Захаровка

Административно-территориальное деление

Захаровка (укр. Захарівка) — село, центр сельского совета Светловодского района Кировоградской области.

Захаровскому сельскому совету подчинены села Аудиторовка и Серебряное.

Село относится к историко-этнографическому региону Среднее Поднепровье (Надднепрянщина).

История городов и сел УССР 1972 год

Захарівка — село, центр сільської Ради, розташоване за 52 км на південний захід від районного центру і за 18 км від залізничної станції Користівка. Населення — 998 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Аудиторівка, Серебряне.

У Захарівці міститься центральна садиба колгоспу ім. Гагаріна, за яким закріплено 5215 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 4576 га орної землі. Господарство спеціалізується на виробництві яловичини. З допоміжних підприємств діє майстерня для ремонту сільськогосподарських машин. 129 трудівників села нагороджені орденами і медалями. Орденом Леніна відзначена ланкова О.С. Діброва. У колгоспі працює заслужений ветеринарний лікар УРСР С. М. Песляк.

Тут є середня школа, в якій 20 вчителів навчають 215 дітей. Є будинок культури, бібліотека з фондом 6743 книги, медичний пункт, дитячий садок на 35 місць, 3 магазини, їдальня. У двох партійних і двох комсомольських організаціях села налічується 55 комуністів і 96 членів ВЛКСМ.

Село засновапе на початку XIX століття.

У лютому 19І8 року в Захарівці встановлено Радянську владу.

У 1918 — 1919 pp. багато жителів Захарівни воювали у складі партизанського загону, яким командував уродженець села І.Д. Діброва. Загін завдавав відчутних ударів по петлюрівських і білогвардійських бандах. У січні 1920 року загін влився в одну а частин Червоної Армії. Пізніше І.Д. Діброва був начальником Олександрійської повітової НК.

У період тимчасової німецько-фашистської окупації І.Д. Діброва командував партизанським загоном, який згодом переріс у з’єднання. За славні бойові подвиги він нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ступеня. Після визволення Кіровоградщини у складі груп був направлений до Чехословаччини, де керував партизанською бригадою. Восени 1944 року героїчно загинув у бою. Його прах перевезений до Олександрії весною наступного року. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювали 296 жителів Захарівни, 78 э них загинули, 218 відзначено бойовими нагородами. Встановлено пам’ятник 70 радянським бійцям, які віддали життя за визволення села від німецько-фашистських загарбників.

У Серебряному народився російський радянський письменник С.М. Пономарьов.