Меню Закрити меню Історико-генеалогічна
база даних України

Львівська область

Райони області

Міста обласного значення

Про область

Є однією із трьох областей історико-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Одна з найбільших областей країни в економічному, туристичному, культурному та науковому напрямах.

Після 1850 року Галичину було поділено на східну та західну, Львів став центром східної Галичини, включаючи у себе 12 крайсів. Після 1867 року створено нові повіти які проіснували до кінця Австро-Угорщини.

Львівське воєводство Польської Республіки було утворене 23 грудня 1920 з міста Львів і 19 повітів Східної Галичини та 8 повітів Західної Галичини.

Після вторгнення Третій Рейху та СРСР у Польщу та фактичного припинення її існування, 27 листопада 1939 було утворено Львівську область у складі УРСР з центром у місті Львові.

17 січня 1940 року було ліквідовано повіти і утворено 37 районів у складі Львівської області: Бобркський, Бродовський, Буський, Велико-Мостівський, Вінниківський, Глинянський, Горинецький, Городокський, Дідилівський, Дунаївський, Жолкевський, Золочівський, Кам’янко-Струмилівський, Краковецький, Красненський, Куликівський, Лопатинський, Львівський, Любачівський, Ляшківський, Магерівський, Немирівський, Ново-Яричівський, Олеський, Перемишлянський, Підкамінський, Пениковицький, Рава-Руський, Радехівський, Синявський, Сокальський, Сокольницький, Угнівський, Шевченківський, Щирецький, Яворівський, Янівський райони.

Після зайняття західної України німцями, 1 серпня 1941 було створено Дистрикт Галичина з центром у Львові, який ділився на окружні староства та виділені міста, всього було 15 окружних староств.

Після зайняття території Червоною Армією було відновлено поділ 1940 року. У жовтні 1944 року до Польщі перейшли Горинецький, Любачівський, Ляшківський, Синявський та Угнівський райони Львівської області. Також цього року Кам’янку-Струмилівську разом з районом було перейменовано на Кам’янку-Бузьку.

1 листопада 1946 року Пониковицький район перейменовано на Заболотцівський район, Сокольницький — на Пустомитівський район, Львівський — на Брюховицький район.

10 листопада 1951 року було створено Забузький район після того, як внаслідок обміну територіями до складу УРСР перейшло від ПНР місто Белз з навколишніми територіями. У 1959 році до нього було приєднано Великомостівський район. Забузький район було ліквідовано у грудні 1962 року — його територія увійшла до складу Сокальського району.

6 червня 1957 ліквідовані Брюховицький, Краковецький, Немирівський та Хирівський райони. 25 вересня 1958 — Магерівський та Поморянський райони.

21 травня 1959 Дрогобицька область була включена до складу Львівської області, утворивши її південну частину, укрупнивши у новоствореній області райони.

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 11 районів. Таким чином скасовувались 21 район: Бібркський, Бориславський, Буський, Глинянський, Добромильський, Забузький, Івано-Франківський, Лопатинський, Миколаївський, Мостиський, Нестеровський, Новояричівський, Олеський, Перемишлянський, Рава-Руський, Радехівський, Рудківський, Самбірський, Сколівський, Турківський та Ходорівський.

У 1965 р. кількість районів збільшена до 16. У грудні 1966 р. відновилось ще 4 райони: Буський, Миколаївський, Мостиський та Сколівський.

У 1991 році було перейменовано назад Нестеров на Жовкву, та Нестеровський район на Жовківський відповідно.

Верховна рада України у грудні 2002 року визначила Новий Розділ та Моршин містами обласного значення.

Влітку 2020 року область стала поділеною на сім нових районів у рамках децентралізації та адміністративно-територіальної реформи.