Каменная Гребля
Административно-территориальное деление
Каменная Гребля (укр. Кам’яна Гребля) — село, центр сельского совета Сквирского района Киевской области. В ХІХ столетии село Сквирского уезда Киевской губернии.
Каменногребельскому сельскому совету подчинено село Золотуха.
История городов и сел УССР 1971 год
Кам’яна Гребля — село, центр сільської Ради, розташоване на річці Сквирці (притока Росі), за 5 км від районного центру і за 2 км від автомагістралі Київ — Вінниця. Населення — 851 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Золотуха й Кузьмівна.
У селі є багаті поклади сірого граніту, піску, жовтої та білої глини.
В Кам’яній Греблі міститься центральна садиба колгоспу ім. Жданова, за яким закріплено 1745 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1628 га орної землі. Виробничий напрям господарства — зерново-буряковий; розвинуто тваринництво. Допоміжні галузі — садівництво й городництво. За високі показники 8 передовиків виробництва нагороджені орденами й медалями.
У селі є восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека.
Житель Кам’яної Греблі І. 3. Поліщук був учасником повстання на броненосці «Потьомкін».
Під час тимчасової німецько-фашистської окупації в селі діяла підпільна група на чолі з М. Г. Поліщуком. За бойові заслуги на фронтах Великої Вітчизняної війни 120 жителів Кам’яної Греблі нагороджено орденами й медалями СРСР.
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.
Каменная Гребля, село можно считать предместьем города Сквиры, расположено ниже города при речке Сквире. Жителей обоего пола: православных 494, римских католиков 6, евреев 11. Принадлежит вместе с деревнями Таборовым и Золотухой и 3161 десятинами земли помещику графу Владиславу Эстергази, а до 1814 года к Сквирскому староству.
Деревня Золотуха населена исключительно польской шляхтой православного исповедания. Число жителей обоего пола в ней простирается до 180, из коих только 4 человека латинского исповед. Деревня эта в 2-х верстах от Каменной Гребли — близ почтовой дороги.
Церковь в Каменной Гребли деревянная, во имя Иоанна Богослова, построена в 1767 году. По штатам причислена к 7 классу; земли имеет 43 десятины с лубовым лесом.
Жителі за переписом 1897 року: православні — Абрамський Березний Березовський Бернатович Білодєдов Бойко Бондаренко Борисевич Бростовський Булавський Васьковський Вишневський Гаєвський Галаненко Галашевський Гандзюк Ганзюк Голінський Горбатюк Грабовецький Гук Дашкевич Демянченко Денисюк Деревінський Дідескул Дроздовський Дрофінський Дунаєвський Забігайло Забіла Задорожний Зайцева Запольський Заяць Згардовський Зубченко Іскорестинський Казнодій Кандак Квасневський Кендефорський Климась Кобелинський Кобилинський Коломієць Коновальчук Конюх Корончевський Костенко Крамар Крижановський Кужель Кужиль Курсов Куситель Кучер Левандовський Левченко Лиман Лісовський Ляхович Мартинюк Медвідь Мелюх Мечковський Михайловський Некраш Ніколайчук Оскілко Павловський Павлюк Паламарчук Панчук Петрашевський Петровський Петрук Пижевський Плетенецький Подгорський Поліщук Постернак Постирнак Пригарницький Прокопенко Пулярт Ризюк Салогуб Свідерський Селецький Семенюк Сенчук Сервецький Симон Степанек Тацула Ткачук Топоровський Тхоревський Федорович Халамей Хомчук Черепанський Четовець Чуб Янушевський Ярмульський; католики — Гачковський Залевський Свідерський Смолек Чернецький, а також юдеї Косий Побєрєжський Сквирський Строковський (ДАКО ф.384 оп.10 спр.56-57). unclelado@ukr.net