Шипилівка Попаснянського району) тимчасово розташовувалася столиця Золотої Орди. З розпадом цієї держави донецькі степи перетворилися на «Дике Поле».

Після придушення польськими військами обурень 20-30-х років XVII ст. тут почала утворюватися нова історична область – Слобідська Україна.

Наприкінці XVIII ст. почався значний на той час видобуток кам’яного вугілля в районі Лисичанська.

З метою об’єднання в одне ціле вугільних районів басейну у лютому 1919 року було утворено Донецьку губернію з центром у місті Луганськ.

2 липня 1932 року було створено Донецьку область, до її складу увійшли 12 міських рад та 23 райони, у тому числі територія нинішньої Луганської області.

Обласним центром був Артемівськ, а з 16 липня 1932 р. — Сталіно.

3 червня 1938 року Донецьку область була розділена на Сталінську та Ворошиловградську області, до складу останньої увійшли 4 міста, 28 районів. На січень 1939 року у області проживало 1 млн. 837 тис. людина, у тому числі — 65,8% сільського населення, 34,2% — міського. 1958 року область була перейменована в Луганську, і так вона проіснувала до 1970 року, коли їй знову було повернуто назву Ворошиловградська, а з 1990 року назву знову змінено на Луганську.