Старый Коврай

Административно-территориальное деление

Старый Коврай (укр. Старий Коврай) — cело, центр сельского совета Чернобаевского района Черкасской области. В ХІХ столетии село Ирклиевской волости Золотоношского уезда Полтавской губернии.

Староковрайсому сельскому совету подчинен поселок Жовтневое.

Бузьки (укр. Бузьки) — cело Мойсенской волости Золотоношского уезда Полтавской губ. В 1960 г. исключено из учетных данных Староковрайского сельсовета Чернобаевского  р-на Черкасской обл.

Пищики (укр. Пищики) — cело Мойсенской волости Золотоношского уезда Полтавской губернии. В 1960 г. исключено из учетных данных Староковрайского сельсовета Чернобаевского  р-на Черкасской обл.

Cело относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История

Название села Старый Коврай тюркского происхождения, от слова «Коврай», что означает проход. Можно предположить, что когда-то местность в районе нынешнего Старого Коврая использовали за удобный брод, бассейн реки Коврай. Пожалуй, был местом пребывания тюркских кочевых племен. Впервые в документах название села упоминается в 1787 в «Генеральном реестре Украины», тогда оно принадлежало к Ирклиевской сотне. В 1783 г. село было окончательно закрепощено. Земельные владения (4 тыс. десятин) принадлежали богатом помещику Ланге.

В феврале 1918 помещичья земля была разделена между крестьянами. Тогда же основан один из первых совхозов на Черкасщине. Перед Великой Отечественной войной в селе действовало два хозяйства: совхоз «Старый Коврай» и колхоз «Луч».

На фронтах войны погибло 155 жителей села. В сентябре 1943 г. в Доброштановом овраге немцы расстреляли 23 мирных жителей, взятых в заложники. это были преимущественно юноши 18-20 лет. Причиной расстрела стал китель немецкого ефрейтора, оставленный в одной сельской женщины. Немцы подумали, что местные жители казнили его. Житель села Давиденко Григорий Иванович, воевал с 1942 г. участвовал в защите города Ленинград, был штурманом 15-го разведывательного авиационного полка, совершив 215 удачных боевых вылетов. За образцовое выполнение заданий В 1944 г. ему присвоено звание Героя Советского Союза. Старший лейтенант Г.И. Давиденко погиб 8 мая 1945 г., не вернувшись с боевого задания.

После фашистской оккупации хозяйство колхоза и совхоза пришлось восстанавливать с нуля. За добросовестный труд орденами и медалями СССР награжден 84 человека. Звание Героя Социалистического Труда присвоено Дверной Вере Филипповне.

За рождение и воспитания 13 детей Харсун Капиталина Михайловна удостоен почестного звание «Мать-героиня».

По состояния на 2010 год селе действует CООО «Старый Коврай».

Центром образования является Староковрайская общеобразовательная школа, которая существует с 1893 года.

Более 60 лет в селе существует духовой оркестр (руководитель — А.А. Однодворцев).

Клировая книжка Полтавской епархии на 1902 год.

Села Стараго-Каврая Рождество-Богородичная церковь, деревянная, в одной связи с колокольнею, холодная, построена в 1892 г.; церковная сторожка: церковная библиотека; школа грамоты; два дома для квартир причта; совместно с квартирой псаломщика и помещение для помянутой школы; земли ружной 34 дес. 1700 кв. саж., в том числе усадебной 1,1/2 дес.; жалованья в год священнику 300 руб., псаломщику 100 руб.: церковь от Консистории в 200 верстах.
Прихожан 496 д. м. п. и 501 д. ж. п.
Священник Иоанн Игнатиев Горонович — в сане священника 1899 г.
Псаломщикъ Феодор Севастьянов Коломийцев — в должности 1896 г.
Церковный староста Генерал-Maйор Павел Карлов Ланге.

История городов и сел УССР 1972 год

Старий Коврая — село, центр сільської Ради, розташоване на берегах річки Ковраю. за 28 км від районного центру. Населення — 1326 чоловік. Сільраді підпорядковане село Жовтневе.

На території Старого Коврая розташований державний племінний завод «Старий Коврай», за яким закріплено 4080 га земельних угідь, у т. ч. 3940 га орної землі. Головний виробничий напрям господарства — племінне свинарство. За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва та в зв’язку з 50-річчям племзавод в 1969 році нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Орденами й медалями СРСР нагороджені 84 чоловіка, серед них звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно бригадиру В.П. Двірній, ордена Леніна удостоєні доярка Я.Я. Туркота та директор племзаводу В.П. Корчемний.

У селі є восьмирічна школа, в якій навчається 182 учні, будинок культури із залом на 400 місць, бібліотека з фондом 15 тис. Книг, фельдшерсько-акушерський пункт. Парторганізація налічує 73 комуністи, комсомольська — 70 членів ВЛКСМ.

Старий Коврай відомий з 1767 року. В березні 1919 року тут організовано радгосп.
204 жителі села брали участь у Великій Вітчизняній війні, з них 155 загинули, 88 — нагороджені орденами й медалями СРСР. На честь полеглих у боях за Батьківщину споруджено обеліск Слави.

У Старому Ковраї народився льотчик Герой Радянського Союзу Г.І. Давиденко (1921 — 1945 pp.).

Поблизу села виявлено чотири поселення доби неоліту та одне — доби бронзи.

Список жертв голодомора 1932-1933 гг. по с. Старый Коврай (Национальная книга памяти жертв голодомора в Украине. Черкасская область.)

За даними різних джерел у селі в 1932 – 1933 роках загинуло близько 52 осіб. На сьогодні встановлено імена 22. Мартиролог укладено на підставі свідчень очевидців Голодомору (Коваль Варвари Максимівни, Чорненка Івана Свиридонович, Ярмоленко Ольги Никифорівни та ін.). Свідчення зберігаються в Державному архіві Черкаської області (Р-5664, оп. 1, спр. 84).

Бойченко Семен,  селянин, 1933 р.,  причину смерті невідомо.
Гордієнко Ганна Іванівна,  селянка, 1933 р., причину смерті невідомо.
Гордієнко Кирило Леонтійович,  селянин,  1933 р., причину смерті невідомо.
Душка Микола Якимович, 46 р., селянин,  1933 р., причину смерті невідомо.
Душка Митрофан Якимович,  селянин, 1933 р.,   причину смерті невідомо.
Заспа Овертій Іванович,  селянин,  1933 р.,   причину смерті невідомо.
Заспа Олексій Тихонович,  селянин,  1933 р.,   причину смерті невідомо.
Костенко Іван Арсентійович, 23 р., селянин, 1933 р., причину смерті невідомо.
Костенко Марфа Терентіївна, 18 р., селянка, 1933 р., причину смерті невідомо.
Круглий Василь Ярофейович,  селянин, 1933 р., причину смерті невідомо.
Марковець Катерина Никифорівна, селянка, 1933 р., причину смерті невідомо.
Марковець Палажка Василівна,  селянка,  1933 р.,   причину смерті невідомо.
Нетреба Лазар і дружина,  селяни, 1933 р., причину смерті невідомо.
Сахно Параска Олексіївна,  селянка,  1933 р., причину смерті невідомо.
Сидоренко Андрій Остапович,  селянин,  1933 р., причину смерті невідомо.
Харсун Валентина Григорівна,  селянка,  1933 р.,  причину смерті невідомо.
Харсун Галина Григорівна,  селянка,  1933 р., причину смерті невідомо.
Харсун Іван Григорович,  селянин, 1933 р.,  причину смерті невідомо.
Харсун Олена Григорівна,  селянка, 1933 р., причину смерті невідомо.
Харсун Степан Григорович,  селянин, 1933 р.,  причину смерті невідомо.
Шевченко Віра Михайлівна,  селянка, 1933 р., причину смерті невідомо.
Шевченко Яків Опанасович,  селянин, 1933 р.,  причину смерті невідомо.

Метрические книги по селу Старый Коврай находящиеся на хранении в ГАЧО

1. Полтавська губернія
2. Полтавська єпархія
3. Різдво-Богородицька церква, с. Старий Коврай Золотоніського повіту Іркліївської волості
5. Народження: 1870-1889: ф.931, оп.1, спр.967;  1893-1901: ф.931, оп.1, спр.1118; 1893: ф.931, оп.1, спр.1133;  1894: ф.931, оп.1, спр.1149;  1900: ф.931, оп.1, спр.1149;  1902-1912: ф.931, оп.1, спр.1220;  1913: ф.931, оп.1, спр.1132;  1913-1918: ф.931, оп.1, спр.1289;  1916: ф.931, оп.1, спр.1149;  01.-05.1919: ф.931, оп.1, спр. 1220
6. Шлюб:  1893: ф.931, оп.1, спр.1133;  1894: ф.931, оп.1, спр.1149;  1900: ф.931, оп.1, спр.1149;  1913: ф.931, оп.1, спр.1132;  1913-1918: ф.931, оп.1, спр.1289
8. Смерть: 1893: ф.931, оп.1, спр.1133;  1894: ф.931, оп.1, спр.1149;  1900: ф.931, оп.1, спр.1149;  1913: ф.931, оп.1, спр.1132;  1913-1918: ф.931, оп.1, спр.1289

Карты