Вовчик

Административно-территориальное деление

Вовчик (укр. Вовчик)  — село, центр сельского совета Лубенского района Полтавской области.

Вовчикскому сельскому совету подчинены села Висачки, Волчья Долина и Кузубовка.

Село относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История городов и сел УССР 1967 г.

Вовчик — село, центр сільської Ради. Розташований на лівому березі р. Сули, за 20 км від районного центру. До найближчої залізничної станції Ромодан — 18 км. Населення — 1774 чол. Сільраді підпорядковані населені пункти Березоточа, Вовча Долина, Заора, Суха Солониця.

Колгосп ім. Леніна, центральна садиба якого міститься в селі, має 4733 га земельних угідь. Виробничий напрям — рослинництво і тваринництво. В артілі широко запроваджується соціалістичне змагання і шефська взаємодопомога з Лубенським заводом «Комсомолець» і заводом залізобетонних виробів. Працює відділення «Сільгосптехніка».

У Вовчику є лікарня, середня та восьмирічна школа, 2 бібліотеки, історнко-краєзнавчий музей, Будинок культури (при ньому університет культури з 4 факультетами).

На північній околиці села Березоточі виявлено поселення скіфських часів (V—III ст. до н. е.).

У документах за 1787 рік зазначається, що в с. Вовчику більш ніж 100 років землею володіла церква.

У 1904—1905 pp. у селі діяв селянський комітет, що організував на площі мітинг. І.Д. Кулій був зв’язаний з революційним комітетом Лубен.

Уродженцями села є професор історії Т. Дяченко, генерал армії І.П. Михайленко, народний артист УРСР П.Т. Сергієнко.