Коженики
Административно-территориальное деление
Коженики (укр. Коженики) — село, центр сельского совета Белоцерковского района Киевской области. В ХІХ столетии село Васильковского уезда Киевской губернии.
Коженикскому сельскому совету подчинено село Клочки.
История городов и сел УССР 1971 год
Коженики — село, центр сільської Ради. Розташовані за 15 км на південний схід від райцентру і залізничної станції Біла Церква та за 2 км від автомагістралі Київ—Одеса. Населення — 926 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Клочки.
Колгосп ім. 40-річчя КП України, центральна садиба якого розміщена в селі, має сільськогосподарських угідь 1504,4 га, в т. ч. 1315,7 га орної землі. За трудові досягнення в сільськогосподарському виробництві орденами й медалями нагороджено 10 чоловік, у т. ч. орденом Леніна — колишнього голову колгоспу Ю. Л. Костюченка, доярку Ф. І. Щур, свинарку А. Т. Веред, ланкову Н. М. Назаренко та бригадира тракторної бригади О. К. Надточія.
В селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека, медамбулаторія та аптека.
Засноване село в кінці XV — на початку XVI ст. У роки громадянської війни й іноземної воєнної інтервенції кавалерійська бригада, якою командував Г. І. Котовський, вела в районі села жорстокі бої проти білополяків.
За мужність і відвагу, проявлені в боротьбі проти гітлерівських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни, 229 жителів села нагороджені орденами й медалями.
Біля села збереглося 6 стародавніх курганів.
Похилевич Л. И. Сказания о населенных местностях Киевской губернии 1864 г.
Коженики, село имеет совершенно одинаковое местоположение с Шкаровкой, будучи расположено ниже ее по реке Роси верстах в 4-х. Жителей обоего пола 970, из коих 260 живут в отдельной деревне Клочках ,в 1-й версте ниже еще по реке Роси лежащей. В 1740 году считалось в Кожениках 35 хат и в Клочках 9. Душ способных к исповеди (с семилетнего возраста) 130.
О Коженецкой церкви Покрова Пресвятой Богородицы, в визите 1746 года (Белоц. декан) говорится, что она еще не окончена и покрыта соломой. Впрочем из описи вещей ее, а также из того, что священник ее Иоаким Синиченко посвящен к ней в Переяславле в 1717 году, следует заключить, что она строилась на место древнейшей. Эта церковь, несколько раз починенная, существует и до настоящего времени. По штатам причислена к 6-му классу; земли имеет 50 десятин.
