Мытки

Административно-территориальное деление

Мытки (укр. Митки) — село, центр сельского совета Барского района Винницкой области.

Мытковскому сельскому совету подчинено село Кияновка.

Село относится к историко-этнографическому региону Подолье.

История городов и сел УССР 1972 год

Митки — село, центр сільської Ради, розташоване за 14 км від районного центру, на вододілі річок Немії, Мурафи і Мурашки, поряд з залізничною станцією Митки. Населення — 1164 чоловіка. Сільраді підпорядковане село Киянівка.

В Митках розташована центральна садиба колгоспу ім. Калініна. За господарством закріплено 2661 га землі, У т. ч. 1798 га орної. У 1930 році в селі заснували артіль художньої вишивки (нині цех Вінницької фабрики художніх виробів ім. Шевченка). Продукція митківських вишивальниць надходить у різні місця СРСР та зарубіжні країни, кращі вишивки експонувались на Всесвітній виставці 1969 року в Монреалі.

Є середня школа, клуб, 2 бібліотеки, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, стадіон. Виходить багатотиражна газета «Колгоспник».

Партійна та комсомольська організації села існують з 1926 року. Нині вони обєднують 40 комуністів і 90 комсомольців.

Село вперше згадується в люстрації 1493 року під назвою Митківці.

В 90-х роках XIX ст. через село прокладено залізничну колію. 18 червня 1905 року відбувся страйк наймитів. Керував ним учитель Л. Д. Кубов (в роки громадянської війни по-звірячому вбитий білогвардійцями у місті Спаську). Страйк придушили військовою силою. Найактивнішими учасниками заворушень були брати бремій, Трохим і Григорій Костюки та С. Клебан.

Під час Великої Вітчизняної війни в Митках та сусідніх селах діяла підпільна антифашистська організація, яку очолював П. М. Кривда. Підпільників А. К. Фальберга, М. М. Загребельну, Т. П. Седлецьку і М. І. Гринюк окупанти розстріляли У Жмеринці.

В селі споруджено пам’ятники В. І. Леніну та М. І. Калініну.

З села вийшли П. О. Юкало – інженер-авіабудівник, лауреат Державної премії, М. О. Мосьондз — кандидат технічних наук.