Гунча

Административно-территориальное деление

Гунча (укр. Гунча) — село, центр сельского совета Гайсинского района Винницкой области. В ХІХ ст. село Гайсинского уезда Подольской губернии.

Гунчанскому сельскому совету подчинено село Адамовка.

Село относится к историко-этнографическому региону Подолье.

История городов и сел УССР 1972 год

Гунча — село, центр сільської Ради. Лежить на лівому березі річки Собі, за 12 км від районного центру і залізничної станції Гайсин. Населення — 1136 чоловік. Сільраді підпорядковане село Адамівка.

В селі розташована центральна садиба колгоспу ім. XXI з’їзду КПРС. За господарством закріплено близько 3180 га землі, в т. ч. 2170 га орної. Вирощує зернові й технічні культури. Розвинуто м’ясо-молочне тваринництво.

Працюють 8-річна школа, клуб, бібліотека; медичний пункт.

Партійну організацію засновано в 1926 році. Тепер в ній 36 комуністів. Комсомольська організація існує з 1923 року. Нині в селі 51 комсомолець.

Село вперше згадується в писемних джерелах XVIII ст. Під час революції 1905—1907 рр. у Гунчі відбулися заворушення.

На околиці села виявлено рештки ранньотрипільського та ранньослов’янського поселень.

Перечень метрических книг по с. Гунча хранящихся в ГАВО

1. Подільська губернія
2. Подільська єпархія
3. Свято-Космодем’янівська церква, с. Гунча Гайсинського пов. Подільської
губ.
4.  Гунча
5. Народження:1861–1875: ф. 904, оп. 13, спр. 7; 1884–1887: ф. 904, оп. 13, спр. 48; 1888–1891: ф. 904, оп. 13, спр. 57; 1892–1897: ф. 904, оп. 13, спр. 79; 1897–1901: ф. 904, оп. 13, спр. 102; 1902–1906: ф. 904, оп. 13, спр. 124; 1915–1920: ф. 904, оп. 13, спр. 204
6. Шлюб: 1861–1875: ф. 904, оп. 13, спр. 7; 1884–1887: ф. 904, оп. 13, спр. 48; 1888–1891: ф. 904, оп. 13, спр. 57; 1892–1897: ф. 904, оп. 13, спр. 79; 1897–1901: ф. 904, оп. 13, спр. 102; 1902–1906: ф. 904, оп. 13, спр. 124; 1915–1920: ф. 904, оп. 13, спр. 204
7. –
8. Смерть: 1861–1875: ф. 904, оп. 13, спр. 7; 1884–1887: ф. 904, оп. 13, спр. 48; 1888–1891: ф. 904, оп. 13, спр. 57; 1892–1897: ф. 904, оп. 13, спр. 79; 1897–1901: ф. 904, оп. 13, спр. 102; 1902–1906: ф. 904, оп. 13, спр. 124; 1915–1920: ф. 904, оп. 13, спр. 204
9. –
10. –