Бирюки

Административно-территориальное деление

Бирюки (укр. Бирюки) — село, центр сельского совета Ракитнянского района Киевской области. В ХІХ столетии село Васильковского уезда Киевской губернии.

Бирюковскому сельскому совету подчинено село Пугачовка.

История городов и сел УССР 1971 год

Бирюки — село, центр; сільської Ради. Розташовані на правому березі річки Росі, за 12 км на північний захід від районного центру і за З км від залізничної станції Бирюки. Населення — 1529 чоловік. Сільраді підпорядкований населений пункт Пугачівка.

Центральна садиба колгоспу «Зоря комунізму», що знаходиться в Бирюках, має 2292 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1747,2 га орної землі. З допоміжних підприємств у колгоспі є гранітний кар’єр. 6 передовиків сільськогосподарського виробництва , нагороджено орденами й медалями.

Тут працюють середня школа, клуб, бібліотека; пологовий будинок, аптека; виходить багатотиражна газета «Зоря».

1905 року в селі відбувся виступ селян. Для придушення його з Києва був викликаний загін поліції. 5 чоловік — організаторів виступу заарештували.

За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни, 300 жителів села нагороджено орденами й медалями.

В Бирюках народилися Герої Соціалістичної Праці О. П. Пащенко — бригадир радгоспу «Богодухівський» Харківської області і Ф. Л. Пащенко — головний агроном цього ж радгоспу.

Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.

Бирюки, село на правой стороне Роси, в 13-ти верстах ниже Белой Церкви. Жителей обоего пола 801. В 1740 году, в Бирюках числилось 26 господаров и до 200 жителей обоего пола. Бирюки — татарское слово, означающее волка, а также прокламацию или объявление при поднятой, по древнему обычаю, шапке вверх на палке. Название села, наводит на предположение об основании этого села в период татарского владычества. В летописях под 1125 годом упоминается о соединении Половцев при Барюче и Броне, для склонения торков напасть соединенно на Киев. Но не расследовано, можно ли Барюч и Бирюки признавать за названия одной местности.

В визитах 1740 и 1746 годов описывается Бирюцкая церковь во имя Святителя Николая, при чем говорится, что она с двумя верхами, построена из дубовых кругляков в 1728 году; священником при ней бьи с 1729 года Василии, посвященный Хрисанфом, епископом Переяславским, а в 1737 году reconsecrate унитским митрополитом, по презенте князя Яблуновского, старосты Белоцерковского. Эта давняя церковь существует и по настоящее время, починенная несколько раз. По штатам она отнесена к 5-му классу; земли имеет 44 десятины. Деревня Пугачовка, причисленная к Бирюцкому приходу лежит на правой же стороне Роси, 2-мя верстами ниже села Бирюков. Жителей в ней обоего пола 526.