Шацк
Административно-территориальное деление
Шацк (укр. Шацьк) — поселок городского типа, районный центр, центр поселкового совета, Шацкого района, Волынской области.
Шацкому поселковому совету подчинены села Гаевка и Мельники.
Історія селища Шацьк
Вперше Шацьк згаданий в писемних джерелах в 1410 році. У 40-х роках XIV століття його захопило Литовське князівство. За люстрацією 1564 року він входив до складу Любомльського староства. Після Люблінської унії 1569 року Шацьк перешов під владу Польщі. З 1595 року він уже згадується як містечко. Цього ж року поблизу нього проходили повстанські загони під проводом С. Наливайка, проте його виступ був придушений польськими військами. Укладення Брестської унії в 1596 році призвело до поширення тут уніатських впливів, проте в 1659 році Любомльський староста Іван Виговський перевів всі церкви староства, з унії знову у православ’я. Однак після страти І. Виговського у 1664 році місцеві церкви знову було переведено в унію. Після Третього поділу Польщі у 1795 році Шацьк увійшов до складу Російської імперії. Відразу після цього нова влада розпочала політику оправославлення уніатів, що в 1796 році призвела до переходу місцевого священика у православ’я, хоча парафіяни церкви Різдва Богородиці перейшли у православ’я ще раніше. У 1800 році місцева церква згоріла і цього ж року була побудована дерев’яна каплиця під тією ж назвою. Однак попри це на місцеве населення насувались нові складнощі. Під час війни 1812 року Шацьк захопили військові загони наполеонівської армії, проте згодом вони були змушені залишити ці території. Згодом граф Владислав Браницький вирішив побудувати нову муровану церкву. Будівництво тривало протягом 1830 — 1839 років, проте вже у 1849 році царський уряд конфіскував володіння К. Браницького. Шацький фільварок перейшов у розпорядження Волинської губернської палати державних маєтностей, а місцеві селяни набули статусу державних селян. В цей же час збереглись відомості, що попри урядову політику оправославлення в поселенні була не лише православна, а й католицька громада. Вона не була чисельною і в 1854 році нараховувала лише 9 членів. Розвиток поселення продовжувався і воно зростало. Якщо у 1860 році тут налічувалося 194 двори і 1557 жителів, то у 1906 році кількість дворів збільшилася до 428, а чисельність населення — до 2886 чоловік. На початку XX століття тут було відкрито страхове агентство, поштово-телеграфне відділення, земську лікарню. Розвивалась й освітня сфера. Ще в 1852 році тут почала працювати парафіяльна школа. В 1874 році її було реорганізовано в однокласне сільське училище [2; 4, С.500-502; 6].
Перша світова війна стала новим випробуванням для місцевого населення. Тут зійшлись дві ворогуючі сторони. У 1915 році російські війська, провівши евакуацію частини місцевого населення, відступили на схід. Протягом 1915-1918 років Шацьк перебував під владою автро-німецьких військ. Протягом наступних 1919-1920 років влада переходила з рук в руки між польськими, укаїнськими та російсько-більшовицькими військами. У 1921 році внаслідок підписання Ризького мирного договору Шацьк увійшов до складу Другої Речі Посполитої. В той час тут проживало 1752 осіб, з них українцями були 1078, поляками – 439, євреями – 229, представниками інших етносів — 6. Із загальної чисельності місцевих мешкаців православними – 1473, юдеями – 238, римо-католиками – 39, євангелістами – 2. В складі Другої Речі Посполитої Шацьк набув статусу центру гміни. У його складі в той час налічувалося 405 дворів, де проживало 1752 осіб. Крім цього тут діяв паровий млин, 2 вітряні млини та цегельня. Робочих місць на всіх бажаючих не вистачало, тому значна частина місцевого населення шукала роботу у промислових центрах Польщі, а кілька сімей – навіть емігрували до Америки [1, С. 35; 4, С.502-503].
Восени 1939 року сюди прийшли радянські війська і приєднали населений пункт до складу УРСР. В 1940 році Шацьк став районним центром. Однак подальшим радянським перетворенням цих територій завадили німці, що в 1941 році окупували їх. Ними була практично знищена місцева єврейська громада. Радянські війська знову повернулись сюди аж у 1944 році. Подальша відбудова та розвиток місцевої економіки сприяли наданню цьому поселенню у 1957 році статусу селища міського типу та зростанню чисельності його наслення. У 1959 році тут проживало 4478 осіб, у 1970 році – 4201, у 1979 році – 5271, у 1989 році – 6012, у 1992 році – 6000, у 1998 році – 6100, у 2001 році – 5708 [3; 4, С.504].
На сьогодні в Шацьку представлена насамперед православна, греко-католицька та протестантська громади. Тут діють храми, що належать Волинській єпархії ПЦУ, Волинській єпархії УПЦ МП, Луцькому екзархату УГКЦ та протестантські церкви. Одними з найпоширеніших місцевих прізвих є: Савчук, Бондар, Омельчук, Ткачук, Дмитрук, Коваль, Ковальчук, Мороз та ін. [5].
Література:
1. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej : opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. T. 9, Województwo wołyńskie [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://polona.pl/item/skorowidz-miejscowosci-rzeczypospolitej-polskiej-opracowany-na-podstawie-wynikow,NjcwOTY2MDM/4/#item ;
2. Водотика Т. С. Шацьк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 601.;
3. Динаміка чисельності населення міст України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm;
4. Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. – 767 с.;
5. Рідні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ridni.org/;
6. Шацьке благочиння. смт. Шацьк Свято-Різдво-Богородична церква[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sh-orthodox.org.ua/shack.html;
Большая Советская Энциклопедия 1969 – 1978 гг.
Шацк — посёлок городского типа в Любомльском районе Волынской области УССР. Расположен в 33 км от ж.-д. ст. Любомль (на линии Ягодин — Ковель). Предприятия пищевой промышленности; промкомбинат. Лесной техникум.
